ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
18 лютого 2014 року № 813/9137/13-а
15 год. 59 хв. зал судових засідань № 8
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Хміль Х.З.,
за участю:
прокурора Клака Ю.Г.,
представника третьої особи Годунько С.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Львова до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Курії Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви про визнання протиправним та скасування рішення, -
До суду надійшла позовна заява прокурора м. Львова до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Курії Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви (далі - позивач, Курія Львівської архиєпархії УГКЦ) про визнання протиправним та скасування ухвали Львівської міської ради від 23.09.2013 року №2725 «Про погодження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на пл. Святого Юра».
Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвала Львівської міської ради від 23.09.2013р. №2725 є незаконною та підлягає скасуванню, з наступних підстав. Верховний Архієпископ Києво-Галицький УГКЦ звернувся із заявою до Львівської міської ради про передачу земельної ділянки на пл. Святого Юра, та в порушення ч.2 ст.123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не зазначив у ній розмір земельної ділянки, місце розташування, не було долучено жодних документів (графічних матеріалів). Окрім того, із заяви Верховного Архієпископа Києво-Галицького УГКЦ щодо передачі земельної ділянки у власність позивача та з метою спорудження пам'ятника митр. Андрею Шептицькому не вбачається, що такий буде споруджений у сквері Св. Юра. Також зазначив, що ст. 92 ЗК України не передбачено надання у постійне користування земельних ділянок релігійним організаціям для збереження та використання скверів, в тому числі для спорудження пам'ятників.
Відповідач заперечень або заяви про визнання позову не подав.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляду справи без його участі до суду не надходило.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечила, та зазначила, що для встановлення пам'ятника у сквері Св. Юра погоджено всі плани та підготовчі роботи, а тому вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Заслухавши пояснення прокурора, представника третьої особи, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
13.09.2013р. за вих. ВА 13/583 Верховний Архієпископ Києво-Галицький УГКЦ звернувся із заявою до Львівської міської ради з метою спорудження пам'ятника митр. Андрею Шептицькому.
Згідно інформаційної записки до проекту ухвали Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин в Департаменту містобудування Львівської міської ради (а.с.49) вбачається, що Курія Львівської архиєпархії УГКЦ планує встановити пам'ятник у сквері на пл. Св. Юра. З метою оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (сквер на пл. Св. Юра) звернулась із клопотанням від 17.09.2013р. вих. ЛВЕ 13/250 про надання у постійне користування земельної ділянки на пл. Св. Юра площею 1,3140 га для збереження та використання скверу, а також для благоустрою площі перед Архикатедральним собором Св. Юра.
Львівська міська рада, розглянувши звернення 13.09.2013р. за вих. ВА 13/583 Верховного Архієпископа Києво-Галицького УГКЦ прийняла спірну ухвалу від 23.09.2013 року №2725 «Про погодження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на пл. Святого Юра».
Прокурор, вважаючи спірну ухвалу такою, що прийнята із порушенням норм ЗК України, Закону України «Про благоустрій», звернувся із поданням від 16.10.2013р. №37-8537 вих-13 до Львівської міської ради про скасування спірної ухвали.
Згідно листа юридичного управління Львівської міської ради від 03.12.2013р. №1104-1155, ухвалою Львівської міської ради від 21.11.2013р. №2831 відхилено вищевказане подання.
У зв'язку із цим, прокурор звернувся з позовом до суду про скасування спірної ухвали Львівської міської ради.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як встановлено судом, 13.09.2013р. за вих. ВА 13/583 Верховний Архієпископ Києво-Галицький УГКЦ звернувся із заявою до Львівської міської ради з метою спорудження пам'ятника митр. Андрею Шептицькому.
Однак, в порушення вимог статті 123 ЗК України, Верховним Архієпископом Києво-Галицьким УГКЦ до клопотання не надано графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
З інформаційної записки до проекту ухвали Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин в Департаменту містобудування Львівської міської ради (а.с.49) вбачається, що Курія Львівської архиєпархії УГКЦ планує встановити пам'ятник у сквері на пл. Св. Юра до святкування 150-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького. Окрім того, на підставі звернення позивача підготовлений проект ухвали, яким пропонується погодити позивачу місце розташування земельних ділянок та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування на пл. Св. Юра, а саме: 1,3140 га (у тому числі площею 0,1711 у межах червоних ліній) на пл. Св. Юра до початку будівництва та реконструкцій вулиць. Метою використання земельної ділянки зазначено - збереження та використання скверу.
Разом з тим, із заяви Верховного Архієпископа Києво-Галицького УГКЦ від 13.09.2013р. не вбачається, що позивач планує спорудження пам'ятника саме у сквері на пл.Св. Юра.
Водночас, ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2460 «Про погодження Курії Львівської архиєпархії УГКЦ місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на пл. Св. Юра, 5» позивачу погоджено місце розташування земельних ділянок та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою у постійне користування для обслуговування нижніх митрополичих садів і прилеглої території комплексу Св. Юра, загальною пл. 4,5214 га.
У зв'язку із цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно ч. 2 цієї статті, 2. права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавством не передбачено надання у постійне користування земельних ділянок релігійним організаціям для збереження та використання скверів, в тому числі для спорудження пам'ятників.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV), до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.
Згідно з ст. 14 Закону №2807-IV, об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Статтею 15 Закону №2807-IV установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства України 10.04.2006 N 105 (далі - Правила), сквер - упорядкована й озеленена ділянка площею від 0,02 га до 2,0 га, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць, призначена для короткочасного відпочинку населення.
Пунктом 5 Правил установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта. (п.5.2 Правил). Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів (п.5.5 Правил).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідальними за збереження та використання скверу можуть бути спеціалізовані підприємства, установи, які визначаються на конкурсних засадах.
Окрім того, ухвалою Львівської міської ради від 26.01.2012р. №1163 «Про затвердження переліку та меж скверів Галицького району м. Львова» затверджено перелік скверів та меж скверів Галицького району м. Львова, в тому числі скверу на пл. Св. Юра площею 1,6357 га. У п. 3 ухвали, ВК Львівської міської ради зобов'язав визначити балансоутримувачів, відповідальних за утримання скверів Галицького району м. Львова.
Рішенням Львівської міської ради від 28.05.2013р. №366 «Про призначення юридичних осіб, відповідальних за утримання скверів м. Львова» визначено Галицьку районну адміністрацію, відповідальну за утримання скверів на території Галицького району м. Львова.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що при прийнятті спірної ухвали, Львівська міська рада порушила наведені вище положення ЗК України, Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, а тому така є протиправною.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
З урахуванням встановлення судом невідповідності спірної ухвали Конституції України та законам України, її необхідно визнати протиправною і скасувати, а позов - задовольнити.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 23.09.2013 року №2725 «Про погодження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на пл. Святого Юра».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 21.02.2014 року.
Суддя Братичак У.В.