Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" січня 2007 р. 16:05 Справа № АС-42/595-06
вх. № 12791/1-42
Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.
за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.
представників сторін : позивача - Любімий О.М. (дов.), Мірошніченко О.М. (дов.).
відповідача - Короткова Н.М. (дов.), Бондарь В.О. (дов.).
по справі за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, м. Харків
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про скасування податкових повідомленнь-рішень
Позивач після уточнення позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 14.07.06 № 0000440815/0, № 0000470815/0, від 09.10.06 № 0000480815/2 як такі, що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.
Відповідач проти позову заперечує повністю свої заперечення виклав у відзиві на позов.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.06р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено відповідний акт за № 1154/41-014/14308894.
На підставі акту перевірки відповідачем ухвалено наступні податкові повідомлення-рішення:
від 14.07.06 № 0000440815/0, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 4774,5грн., в т.ч. 31783,0грн. основного платежу та 1591,5грн. штрафних санкцій в зв*язку з порушенням п.4.3 ст.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість";
від 14.07.06 № 0000470815/0, яким донараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі2837,52грн., в т.ч. 1842,53грн. основного платежу та 994,99грн. штрафних санкцій за порушення ст.44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.4 "Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ від 01.03.99р. №303;
від 14.07.06 № 0000480815/0, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 13278,95грн., у т.ч. основного платежу 4011,21грн. та 9267,74грн. штрафних санкцій за порушення п.1.3,п.1.15 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.6.1.2.а, 6.1.2.б п.6.1 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.9.12 ст.9, п.п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку, та за результатами розгляду повторної скарги суму податкового зобов*язання за податком з доходів фізичних осіб зменшено на 3070,16грн., в зв*язку з чим винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000480815/2, решта рішень залишено без змін.
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що згідно з приписами п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків має право надавати уточнюючи розрахункии податкових зобов*язань протягом відповідного строку давності -1095 днів. Користуючись цим правом, він до ухвалення податкового - повідомлення рішення від 14.07.06 № 0000440815/0 надав до податкового органу уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість, в яких до складу податкових зобов'язань віднесено відповідні суми податку - З183,00 грн.
Тому самостійне визначення податкового зобов'язання у розмірі 3183,00 грн. з боку контролюючого органу є неправомірним.
Аналогічно ним було подано до податкового уточнюючий податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2005 рік, в якому до складу податкових зобов'язань віднесено суму збору у розмірі 1842,52 грн.
Тому самостійне визначення податкового зобов'язання у розмірі 1842,52 грн. з боку контролюючого органу є неправомірним.
В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 09.10.06р. № 0000480815/2 вказано, що контролюючий орган самостійно зробив розрахунок податкового зобов'язання у сумі 3244,41 грн., керуючись приписами п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За цією нормою встановлено, що самостійне визначення податкового зобов'язання здійснюється контролюючим органом у разі, якщо за наслідками документальних перевірок встановлено зменшення податкових зобов'язань платника податків, визначених у податкових деклараціях.
Проте, під час перевірки правомірності визначення податку з доходів фізичних осіб контролюючий орган не перевіряв податкових декларацій з цього податку, оскільки їх взагалі не існує.
Тому, податковий орган не мав права самостійно визначати податкові зобов'язання з податку доходів з фізичних осіб, керуючись приписами п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Всупереч вимогам п.п. 2.3.2 п. 2.3 п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 № 327 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.05 № 925/11205 зміст акту перевірки не надає можливості пересвідчитись у правомірності висновків відповідача через відсутність посилань на первинні бухгалтерські та інші документи, дані податкового та бухгалтерського обліку, що достовірно підтверджують наявність факту порушень з боку позивача.
Відповідач в обгрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що в ході проведеної перевірки Харківського державного авіаційного виробничого підприємства були встановлені порушення п.4.3 ст.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 3 183,0 грн.
Відповідно до п.п. 7.5.2. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях, згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
П.п. 7.3.6 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в свою чергу передбачає, що датою виникнення податкових зобов 'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
Перевіркою було встановлено порушення у віднесенні ХДАВП до складу податкового кредиту у лютому 2005р. суми у розмірі 2652 грн. по отриманих від нерезидента «Ріпе Тесhnоlоgу LТD», Англія, послугах.
Згідно акту без номеру від 10.01.2005 р., податок на додану вартість у сумі 2652 грн. нарахований по послугах за розміщення рекламних матеріалів ХДАВП у журналі «Авіатранспортний огляд» №55, були надані у січні 2005 р.
