Справа: № 826/11411/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
04 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2013 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2013 року № 0002032260, № 0002022260.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2013 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 01 червня 2013 року № 1170, виданого Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, згідно з пунктом 78.1. статті 78, пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Малахіт» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за червень 2012 року та податку на прибуток за 3 квартали 2012 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» (код ЄДРПОУ 37675706), за результатом якої складено акт від 19 червня 2013 року № 98/621-24729540.
Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 989,00 грн.; підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового Кодексу України, занижено податок на прибуток в сумі 10488 грн.
Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08 липня 2013 року № 0002032260 згідно з пунктом 2 пункту 54.3. статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 пункту 123.1. статті 123 розділу II Податкового кодексу України, за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового Кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 15 732,00 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 10 488, 00 грн., за штрафними санкціями - на суму 5244,00 грн.
Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08 липня 2013 року № 0002022260 згідно з пунктом 2 пункту 54.3. статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 пункту 123.1. статті 123 розділу II Податкового кодексу України, за порушення підпункту пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14 984, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - на 9989,00 грн., за штрафними санкціями - 4995,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень документально не підтверджуються і задоволенню не підлягають.
Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.
Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Правові відносини між ТОВ «ІБК Малахіт» та ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» здійснювались на підставі рахунків - фактур від 19 червня 2012 року № СФ-0005577 на суму 35370 грн. без ПДВ та від 06 червня 2012 року № СФ-0005200 на суму 14373 грн. без ПДВ.
На виконання вищезазначених рахунків-фактур ТОВ «ІБК Малахіт» отримано видаткові накладні № РН-0001443 від 13 червня 2013 року та від 02 липня 2013 року № РН-0001508.
В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс» виписані податкові накладні від 06 червня 2012 року № 17, від 12 червня 2012 року № 43, від 22 червня 2012 року № 105, від 26 червня 2012 року № 118.
Оплата за поставлені товари здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення та банківські виписки, копії яких долучені до матеріалів справи.
Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» у зв'язку з придбанням товару.
Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Позивач зазначав, що товари придбавались у зв'язку з виконанням робіт по утепленню та оздобленню алюмінієвими композитними панелями фасадів адміністративного корпусу та прохідної в рамках реалізації проекту: «Реконструкція комплексу споруд, які належать на праві власності ПАТ «Фармак», по вул. Гагаріна, 1/174 в м. Шостка, Сумської області під виробництво активних фармацевтичних інгредієнтів на виконання умов Договору № 0903/12 від 17 вересня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Фармак» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (Виконавець), на підтвердження чого надав наступні документи: довідки про вартість робіт за листопад 2012 року, акт приймання виконання будівельних робіт за листопад 2012 року.
При цьому, позивачем надано копію Договору у № 01/10-12 від 10 січня 2012 року про надання транспортних послуг з перевезення, завантаження та розвантаження вантажу (товару), укладеного із ТОВ «ДК Білд» (Виконавець); копію Акту № 01-000020 від 02 липня 2012 року здачі-прийняття робіт (послуги автокрана); копію Акту № 01-000020 від 02 липня 2012 року здачі прийняття робіт (транспортні послуги КРАЗ 250); копію платіжного доручення № 966 від 02 липня 2013 року; копію виписки по особовому рахунку за 02 липня 2013 року; на підтвердження перевезення придбаного у ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» товару на об'єкт будівництва за Договором № 0903/12 від 17 вересня 2012 року, укладеного між ПАТ «Фармак» (Замовник) та ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (Виконавець).
Водночас, із вказаних вище документів не вбачається, що придбані у ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» товари якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і ПАТ «Фармак», зокрема: як свідчить зміст господарських договорів, відносини між позивачем та ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» виникли раніше, ніж із ПАТ «Фармак», що спростовує мету спірних операцій щодо виконання зобов'язань перед ПАТ «Фармак»; аналогічно, Договір № 01/10-12 від 10 січня 2012 року про надання транспортних послуг з перевезення, завантаження та розвантаження вантажу укладений раніше, ніж у позивача виникли зобов'язання перед ПАТ «Фармак».
Доказів передачі товарів (послуг) від ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» позивачу не надано, договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів також не надано суду.
Згідно наданих видаткових накладних ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» було поставлено на адресу позивача металеві конструкції: швелер 10 (0,990 т.), уголок 63х63х6 (3,850 т.), арматура 14а3 (1,00 т.), при цьому встановити, яким чином здійснювалось завантаження та розвантаження металевих конструкцій такої маси встановити неможливо у зв'язку з ненаданням позивачем підтверджуючих первинних документів.
Згідно наданих до перевірки рахунків - фактури зазначено адресу ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»: місто Київ, проспект Маяковського буд.37; місцезнаходження складів ТОВ «Альтаір Альфа Плюс»: місто Київ, вул. Бориспільська 17, місто Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 13. Проте, доказів транспортування товару, зберігання суду не надано, як і не надано яким транспортом, за чий рахунок та на яку відстань було здійснено перевезення товару.
Крім цього, з акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року не вбачається використання саме товару, придбаного позивачем у ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», при виконанні робіт по утепленню та оздобленню алюмінієвими композитними панелями фасадів адміністративного корпусу та прохідної в рямках реалізації проекту: «Реконструкція комплексу споруд, які належать на праві власності ПАТ «Фармак», по вул. Гагаріна, 1/174 в м. Шостка, Сумської області.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б давали змогу ідентифікувати участь ТОВ «ДК Білд» у перевезенні придбаного у ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» товару та у використанні придбаного у ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» товару при виконанні робіт згідно Договору № 0903/12 від 17 вересня 2012 року.
Відтак, не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» носять реальний характер, а товари ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.
За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія -
В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2014 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.