Провадження № 1-кп/257/130/14
257/11/14-к
м. Донецьк 21.02.2014
Київський районний суд м. Донецька в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторони обвинувачення
прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю сторони захисту
обвинуваченго - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м. Донецька, обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201305083000306 від 24.01.2013 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 12.08.1993 р. Київським районним судом м. Донецька за ч.3 ст. 141 КК України до 3 років позбавлення волі;
2) 06.02.1998 р. Київським районним судом м. Донецька за ч.2 ст. 143 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
3) 27.05.1999 р. Ленінським районним судом м. Донецька за ч.2 ст. 229-6 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
4) 26.12.2002 р. Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі;
5) 20.05.2004 р. Київським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.186 КК України, до 5 років позбавлення волі;
6) 07.12.2006 р. Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
7) 30.01.2007 р. Калінінським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.186, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,
8) 07.02.2008 р. Київським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільненого 07.03.2012 р. за відбуттям строку покарання, який утримується під вартою у СІЗО УДПтСУ в Донецькій області з 15.12.2013 р.,
за ч.1 ст. 263 КК України
Приблизно в кінці грудня 2012 року, (точніший час в ході досудового слідства не встановлений), ОСОБА_4 , знаходячись в районі шахти «ім. О.Ф.Засядька», розташованої по вул. Засядько, 9/а в Київському районі м. Донецька, а саме уздовж огорожі шахти «ім. О.Ф.Засядька» м. Донецька, знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилась вибухова речовина - амоніт, яку він вирішив узяти з метою зберігання. Після чого ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно зберігаючи при собі вибухову речовину - амоніт, що знаходилась в поліетиленовому пакеті, незаконно переніс її за адресою: АДРЕСА_2 , де став зберігати до 24.01.2013 р., таким чином вчинив незаконне придбання, носіння і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу.
24.01.2013 року, приблизно о 09-30 год., ОСОБА_4 , знаходячись дома за адресою: АДРЕСА_3 , узявши поліетиленовий пакет, в якому знаходилась раніше незаконно придбана їм вибухова речовина - амоніт, незаконно продовжуючи її зберігати при собі в правій кишені куртки, направився по вул. Треньова, Київського району м. Донецька, з метою переховати вищезгаданий пакет з вибуховою речовиною в інше місце. Проходячи по вул. Треньова м. Донецька, ОСОБА_4 був зупинений працівниками міліції і доставлений в Київський РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, де в ході огляду, проведенного 24.01.2013 року в період часу з 11 години 54 хвилин по 12 годину 07 хвилин в тій, що належить ОСОБА_4 , куртці, в поліетиленовому пакеті було виявлено і вилучено вибухова речовина, яка, згідно висновку експерта № 6/17 від 31.01.2013 року, відноситься до групи бризантних пониженій потужності классу аміачно-селитриних-амонітом промислового виробництва, придатна до вибуху. Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно придбав, зберігав і носив при собі вибухову речовину без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, вказаному в пред'явленому обвинуваченні, визнав повністю, не заперечував фактичні обставини справи. У вчиненому щиро розкаявся та суду показав, що в кінці грудня 2012 року, знаходячись в районі шахти «ім. О.Ф.Засядька», знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилась вибухова речовина - амоніт, яку він вирішив узяти з метою зберігання. А 24.01.2013 року, приблизно о 09-30 год., узявши поліетиленовий пакет, в якому знаходилась раніше незаконно придбана ним вибухова речовина - амоніт, направився по вул. Треньова в Київському районі м. Донецька, з метою переховати вищезгаданий пакет з вибуховою речовиною в інше місце. Але був зупинений працівниками міліції. У скоєному щиро каїться. Просив розглянути справу у спрощеному порядку.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Тому, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, суд визнав відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження зміст цих обставин.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він своїми умисними діями, скоїв носіння, зберігання, придбання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, враховує щире каяття ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, тобто, що злочин скоєний ОСОБА_4 є середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, має неодноразові непогашені судимості, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, офіційно не працевлаштований, не перебуває на спеціальному обліку у нарколога чи психіатра, та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та вважає, що обвинуваченому має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Окрім цього, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 до винесення вироку по справі утримувався під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області, суд вважає необхідним в строк відбуття покарання зараховувати строк перебування обвинуваченого під вартою.
Відповідно до статей 118, 122, 124 КПК України процесуальні витрати покладаються на обвинуваченого, тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави витрати на оплату судово-комплексної вибуховотехнічної та фізико-хімічної експертизи в розмірі 735,6 гривень.
Речові докази, згідно акту від 31.01.2013 р., затвердженого начальником НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, - знищені.
Керуючись ст. ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді трьох років двух місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - утримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.
Строк відбування покарання обчислювати з 15.12.2013 року. Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 тримання під вартою в Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави витрати за проведення судово-комплексної вибуховотехнічної та фізико-хімічної експертизи в розмірі 735 гривень 60 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Київського районного суду
м. Донецька ОСОБА_1