Справа: № 2а/2506/5772/11 Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л. К.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
12 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Старової Н. Е.
суддів: Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України Деснянського району м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі позивач) до Управління Пенсійного Фонду України Деснянського району м. Чернігова (далі відповідач, УПФУ) про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити дії,-
До Деснянського районного суду м. Чернігова звернулася ОСОБА_2 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України Деснянського району м. Чернігова про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії з 15 лютого 2011 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2011 року позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанцій, позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15 лютого 2011 року позивач, як працюючий пенсіонер, відпрацювавши 24 місяці після призначення пенсії, звернувся до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії за 2011 рік, починаючи з 01 лютого 2011 року, у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак, відповідачем перерахунок здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, який складає 1197,91 грн.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся з позовом до суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та змінено порядок здійснення перерахунку пенсії.
Згідно внесених змін, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачала, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, у редакції від 28 грудня 2007 року, за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом 2 ч. 1 цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Згідно пп. 3 п. 11 Постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 40 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно п. 5 рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, зміни, внесені до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність 22 травня 2008 року.
Відповідно, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що існувала до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, - не вимагається.
Положення ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Разом з тим, у ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно ч. 2 ст. 40 вищевказаного Закону).
Також слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс - це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, - відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії, на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.
Доводи апеляційної скарги, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 13 квітня 2011 року, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись статтями 186, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України Деснянського району м. Чернігова - задовольнити, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.