Однак, податок на додану вартість по вказаних послугах не включено до податкових зобов"язань січня 2005 року, а віднесено до розділу 1 «Податкові зобов'язання» декларації по ПДВ за лютий 2005р. у р. 8.1. «Самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації», у сумі 2652 грн. Як свідчить податкова декларація з ПДВ за лютий 2005р., звітний період, за який виправляються помилки - січень 2005 року.
Також, згідно п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість'", для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
У бухгалтерському обліку (м/о 057 за січень 2005р.) отримання послуг вартістю 15915 грн. ( 3000 дол. США перераховані у гривні за курсом, що діяв на дату виконання робіт - 5,305) відображено проводкою: дебет 93000 «Витрати на збут» кредіт 63202 «Розрахунки з іноземними постачальниками за роботи, послуги» на суму 15915,0 грн.; нарахування податкових зобов'язань з ПДВ: дебет 64403 «Податковий кредит по роботах, послугах» кредіт 64103 «Розрахунки по податках, ПДВ» на суму 2652,50 грн.
Однак, податок на додану вартість, нарахований по ставці 20% до бази оподаткування, визначеної згідно п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" становить 3183,0 грн. (15915 * 20%). Тобто, позивачем було занижено податкові зобов'язання по отриманих послугах від нерезидента у січні 2005 р., які були відображені як самостійне виправлення помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації у р.8.1 декларації по ПДВ за лютий 2005 р. на суму 531 грн., що свідчить про порушення зазначеної норми Закону України "Про податок на додану вартість".
Посилання позивача на п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.200 р. № 2181-ІП із змінами та доповненнями, на підставі якої ним було подано уточнюючі декларації, СДПІ ВПП вважає безпідставними, оскільки:
-уточнюючі розрахунки, якими було збільшено податкові зобов'язання з ПДВ 2005 р. були надані на адресу СДПІ ВПП вже після закінчення документальної перевірки підприємства та викладення вказаних порушень в акті перевірки, разом із запереченнями від 06.07.2006 р. № 114/393 / вх.№ 7627/10 від 06.07.2006 р.
-в своїх запереченнях до акту перевірки щодо завищення суми бюджетного відшкодування підприємство зазначає про припущені помилки з цього питання та усвідомлення помилковості своєї правової позиції.
Однак, надаючи уточнені розрахунки, позивач не враховує, що згідно Закону України № 2181, а саме п.17.2 ст.17 "платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов 'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а)або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого озрахунку,
б)або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку."
Тобто, дана норма статті закріплює за платником податків обов'язок подання уточнюючого розрахунку саме до початку перевірки контролюючим органом.
Однак, в порушення приписів зазначеної норми позивач не скористався своїм правом щодо надання уточнюючого розрахунку до перевірки, в зв'язку з чим СДПІ ВПП не має можливості врахувати дані уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість.
По виявленим порушенням щодо збору за забруднення навколишнього природнього середовища позивачем аналогічно були подано уточнюючий розрахунок після проведення перевірки за відповідний період.
Щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб відповідач зазначає, що відповідно до норм п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889 із змінами та доповненнями, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) є податковим агентом, який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Крім того, згідно п.20.2 Закону України № 889 фінансово відповідальними при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи. Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.
Підпунктом 20.3.2. Закону України № 889 передбачено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.
В зв'язку з цим СДПІ ВПП вважає, що вона правомірно посилається в податковому повідомленні-рішенні норми Закону України "'Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III із змінами та доповненнями.
Крім того, форма податкового повідомлення-рішення за формою "Р" затверджена Наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 р. " Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій". Зазначений Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 і є обов'язковим для застосування всіма органами державної податкової служби.
Щодо посилання позивача на порушення податковою інспекцією приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2006 р. стосовно відсутності посилань у акті перевірки на первинні документи, відповідач зазначає, що такі викладки не відповідають дійсності.
Так, при викладенні порушення, фахівцями СДПІ ВПП було чітко зазначено перелік документів, на підставі яких надано податкові соціальні пільги всупереч вимогам Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889 із змінами та доповненнями /стор.89 акту/.
Перевіркою правильності обчислення податку з доходів фізичних осіб пільгової категорії працівників встановлено порушення вимог відповідних нормативних актів (акт перевірки стор.89 -100), а саме:
Позивачем було порушено вимоги п.1 Постанови КМ України від 26.12.2003р. №2035 «Про затвердження порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» при наданні податкової пільги самотнім матерям (працівник Мірошніченко (Горошанська) О.Б., яка на час застосування податкової пільги знаходилася в шлюб з 3.12.99р. відповідно до паспортних даних, в зв*язку з чим донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8,52грн.
Також позивачем порушено вимоги п.п.6.1.2.п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889, згідно якого надається податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 для платника податку, що має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну дитину, оскільки у працівників Євсюкової Н.М., Кузіна О.В., Кузіної Т.В., які мають троє дітей, на час застосування пільги одному із дітей виповнилось 18 років, в зв*язку з чим донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1852,66грн.
Також позивачем при застосуванні податкової пільги учасникам бойових дій під час Другої світової війни або особам які в той час працювали в тилу, порушено вимоги п.10 Постанови КМ України №2035, а саме. податкова соціальна пільга надавалась працівникам позивача, які не мали відповідних посвідчень, передбачених Постановою КМ України №302 від 12.05.94р., в зв*язку з чим донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 591,24грн.
Також відповідач зазначає, що згідно п.п.4.3.20.п.4.3. ст.4 Закону України від 22.05.03р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" не включається до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу платника податків сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти в рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи. Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.
В зв'язку з виявленим порушенням приписів зазначеного пункту, підприємству донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 246,55 грн.
Згідно з п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 до сукупного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.
Відповідно до п.1.1.ст.1 Закону №889 додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.
Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).
В порушення вищевикладеного Харківським державним авіаційним виробничим підприємством не включено до оподатковуваного доходу фізичних осіб, які не являються працівниками підприємства, суми, що виплачені як додаткове благо - оплата залізничних квитків. Донараховано податку з доходів фізичних осіб 131,52 грн.
Відповідно до п.п.9.10.3 п.9.10.ст.9 Закону №889 у разі, якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник сплачує штраф у розмірі 15% суми таких надміру витрачених коштів.
Згідно п.п.9.12.1. п.9.12. ст.9 Закону №889 оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань.
За перевіряємий період по авансових звітах працівників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства проводились виплати суб'єктам підприємницької діяльності-фізичним особам без відповідних документів, що свідчать про продаж ними товарів (виконання робіт, надання послуг) у межах їх підприємницької діяльності без створення юридичною особи або із сплатою ринкового збору. В зв'язку з викладеним, ХДАВП донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 766, 80грн.
В ході проведеної перевірки також було встановлено факти проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів установленої форми, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів - розрахункових документів, фіскальних касових чеків, надрукованих реєтратором розрахункових операцій при проведені розрахунків за продані товари (надані послуги). За вказане порушення підприємству було донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 388,17 грн.
Перевіркою правильності оподаткування доходів, одержаних приватними нотаріусами встановлено:
Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (п. 1.15 ст. 1), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно зі ст. 17 Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (п. 1.13 ст. 1 Закону).
Згідно із п. 1.3 ст. 1 Закону, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-якій дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.
Пунктом 1.9 ст. 1 Закону визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів ... іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, на думку відповідача, особа, в тому числі підприємство, що виплачує доходи приватному нотаріусу у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з таких доходів за ставкою податку, визначеною у п. 7.1 ст. 7 та п. 22.3 статті 22 Закону, - 15 відсотків (до кінця 2006р. - 13 відсотків). В зв'язку з викладеним, ХДАВП було донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 65,90 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
На підставі направлень від 15.05.06р. №502 та від 13.06.06р. (про продовження терміну перевірки) фахівцями відповідача була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05р. по 01.04.06р., в результаті якої було складено акт №1154/41-014/14308894 від 04.07.06р. на підставі висновків якого і були прийняті спірні рішення.
Відповідно до п.4.1.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Відповідно до п.4.1.4. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених подпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до п.5.1 ст.5 цього Закону, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до п.17.2 ст.17 цього Закону, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період,збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Як вбачається з даних норм Закону, платник податків може надати уточнюючій розрахунок тільки при самостійному виявлені помилок у показниках раніше поданої декларації, та до початку його перевірки податковим органом.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується позивачем сам факт наявних у нього під час перевірки за перевіряємий період занижених податкових зобов*язань з ПДВ та збору за забруднення навколишнього природнього середовища, в зв*язку з чим ним 02.06.06р. було подано до відповідача уточнюючий розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природнього середовища, та 06.07.06р. уточнюючий розрахунок з ПДВ, якими збільшено свої податкові зобов*язання на суму, що була виявлена перевіркою.
