ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23395/13 13.02.14
За заявою Фізичної особи-підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни
про скасування рішення третейського суду
за позовом Приватного акціонерного товариства «Банк «Морський»
до Фізичної особи-підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни
про стягнення заборгованості
Суддя Домнічева І.О.
Представники сторін:
від позивача: Матвіюк О.К. - за довіреністю.
від відповідача (заявника): Мороз С.О. - за довіреністю.
Постійно діючий Третейський суд при асоціації Українських банків у складі третейських суддів Мамченко Ю.В., Медведєва Н.Г., Волошинович О.П., розглянув справу №421/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Банк "Морський" до Фізичної особи-підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни про стягнення заборгованості.
За результатами розгляду, 10 липня 2013 року Постійно діючим Третейським судом при асоціації Українських банків, прийнято рішення, яким позов задоволено повністю.
03.12.2013 р. відповідач звернувся до господарського міста Києва із заявою про скасування рішення третейського суду.
04.12.2013 р. заяву прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 17.12.2013 р.
Ухвалою від 17.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 08.01.2014 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.01.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. у відпустці, справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою від 08.01.2014 р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.01.2014 р.
В судовому засіданні 21.01.2014 р. було оголошено перерву до 06.02.2014 р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.
В судовому засіданні 06.02.2014 р. було оголошено перерву до 11.02.2014 р.
Від заявника 17.12.2013 р., 08.01.2014 р. та 13.02.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.
Від позивача, ПАТ «Банк «Морський» через відділ діловодства суду 16.12.2013 р. та 30.12.2013 р. надійшли заперечення та пояснення по справі.
Крім того, 08.01.2014 р. від Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надійшли пояснення по справі.
Заслухавши пояснення представників відповідача (заявника) та позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заява про скасування рішення третейського суду є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків № 421/13 від 10.07.2013 р. було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Морський» та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни заборгованість в розмірі 83 741,69 грн. та третейський збір в сумі 1 237,42 грн.
Як встановлено, 25 лютого 2009 року між ВАТ «Банк «Морський», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Морський» та Фізичною особою-підприємцем Кіргуєвою Фатімою Георгієвною було укладено кредитний договір № 210209-КЮ. Згідно п. 4.2. кредитного договору, всі спори, суперечності і вимоги, врегулювання яких неможливо досягти шляхом переговорів, підлягають розгляду в постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейське вирішення спорів, учасниками яких є сторони цього договору, здійснюється у складі трьох суддів. Формування складу третейського суду у постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом даного третейського суду.
Як на підставу скасування рішення третейського суду, заявник у своїй заяві посилається на те, що склад третейського суду не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди»; під час розгляду справи третейським судом було допущено ряд порушень та заявник була обмежена у своєму праві приймати участь у судових засіданнях та висловлювати свою думку, оскільки вона була повідомлена не належним чином.
Третейським застереженням, що укладене між позивачем та відповідачем у третейській справі № 421/13, передбачений розгляд справи трьома суддями третейського суду.
У цьому випадку відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 17, ч. 3 ст. 47 Регламенту третейського суду, сторонам справи після реєстрації позовної заяви окремими рекомендованими листами було запропоновано обрати кожному одного суддю із списку суддів, що був доданий до цих листів.
Листи на адресу заявника про обрання складу суддів були відправлені за відомими суду адресами заявника, у тому числі за адресою. За якою заявник, як він сам повідомляє, отримав ухвалу третейського суду про порушення справи.
Проте відповіді на лист-пропозицію про обрання суддів від заявника не надійшло. У цьому випадку, відповідно до ч. 4 ст. 17 Регламенту третейського суду, третейський суддя що не був обраний стороною справи, призначається головою третейського суду, а третій суддя обирається двома суддями. Докази призначення судді головою третейського суду та обрання третього судді двома суддями наявні у матеріалах третейської справи.
У заяві про скасування рішення третейського суду заявник повідомляє, що отримав ухвалу третейського суду про порушення провадження справи № 421/13 та надіслав третейському суду телеграму про відкладення розгляду справи. Цей факт свідчить про те, що заявнику було відомо про дату розгляду справи та він мав можливість заявити відвід суддів у справі № 421/13, що не було зроблено заявником.
Що стосується посилання заявника на те, що два судді з трьох суддів, що розглядали третейську справу № 421/13, також розглядали аналогічну справу № 1705/10 та у цій справі суддям був заявлений відвід, а рішення у справі № 1705/10 було скасоване господарським судом, то це відповідно до закону не є підставою для самовідводу або відводу третейських суддів. Цей довід заявника також знайшов аналогічну оцінку у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 р. у справі № 910/16567/13 про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду від 10.07.2013 р. у третейській справі № 421/13, зокрема права заявника як сторони у справі не були порушені. Заявник помилково посилається на п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», як на підставу для скасування рішення третейського суду.
Заявник отримав ухвалу про порушення справи № 421/13 та мав можливість скористатись правами, що надані законом стороні у справі.
Заявник мав можливість направити заперечення на позов з моменту отримання позовної заяви від позивача (банку) та скористатись іншими правами сторони у справі.
Заявник помилково посилається на п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» як на підставу для скасування рішення третейського суду, оскільки ця підставу для скасування рішення застосовується у випадках, коли третейський суд прийняв рішення про права і обов'язки особи, яка не була визначена судом стороною справи та не брала участь у розгляді справи. Законом України «Про третейські суди» (ч. 2 та ч. 4 ст. 51 цього Закону), як і Господарський процесуальний кодекс України (ст. 91) з метою встановлення правил оскарження та скасування рішення суду розрізняє поняття сторони у справі та особи, яка не була визначена судом стороною справи та не брала участь у розгляді справи. Заявник був визначений судом стороною справи та відносно нього третейський суд мав право приймати рішення без його участі.
Як вбачається з матеріалів третейської справи № 421/13, 07.05.2013 р. ПАТ «Банк «Морський» звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договором та третейською угодою.
У позовній заяві банком була зазначена адреса відповідача, за якою відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 96400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморськ, вул. Євпаторійська, 17, кв. 28. Також, у позовній заяві банком була зазначена адреса фактичного місця проживання відповідача: 97407, АР Крим, м. Євпаторія, просп. Перемоги, 8, кв. 36.
Відповідно до вимог діючого законодавства ПАТ Банк «Морський» направив відповідачу позовну заяву, яка була отримана відповідачем 13.05.2013 р. за адресою: 97407, АР Крим, м. Євпаторія, просп. Перемоги, 8, кв. 36, про, що свідчить відмітка про повідомлення про вручення.
31.05.2013 р. третейський суд прийняв позовну заяву ПАТ Банк «Морський» і направив сторонам лист з повідомленням про право вибору суддів для розгляду третейської справи відповідно за наявними у справі адресами сторін.
Листи на адресу заявника про обрання складу суддів були направлені за трьома відомими адресами заявника.
Як вбачається, заявником даний лист було отримано 07.06.2013 р. за адресою: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, просп. Перемоги, 8, кв. 36.
Крім того, як свідчать матеріали третейської справи, ухвалу про порушення провадження у справі від 25.06.2013 р. про призначення справи до розгляду 10.07.2013 р. заявник отримав 02.07.2013 р. В даній ухвалі було зазначено склад третейського суду, отже, заявник був ознайомлений зі складом третейського суду і мала законні підстави для обрання іншого складу суду.
Твердження заявника в тій частині, що судом не було взято до уваги телеграму, яка надійшла 10.07.2013 р., про відкладення розгляду справи, судом також до уваги не приймається, оскільки заявник була вчасно та належним чином повідомлена про розгляд справи та не позбавлена була можливості уповноважити іншу особу на розгляд третейської справи № 421/13.
Згідно статті 51 Закону України «Про третейські суди» та статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України, рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом було встановлено, що справа, про якій було прийнято рішення третейського суду, була підвідомча третейському суду відповідно до Закону; рішення третейського суду прийнято у спорі передбаченому третейською угодою та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду не визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; третейській суд не вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що господарський суд не перевіряє обґрунтованість рішення третейського суду в цілому, суд не вбачає підстав для скасування рішення третейського суду.
Таким чином, суд не встановив законних підстав для скасування рішення третейського суду, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кіргуєвої Фатіми Георгіївни.
Керуючись ст. ст. 86, 121-1, 122-6 Господарського процесуального кодексу України, ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд -
1. В задоволенні заяви відмовити.
2. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.07.2013 р. у третейській справі № 421/13 залишити без змін.
Суддя І.О. Домнічева