№ 2/229/153/2014
ЄУН 229/21/14-ц
20 лютого 2014 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сєрікової О.О.
при секретарі Ракітіній Н.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника органу
опіки та піклування Мельніченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Дружківки цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення місця і часу побачень з дитиною,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та встановлення місця і часу побачень з нею, в якій вказав, що він з відповідачкою перебував в зареєстрованому шлюбі і має з нею неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
У 2011 році шлюб між ними розірваний. Донька залишилася проживати з матір'ю. З цього часу у зв'язку з особистими неприязними відносинами він не може спілкуватися з дитиною і приймати участь у її вихованні, так як ОСОБА_4 чинить всілякі перешкоди. На підставі рішення органу опіки та піклування від 21.11.2012 року, йому була надана можливість зустріч з дитиною один раз на місяць протягом трьох днів в денний час. Але бачитися і спілкуватися з донькою він мав змогу тільки в присутності матері. Зважаючи на відносини. які склалися між ним і відповідачкою, він не може в повній мірі здійснювати свої права та обов'язки, так як виховання неможливе без особистого спілкування дитини з обома батьками.
Відповідач, користуючись тим, що дитина проживає з нею в місті Дружківці, а він мешкає в іншому місті, перешкоджає участі його у вихованні, а також участі у вихованні інших родичів дитини - бабусі та дядька.
Вважає, що поведінка відповідачки призвела до проблем в розвитку дитини. Виходячи із висновку логопеду, у дитини встановлено суттєве відставання в розвитку і порушення мови, що в подальшому позначиться на розвитку дитини.
Позивач просить суд зобов'язати відповідачку провести психолого-медико-педагогічну комісію відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 за її місцем проживання;
усунути перешкоди в його спілкуванні з донькою, надавши можливість батьку за його проханням проводити відпустку разом з дитиною, для чого зобов'язується оформити всі необхідні документи і встановити слідуючий порядок спілкування з дитиною в зимові канікули 7-10 днів, в літні канікули 7-10 днів за місцем проживання батька; в день народження дитини та 8 березня, зобов'язавши відповідачку не перешкоджати його спілкуванню з дитиною.
Зобов'язати відповідачку надати йому можливість забрати дитину в місто Севастополь на лікування та корекцію мови.
Зобов'язати відповідачку всі питання, які стосуються навчання, виховання дитини та інших подібних питань, вирішувати тільки спільно з батьком.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі і просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що після розірвання шлюбу її довірительниця разом з донькою приїхала жити в місто Дружківку. Мати займається вихованням дитини. Вдома дитина має свій куточок, де знаходяться книги, іграшки. Дитина забезпечена необхідним матеріалом для навчального процесу, завжди має охайний вигляд. Дитина відвідує вчителя-логопеда і до завдань з розвитку мовлення ставиться відповідально.
Рішенням виконкому Дружківської міської ради від 21.11.2012 року були встановлені час і місце побачень батька з дитиною. Але позивач всього декілька разів спілкувався з дитиною. Крім того, вважає, що оскільки позивач проживає в однокімнатній квартирі разом з матір'ю та дорослим братом, у нього немає реальної можливості забирати дитину в місто Севастополь на канікули, бо їй там ніде буде знаходитись. Позивач отримує заробітну плату у розмірі 1200 грн., заборгованості за аліментами немає, але аліменти сплачував нерегулярно, в той час коли дитині необхідно щоденно задовольняти її потреби. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідачку провести психолого-медико-психологічну експертизу, але у дитини немає відставань в розвитку, що підтверджується характеристикою дитини. Важає також, що немає підстав для вирішення питання про лікування дитини в місті Севастополі, оскільки корекція речі проводиться логопедом в місті Дружківці.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Представник органу опіки та піклування Мельниченко Т. В. в судовому засіданні пояснила, що вона визнає позовні вимоги частково.
Вона вважає, що в інтересах малолітньої ОСОБА_5 орган опіки та піклування вважає доцільним визначити час та місце побачень ОСОБА_1 з донькою таким чином: 7-10 днів під час зимових та літніх канікул за місцем проживання батька, в день народження дочки та 8 березня замісцем проживання дитини, за попередньою домовленістю з матір'ю.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання проведення психолого-медико-психологічної експертизи, то ця комісія вирішує рівень розвитку дитини, що в подальшому може негативно впливати на долю дитини.
Вона також незгодна з тим висновком лікаря-логопеда, який надає позивач, оскільки логопед працює з дитиною наживо і тільки після цього може робити якісь висновки. Висновок, який надав суду позивач зроблений на підставі аудіо та відео записів і не може являтися доказом по справі. Дитина лікується у логопеда і немає ніяких підстав для зміни її місця проживання у зв'язку з лікуванням корекції мови. В цій частині позову просить відмовити.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_5, яка проживає у теперішній час з матір'ю ОСОБА_4
Відповідачка ОСОБА_4 чинила перешкоди у спілкуванні батька з донькою, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звертався до органу опіки та піклування про встановлення часу та місця побачення з дитиною. Згідно рішенню виконавчого комітету Дружківської міської ради №767 від 21.11.2012 року ОСОБА_1 має право спілкуватися з дитиною один раз на місяць протягом трьох днів в денний час, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини.
Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Тобто як ОСОБА_4, так і ОСОБА_1 мають рівні права та обов'язки по вихованню своєю доньки ОСОБА_5.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Суд вважає, що спілкування дитини ОСОБА_5 зі своїм батьком ОСОБА_1 не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. У суді не виявлено фактів, які б перешкоджали спілкуванню батька з дитиною.
Згідно висновку органу опіки та піклування№16-0318-01 від 19.02.2014 року, який підтримала представник Мельніченко Т.В., позивач має право спілкуватися з донькою і перешкод в цьому не має. В інтересах малолітньої ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити час та місце побачень ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_5: 7-10 днів під час зимових та літніх канікул за місцем проживання батька, в день народження доньки та 8 березня за місцем проживання дитини, за попередньою домовленість з матір'ю.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що батько повинен спілкуватися з дитиною: 7-10 днів під час зимових та літніх канікул за місцем проживання батька, в день народження доньки та 8 березня за місцем проживання дитини, за попередньою домовленість з матір'ю, як цього він бажає.
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача проведення психолого-медико-психологічної експертизи відносно дитини ОСОБА_5 за місцем її проживання, то суд вважає, що підстав для цього немає.
В судовому засіданні з наданої інформації та характеристики на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено, що вона має нечітку мову, і потребує подальшої роботи вчителя-логопеда. Її знання з математики відповідають вимогам програми. Дитина орієнтується в просторі, розв'язує приклади за допомогою роздаткового матеріалу, тобто не має вад розвитку.
В судовому засіданні також встановлено, що дитина лікується у лікаря-логопеда і немає ніяких підстав для зміни її місця проживання у зв'язку з лікуванням корекції мови за місцем проживання батька.
В цій частині позову суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст.152, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення місця і часу побачень з дитиною задовольнити частково.
Встановити час та місце побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 таким чином: 7-10 днів під час зимових та літніх канікул за місцем проживання батька, в день народження дитини та восьмого березня за місцем проживання дитини, за попередньою домовленістю з матір'ю.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга; у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті і проголошені в судовому засіданні 20 лютого 2014 року.
Повний текст рішення прийнятий в нарадчій кімнаті 24 лютого 2014 року.
Суддя: О. О. Сєрікова