Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
23 січня 2014 року Справа № 811/3139/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Колега"
до відповідача - Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області Держспоживінспекції України
про скасування постанови про накладення стягнень.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Колега" (далі-позивач) з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області Держспоживінспекції України (далі-відповідач) про скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 04 вересня 2013 року №300, відповідно до якої загальна сума грошового зобов'язання, нарахованого позивачу, становить 34053,20 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що висновки відповідача щодо проведеної перевірки товару не відповідають дійсності, оскільки товар реалізовувався відповідно до встановлених правил торгівлі з дотриманням всіх нормативів та стандартів реалізованих груп товарів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні відповідно до підстав та обставин, викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову. Вказавши на допущені позивачем порушення діючого законодавства у сфері захисту прав споживачів щодо реалізації ПП "Колега" товару без дотримання норм ДСТУ та реалізації товару, в якому закінчився строк придатності, представник відповідача наголосив, що штраф застосовано керівником інспекції з урахуванням виявлених порушень з боку ПП "Колега", а посилання позивача про не повідомлення його контролюючим органом про проведення перевірки, вважає необгрунтованими, адже направлення на проведення перевірки №502 від 05 березня 2013 року, отримано завідувачем магазину "Купець" - Побігушко В.М., що посвідчується її особистим підписом про отримання даного документу (а.с.91-93).
За клопотанням представника позивача, проти якого не заперечував представник відповідача, подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.134).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ПП "Колега" є суб'єктом господарювання (а.с.111), видами діяльності ПП "Колега" за КВЕД є, зокрема, оптова торгівля напоями (46.34); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39) (а.с.113).
Позивач здійснює господарську діяльність з продажу продукції у магазині „Купець" по вул. Діброва, 87, м.Олександрія.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області у період з 05 по 07 березня 2013 року було проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ПП "Колега" та характеристик продукції у магазині „Купець" та складено акт перевірки за №422 від 05 березня 2013 року (а.с.11-26).
В ході проведення планової перевірки було виявлено порушення позивачем статті 6, 7, пункту третього частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пунктів 17, 18 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833. Детальний опис виявленого порушення відображений у додатку до акта-перевірки.
Від підпису та отримання матеріалів перевірки керуюча та продавець перевіреного магазину відмовились, про що зроблено запис у відповідній графі даного акту.
Разом з тим, начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області було винесено оскаржувану Постанову про накладення штрафних санкцій №300 від 04 вересня 2013 року, якою до ПП „Колега" застосовано штрафні санкції у розмірі 34053,20 грн (а.с.9).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
В оскаржуваній позивачем постанові зазначено, що ПП "Колега" реалізовувалась продукція, що не відповідає вимогам нормативних документів, чим порушено вимоги статті 6, 7 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 17, 18 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, внаслідок чого до ПП "Колега" застосовано штраф у розмірі 34053, 20 грн.
Так, у ході проведення перевірки перевіряючими виявлено 188 партій товару, в супровідних документах на які (в накладних) відсутні реєстраційні номери сертифікатів на тютюнові вироби (а.с.15-26).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
У свою чергу, стаття 15 Закону передбачає, що стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Пунктом 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, встановлено заборону на продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.
У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності (пункт 18 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів).
При цьому пунктом 3 частини першої статті 23 Закону встановлено відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, позивачем до суду надано видаткові накладні на тютюнові вироби (а.с.30-44). Зі змісту таких накладних вбачається, що в них містяться реєстраційні номери сертифікатів на тютюнові вироби, а саме: в графі „сертифікат" зазначені реєстраційні номери сертифікатів реалізованих партій тютюнових виробів, як того вимагає Закон України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, у судовому засіданні спростовано факт порушення відповідачем статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки видаткові накладні на тютюнові вироби оформленні у відповідності до чинного законодавства із зазначенням всієї необхідної інформації про даний вид товару, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій у цій частині.
Крім того, у ході проведення перевірки перевіряючими виявлено 6 партій товару, що не відповідають вимогам нормативних документів. Так, стверджується, що у 6 пляшках вина, яке перебувало у реалізації, виявлено сторонні включення (п. 4-9 Додатку 7 до Акту перевірки, а.с. 15-16).
Відповідач стверджує, що таким чином позивачем порушено статтю 6 Закону України „Про захист прав споживачів", яка гарантує відповідність продукції нормативним документам та зобов'язує продавця передати покупцеві продукцію належної якості.
При цьому частина перша статті 23 Закону України „Про захист прав споживачів" встановлює, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, суд зазначає, що Національним стандартом України «Вина»- загальні технічні умови ДСТУ 4806:2007 передбачені: класифікація вин, загальні технічні вимоги, показники і характеристики з фізико-хімічними показниками вина, маркуванням тощо.
Таблиця 2 вказаного ДСТУ, зокрема, визначає, органолептичні показники відповідного продукту та встановлює, що вина є прозорі з блиском, без осаду і сторонніх включень.
Однак, у вказаних приписах міститься застереження, за яким для вин, закупорених корковими пробками, допускаються одиничні пилоподібні включення коркової крихти.
Водночас, перевіряючими особами не визначено характеру включень, які містить перевірений товар.
Суд зазначає, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж, (частина друга статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V).
Відбір зразків продукції здійснюється відповідно до вимог Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1280, та статті 14 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до пункту 1.5. Наказу № 310 посадові особи під час проведення перевірки здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів та мають право: відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для проведення перевірки їх якості на місці або незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством. Відповідно до п. 3.7. Наказу № 310 до акта перевірки можуть додаватися документи, копії документів, акти про відбір зразків, пояснення тощо, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відбір зразків продукції повинен здійснюватись на підставі рішення про відбір, в якому обов'язково має бути зазначено: мотиви відбору, кількість зразків, які підлягають відбору, а також місце здійснення експертизи (вимірювання).
Згідно статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи мають право: відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідачем порушено процедуру визначення неякісного товару за органолептичними показниками, а саме: не здійснювався відбір товару та не визначалася природа сторонніх включень у товарі.
За таких умов суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про порушення позивачем вимог статті 6 Закону України „Про захист прав споживачів" та нарахування йому спірною постановою 1020,00 грн штрафних санкцій за реалізацію 6 партій продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.
Крім того, спірною постановою позивачеві нараховано штраф у сумі 477,20 грн. за реалізацію 3 партій товару, строк придатності якого минув (а.с.115-118).
Так, перевіркою виявлено реалізацію ПП „Колега" настоянки „Люботин з перцем" (дата виготовлення 22 березня 2012 року), настоянки „Медофф лайт" (дата виготовлення 05 вересня 2011 року) та горілки особливої „Медофф Вінтер" (дата виготовлення 24 жовтня 2011 року), строк придатності яких минув (а.с.15).
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.
Строк придатності обчислюється, починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.
Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.
Частина перша статті 23 Закону України „Про захист прав споживачів" покладає на суб'єктів господарювання відповідальність за реалізацію товару, строк придатності якого минув у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами не спростовано факту допущення у реалізацію вищезазначених горілчаних виробів, строк придатності яких минув.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувана постанова у частині накладення на позивача штрафу у розмірі 477,20 грн. за вищевказане порушення прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому підстави для її скасування у цій частині відсутні.
Викладене у сукупності обумовлює висновок суду про необхідність скасування спірної постанови в частині нарахування позивачеві штрафних санкцій на суму 33576,00 грн., в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Згідно частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 340,53 грн (а.с.2,55). Відтак, сума судового збору грн пропорційно до задоволених вимог майнового характеру (98,6%) підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ПП "Колега".
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області Держспоживінспекції України №300 від 04 вересня 2013 року в частині, якою на ПП "Колега" накладено штраф у розмірі 33576,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Присудити Приватному підприємству "Колега" судовий збір у розмірі 335,80 грн, зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області стягнути 335,80 грн (триста тридцять п'ять гривень, вісімдесят копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук