Справа: № 357/18232/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
11 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білоцерківської міської ради Київської області, за участю третіх осіб Головного Управління Держкомзему у Київській області, Відділу Держземагенства у м.Білій Церкві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геоцентр», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним і скасування рішення, -
Позивач 17.12.2013 року звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до Білоцерківської міської ради, у якому просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради від 22.02.2013 року за № 906-3 9-VI про «оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки громадянам (пункт 100 додатку 1) на підставі якого надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0.0433 кв.м., складовою якого є витяг з протоколу засідання постійної комісії з питань ефективного використання земель всіх форм власності Білоцерківської міської ради від 23.11.2012 року за № 74 в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Конституції і законам України та порушує охоронюваний Законом інтереси ОСОБА_3;
скасувати кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:07:018:0230 та запис державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у м. Біла Церква від 12.04.2013 року про реєстрацію земельної ділянки площею 0.0433 га. реєстрацію Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайоного управління юстиції Київської області на право власності від 15.05.2013 року на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:07:018:0230;
визнати право на приватизацію земельної ділянки кв.АДРЕСА_2 ОСОБА_3 яка закріплена під будинком з 1902 року та перейшла до нього по спадщині. згідно витягу з протоколу постійної комісії з питань ефективного використання земель всіх форм власності від 07.06.2013 року за №102 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 570 кв.м та ведення садівництва площею 685 кв.м. та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту першого частини першої ст. 109 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята всупереч вимогам чинного законодавства, не є законною та обґрунтованою, а саме прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів і встановленням обставин у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по справі у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як між сторонами існує не публічно-правовий спір, а спір про право цивільне, який належить розглядати за правилами ЦПК України.
Проте колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт , який здійснює владні управлінські функції на основі законодавствам тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція, адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року у справі № 1-6/2010 №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного Суду України щодо офіційного тлумачення положень частини 1 статті 143 Конституції України, пунктів «а»,»б», «в», «г» статті 12 Земельного Кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України, положення пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, звертаючись до адміністративного суду, просить визнати незаконним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 28.02.2013 року за №906-39-VI та визнати за ОСОБА_3 права на приватизацію земельної ділянки.
Так, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у відкритті провадження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2013 року скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2013 року - скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білоцерківської міської ради Київської області, за участю третіх осіб Головного Управління Держкомзему у Київській області, Відділу Держземагенства у м.Білій Церкві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геоцентр», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним і скасування рішення - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції..
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 12 лютого 2014 року.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.