Таким чином, уточнюючий розрахунок зі збору за забруднення навколишнього природнього середовища позивачем був наданий під час проведення перевірки, а по ПДВ після закінчення перевірки та отримання акту перевірки для ознайомлення.
На підставі наведеного суд вважає, що позивачем не самостійно були виявлені суми занижених податкових зобов*язань за попередні періоди, та уточнюючі розрахунки по таким зобов*язанням не були надані до початку його перевірки, а тому відповідачем правомірно відповідно до вимог вищенаведених норм закону не взяті до уваги такі уточнюючі розрахунки по ПДВ та збору за забруднення навколишнього природнього середовища, та відповідно донараховано податкові зобов*язання та штрафні санкції, а посилання позивача на п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині того, що платник податків має право подати уточнюючий розрахунок протягом відповідного строку давності в 1095 днів в даному випадку є безпідставним, оскільки дана норма цього Закону стосується надання такого права платнику податків у разі самостійного виявлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, а як було зазначено вище, такі помилки позивач виявив несамостійно.
Стосовно донарахування податку з доходів фізичних осіб суд зазначає, що відповідно до норм п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІУ із змінами та доповненнями, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) є податковим агентом, який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Крім того, згідно п.20.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ фінансово відповідальними при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи. Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.
Відповідачем в акті перевірки (а.с. 34 - 40) повно, всебічно з посиланням на відповідні первинні бухгалтерські документи, на норми діючого законодавства описано виявлені факти порушень вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІУ.
Суд не приймає посилання позивача на те, що зміст акту перевірки не надає можливості пересвідчитись у правомірності висновків відповідача через відсутність посилань на первинні бухгалтерські та інші документи, дані податкового та бухгалтерського обліку, що достовірно підтверджують наявність факту порушень з боку позивача, та відсутність у відповідача відповідних копій первинних бухгалтерських документів, оскільки, як зазначалось вище, такі посилання в акті перевірки №1154/41-014/14308894 від 04.07.06р. зазначено.
Відповідач листом №4106/10/41-017 від 15.05.06р. прохав позивача надати викладені в ньому первинні бухгалтерські документи.
Позивач на даний запит своїм листом №304/492-1 від 05.06.06р. відповів, що ним надано для перевірки всі необхідні та наявні у нього документи.
Відповідач листом №5279/10/41-017 від 22.06.06р. прохав позивача надати належним чином завірені копії документів, які свідчать про порушення норм податкового та іншого законодавства.
Позивач листом №114/371 від 26.06.06р. відмовив відповідачу в наданні таких копій з посиланням на те, що у нього відсутня інформація про наявність порушень податкового та іншого законодавства з його боку.
Відповідачем 26.06.06р. було складено акт про недопуск працівниками позивача до здійснення вилучення копій документів, які свідчать про порушення норм податкового та іншого законодавства, про що письмово було повідомлено керівника підприємства позивача.
Таким чином, відповідач факт відсутності у нього копій первинних документів позивача, які свідчать про порушення норм податкового та іншого законодавства, пояснює відмовою позивача в їх наданні.
Оскільки представник позивача в судовому засіданні наполягав на тому, що відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" на підставі неіснуючих документів, судом ухвалою від 11.12.06р. було витребувано первинні документи в підтвердження його позиції та спростування тверджень відповідача.
Позивач своїм листом №АС-42/595-06 від 15.01.07р. повідомив суд, що він не має обов*язку надавати копії документів свого підприємства.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Таким чином, позивач документально не довів та нормативно не обгрунтував свої заперечення стосовно неправомірності посилання відповідача на первинні документи працівників позивача (паспорта, свідоцтва про народження, посвідчення ветеранів війни та ін.).
Стосовно решти суми донарахувань податку з доходів фізичних осіб за неправомірну компенсацію вартості підготовки чи перепідготовки найманих осіб, за відшкодування вартості залізничних квитків особам, які не є працівниками позивача, за виплату за придбані товари (виконані роботи, послуги) СПД- фізичним особам без відповідних документів, що свідчать про продаж ними товарів (виконання робіт, надання послуг) у межах їх підприємницької діяльності або про сплату ними ринкового збору, за відшкодування витрат по відрядженню своїм працівникам без відповідних документів, що підтверджують дані витрати, за неутримання та неперерахування податку при оплаті послуг приватного нотаріуса суд зазначає, що такі донарахування проведені відповідачем правомірно у відповідності до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", та позивачем не спростовані.
На підставі наведеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В позові відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 22.01.2007р.
Суддя Яризько В.О.