Справа № 536/2963/13-ц
19 лютого 2014 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :
головуючого Святської О.В.,
з участю секретаря Клонової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, повернення майна та визнання права власності, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, укладеного 07.12.2010 року між позивачем та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 Вказала, що їй на праві приватної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка площею 0,25 га, що розташовані в АДРЕСА_1. Проживала вона разом зі своєю сестрою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Обидві потребували фізичної та іншої допомоги в силу похилого віку, внаслідок чого ОСОБА_1 погодилась на укладення вищезазначеного договору за рахунок свого будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 сестра померла. Весь час, поки вона хворіла і після поховання позивач вимушена була доглядати ще і за нею, а ОСОБА_2 в свою чергу ніякої допомоги не надавав, внаслідок чого позивачка вимушена була просити про допомогу знайомих та сусідів. Вважає, що відповідач не виконав свої зобов'язання по виконанню договору довічного утримання , тому просила даний договір розірвати та повернути майно.
В ході розгляду справи позивач уточнила та доповнила свої позовні вимоги і просила суд розірвати договір довічного утримання,повернути будинок та земельну ділянку , визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,25 га, кадастровий номер: 5322487001:01:003:0118.
В судовому засіданні позивач та її представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.ОСОБА_1 пояснила, що договір довічного утримання був укладений з ОСОБА_2, але фактично за нею певний час доглядали ОСОБА_6 та її чоловік. Умови договору вказаними особами не виконувалися, вона не отримувала від вказаних осіб медичної допомоги, харчування, в її будинку був безлад та бруд, на її прохання придбати їй новий диван, так як старий зламався , попрати її речі та прибрати у будинку їй було відмовлено , ліки та продукти вона купувала за власні кошти, їй допомагали інші сусіди та односельці. Чоловік ОСОБА_7 , який кожен день приїжджав та оброблював для себе та своєї родини город при будинку , відносився до неї образливо, постійно піднімав на неї голос , ображав її непристойними словами, висловлювався «коли ти вже помреш». Дані факти вона викладала у ветеранському комітеті, про що складали акт, в сільській раді.
Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_6 позов не визнала, пояснила, що належним чином доглядала за ОСОБА_1, приносила їй їжу, возила до лікарні, прибирала та прала, наводила лад у подвір'ї та будинку. Їжу показувала сусідам , щоб вони могли впевнитися, що бабуся нагодована. Вважає, що ОСОБА_1 знайшла іншу претендентку на будинок , тому і звернулася до суду.
Представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Статтею 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (п. 1 ч. 1ст. 755 ЦК України).
В засіданні достовірно встановлено, що 07.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3, реєстровий номер 1855.
Згідно даного договору ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку площею 0,25 га, що розташовані по АДРЕСА_1. Згідно витягу про державну реєстрацію серії ССУ №627435 20.12.2010 року здійснено реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1.
Відповідно до п.4 зазначеного договору ОСОБА_2 зобов'язався надати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право безоплатного довічного проживання у відчужуваному будинку; забезпечувати ОСОБА_1 щоденним повноцінним харчуванням згідно її віку та стану здоров'я, придатним для носіння одягом та взуттям; здійснювати догляд за відчужувачем та необхідну допомогу; надавати побутові послуги (прання, прасування одягу та білизни і таке інше); забезпечувати всіма необхідними лікарськими засобами згідно стану здоров'я ОСОБА_1 за рекомендаціями лікаря. Грошова оцінка зазначених в цьому договорі видів матеріального забезпечення на місяць згодою сторін визначається у розмірі 500 грн..
З моменту укладення даного договору і до часу винесення рішення частково зобов'язання щодо догляду за позивачкою ОСОБА_1 виконували ОСОБА_6 та її чоловік , ОСОБА_2, який зазначений у договорі як особа, яка зобов'язується здійснювати догляд за ОСОБА_1 відповідно до п.4 Договору ніяких дій щодо утримання позивачки не вчинював, ніколи з нею не спілкувався та не мав наміру виконувати умови договору. Як вбачається з пояснень ОСОБА_6, яка представляла інтереси ОСОБА_2, договір був оформлений на вказану особу , яка є її родичем , щоб не переоформлювати будинок та землю в майбутньому . Не погоджуючись з умовами догляду ОСОБА_1 зверталася з скаргами та заявами до ветеранської ради, Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, для фіксування дійсних умов проживання та догляду. Згідно матеріалів справи, на звернення позивачки декілька разів до помешкання позивачки виїжджала комісія в складі депутатів сільської ради та в складі членів ветеранської ради. Висновки, викладені в актах обстеження умов проживання сільської ради від 05.07.2013 року ( умови доглядання добрі з погляду комісії а.с.48) , 22.10.2013 року («земельна ділянка та будинок перебувають в задовільному санітарному стані» а.с.15), не обґрунтовані , вказані акти виконані формально без зазначення дійсних умов, які були дослідженні та виявлені та не можуть бути враховані судом як докази належного виконання умов договору по догляду за літньою особою , яка передала у власність усе належне їй нерухоме майно в обмін на належні умови проживання та догляду.
Акт від 25.10.2013 року( а.с.17), складений членом ветеранської організації та сусідами позивачки, який перевірявся в суді шляхом допиту в якості свідків зазначених в акті осіб , свідчить про протилежне : засмічене подвір'я, літня кухня в хламі, будинок неохайний , вхідні двері брудні не фарбовані, все в павутинні, диван на якому спить ОСОБА_1 в аварійному стані , білизна брудна до сірого стану, штори, кухня брудні, холодильник без продуктів, брудний, і таке інше .
Представник відповідача не надала суду належних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 погоджувалася на отримання допомоги та догляду не від самого ОСОБА_2, а від його родичів , що дійсно за ОСОБА_1 з боку відповідача або його представників здійснювався належний догляд, що вона кожен день отримувала належне харчування, прибирання, особистий догляд, купання, прання, забезпечення ліками та надання іншої необхідної допомоги для ОСОБА_1 згідно з умовами договору та її літнього віку. Пояснення ОСОБА_16 про те, що їжа, яку приносили ОСОБА_1 показувалася сусідам лише свідчить про наявність конфлікту з позивачкою та не є доказами належного виконання умов договору. Особливість договору довічного утримання полягає в тому , що особа передає належне їй нерухоме майно в обмін не лише на право проживання довічно у своєму будинку, але й на людське відношення до неї, її віку, поваги до певних рис характеру відповідно до літнього віку, належний догляд та забезпечення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що є підстави для визнання того факту, що сторона по договору довічного утримання ОСОБА_2 не виконував належним чином взяті на себе за даним договором зобов'язання , що є підставою для розірвання даного договору та повернення майна у виді будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 позивачці шляхом визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно.
Враховуючи, що позивачкою при подачі позову не в повному обсязі було сплачено судовий збір, так як вимоги матеріального і нематеріального характеру підлягають окремій сплаті , слід з відповідача стягнути недоплачений судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. на користь держави, та стягнути з нього на користь позивачки сплачений нею судовий збір.
Керуючись ст.ст.744, 749, 750, 755, 756 ч.1 ЦК України, ст.118-120 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити .
Договір довічного утримання, укладений 07.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3, реєстровий номер 1855 - розірвати.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,25 га, кадастровий номер: 5322487001:01:003:0118 , повернувши таким чином вказане нерухоме майно попередньому власнику.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. та 475 грн. 34 коп. на користь ОСОБА_1.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. В. Святська