Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
24 травня 2013 року Справа № 2а-6423/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу
за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001)
до відповідача: Григорівської сільської ради (с. Григорівка, Братський район, Миколаївська область, 55420)
про стягнення коштів в сумі 42 820,00 грн.,
Позивач, Державна фінансова інспекція в Миколаївській області, звернулася до суду з позовом до Григорівської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 42 820,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що встановлені в ході ревізії відповідача порушення, призвели до втрат фінансових ресурсів бюджету на суму 42,82 тис. грн. Державна фінансова інспекція в Миколаївській області на виконання повноважень, передбачених п. 8 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ звертається до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів в сумі 42 820,00 грн., оскільки підконтрольною установою не забезпечено усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів в частині отримання та використання коштів с у сумі 42,82 тис. грн.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області від 21.08.2012 року та 01.11.2012 року про усунення порушень та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства виконанні тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку:
Григорівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження, визначені Конституцією України, Законом Уіфаїни «Про місцеве самоврядування» тощо.
На виконання плану контрольно-ревізійної роботи на II квартал 2012 року фахівцями Держфінінспекції в Миколаївській області проведено виїзну ревізію виконання, збереження фінансових та матеріальних ресурсів установами, що утримуються з сільського бюджету Григорівської сільської ради за період з 01.01.2007 по завершений період 2012 року.
За результатами ревізії складено акт 17.08.2012 № 06-24/21 в якому зазначені наступні порушення:
- штатним розписом централізованої бухгалтерії на 2009, 2010 роки передбачено утримання 1,5 штатної одиниці головного бухгалтера, що є порушенням ч.4 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Завищення на 0,5 штатної одиниці головного бухгалтера призвело до зайвого нарахування та виплати головному бухгалтеру заробітної плати за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 на загальну суму 16 100,00 грн. (зайво перераховано платежів до загальнодержавних цільових фондів на суму 5 770,00 грн.) Відповідальним за необгрунтоване планування та затвердження асигнувань в кошторисах та планах використання бюджетних коштів - колишній сільський голова ОСОБА_1 (п. 20, 33 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 №228, п. 4,5 ч.4 ст.22 та ч.4 ст.75 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542-111);
- в порушення п.6 постанови КМУ від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» сільському голові в 2008, 2009 та 2010 роках були нараховані та виплачені матеріальні допомоги без відповідних рішень сесії сільської ради на загальну суму 9 310,00 грн. (зайво перераховано платежів до загальнодержавних цільових фондів на суму 3 380,00 грн.). Відповідальним за вказане порушення є колишній головний бухгалтер ОСОБА_2, яка проводила нарахування та виплату заробітної плати відповідно посадової інструкції, а в частині здійснення внутрішнього контролю за витрачанням бюджетних коштів колишній сільський голова ОСОБА_1 (п.5 ч.4 ст.22 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542 - III);
- в порушення п. п. 3 (а) п. 3 постанови КМУ №1298 від 30.08.2002 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» впродовж 2007, 2008 років головному бухгалтеру нараховано доплати за суміщення вакантної посади бухгалтера в розмірі 250,00 посадового окладу на суму 5 850,00 тис. грн. (зайво перераховано платежів до загальнодержавних цільових фондів на суму 2 120,00 тис. грн.). Відповідальним за вказане порушення є колишній головний бухгалтер ОСОБА_2, яка проводила нарахування та виплату заробітної плати відповідно посадової інструкції;
- за період з 01.04.2011 по 30.07.2012 в порушення п.4 (б) III Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, при розрахунку середньої заробітної плати враховувались одноразові виплати, внаслідок чого безпідставно нараховано зарплати працівникам за час відпусток на суму 2,96 тис. грн. (зайво перераховано єдиного внеску до пенсійного фонду на суму 1 070,00 грн.). Усунуто на виконання вимоги 3 830,00 тис. грн. (зарплата - 2 810,00 грн. та фонди - 1 020,00 грн.). Невідшкодована залишилась сума 20,00 грн.;
- в порушення п.2 постанови КМУ від 23.04.1999 №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» та п.І.Прозділу ІІнструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 в частині відшкодування витрат на відрядження службовим особам в сумі 0,09 тис. грн. без підтверджуючих документів. Порушення допущено колишнім головним бухгалтером ОСОБА_2, яка прийняла до оплати авансові звіти без підтверджуючих документів стосовно проведених витрат.
Наведене, на думку позивача, є порушенням пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок), в частині врахування в кошторисах завищеної потреби в бюджетних коштах, включення видатків, не передбачених законодавством, незабезпечення суворого режиму економії коштів; пункту 29 Порядку в частині незабезпечення суворого виконання вимог законодавства, недодержання режиму економії, та включення до кошторисів бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою. Тобто Григорівською сільською радою з порушенням чинного законодавства та без встановлених законодавством підстав отримано та використано 42 820,00 грн.
З метою усунення порушення Держфінінспекція в Миколаївській області 21.08.2012 року направила Григорівської сільської ради вимогу № 06-13/746.
На виконання вищезазначеної вимоги Григорівська сільська рада направила листи до прокуратури Братського району щодо вжиття заходів по поверненню зайво сплачених коштів колишнім сільським головою ОСОБА_1 та колишнім головним бухгалтером ОСОБА_2, а також направлено листа-претензії зазначеним громадянам щодо відшкодування завданих збитків (арк. спр. 49 - 56).
На думку позивача відповідачем на момент звернення позивачем із позовом до суду Григорівською сільською радою не спростовані факти, на яких ґрунтується вимога, не вжито заходів по усуненню виявлених порушень.
Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», органам КРУ надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. В той же час, ст. 15 Закону обумовлює, що лише законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
В позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок), в частині врахування в кошторисах завищеної потреби в бюджетних коштах, включення видатків, не передбачених законодавством, незабезпечення суворого режиму економії коштів; пункту 29 Порядку в частині незабезпечення суворого виконання вимог законодавства, недодержання режиму економії, та включення до кошторисів бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою зазначені порушення вчиненні колишнім сільським головою ОСОБА_1 та колишнім головним бухгалтером ОСОБА_2, в зв'язку з чим державній установі було завдано збитків на суму 42 530,00 грн. вказані збитки виникли внаслідок переплати заробітної плати, безпідставних доплат та витрат стимулюючого характеру зазначеним особам.
Відповідно до пункту 24 частини першої ст. 116 Бюджетного Кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: нецільове використання бюджетних коштів.
Статтею 117 цього Кодексу передбачено, що за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема:
- зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу;
- повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першої ст. 118 Кодексу передбачено застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, а саме: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон).
Так, ст. 8 Закону передбачено, що Орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль, зокрема, за цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів, усуненням виявлених недоліків і порушень, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону 7 органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Пунктом 10 цієї статті встановлено Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Як вбачається із змісту позовної заяви, Державна фінансова інспекція в Миколаївський області не просить суд зобов'язати відповідача виконати обов'язкові вимоги за наслідками ревізії в частині виявлених порушень щодо нецільового використання бюджетних коштів, а зазначає про стягнення з Григорівської сільської ради кошти до Державного бюджету фінансових ресурсів на суму 42 820,00 грн., що суперечить як змісту чинного законодавства України, так і самим обов'язковим вимогам Державної фінансової інспекції в Миколаївський області.
Крім того, зі змісту вимоги від 21.08.2012 року № 06-13/746 вбачається, що контрольно-ревізійним органом фактично визнано винними колишнього сільського голову ОСОБА_1 та колишнього головного бухгалтера ОСОБА_2, у вчиненні порушення, що спричинили тяжкі наслідки у вигляді завдання матеріальних збитків державній установі, відповідальність за які передбачено відповідними статтями Кримінального кодексу України.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 128, 159-163, КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих