Справа № 212/121/14-ц
2/212/1246/14
19 лютого 2014 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді Чайкіна І.Б.,
при секретарі Конограй В.В.,
за участі представника позивача: ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3;
представника відповідача: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
08.02.2013 року позивачка ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що з 1980 року вона є єдиною власницею квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі зареєстровані: її син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває у місцях позбавлення волі, та її донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована формально у АДРЕСА_1, жодного дня з моменту реєстрації за даною адресою ОСОБА_3 не мешкала, особистих речей її у квартирі не має. Факт реєстрації відповідачки в належній ОСОБА_5 тягне за собою нарахування комунальних послуг, які ОСОБА_3 жодного разу не сплачувались. Позивачка зверталась в усному порядку до своєї доньки ОСОБА_3 з проханням знятися з реєстраційного обліку, але отримувала лише обіцянки. Всі ці обставини перешкоджають позивачці ОСОБА_5 в користуванні та розпорядженні квартирою на свій розсуд. У знятті з реєстраційного обліку ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 відмовлено. На відповідачку в спірній квартирі проводиться нарахування за послуги і комунальні платежі, що ставить позивачку в тяжке матеріальне становище, що й стало причиною її звернення до суду з даною позовною заявою.
29 липня 2013 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу винесено заочне рішення, яким частково задоволено вищевказану позовну заяву, а саме : визнано ОСОБА_3, такою,що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, що є підставою для зняття з реєстраційного обліку - ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1., в решті позовних вимог відмовлено.
15 жовтня 2013 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від відповідача ОСОБА_3, за основною позовною заявою, надійшла заява про перегляд заочного рішення суду від 29.07.2013 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.11.2013 року вищевказане заочне рішення було скасовано.
28.01.2014 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, в якій вказала, що вважає, що ОСОБА_3, являється інвалідом 2 групи з дитинства, хворіє: дитячим церебральним паралічем, а також має інші захворювання і каліцтва, які отримала від ОСОБА_5, маючи ризик життя і здоров'я, необхідність в догляді, тимчасово проживає за адресою : АДРЕСА_5. Також вказує у своїй заяві, що її було знято з реєстрації без її згоди, за адресою : АДРЕСА_1, чим були порушені її права. Тому вимушена звернутися до суду із вищевказаною заявою.
У судовому засіданні представник позивач свій первісний позов - підтримав, зустрічний - заперечив.
Відповідач та її представник первісний позов заперечила, зустрічний -підтримала. У заперечення на первісний позов, в обґрунтування зустрічного у зустрічній позовній заяві, особистих поясненнях та поясненнях свого представника у судовому засіданні вказала, що дійсно вона не може потрапити в квартиру АДРЕСА_1, оскільки позивачка чинить її в цьому перешкоди, вона є інвалідом другої групи і її потрібно житло.
Заслухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, зустрічний - задовольнити частково з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка є дочкою позивачки та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, основним квартиронаймачем якої є позивачка ОСОБА_5. Відносини з матерю стали такими, що відповідачка була вимушена залишити квартиру. Іншого житла вона не має, живе без реєстрації. Без реєстрації вона не має можливості отримувати допомогу, а вона є інвалідом.
Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Суд вважає, що погіршення відносин між позивачкою, яка є наймачем квартири, та відповідачкою, які приводили до свар, чого не заперечують сторони. Оскільки ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи, та не може належним чином самостійно захистити свої права. З 05 червня 2013 р ОСОБА_3 знаходилася на денному стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні 2-ї міської лікарні з діагнозом: хронічний остомеліт. Це підтверджується відповідною медичною довідкою від 10 жовтня 2013 р. наявною в матеріалах справи.
Відповідно до листа Голови психіатричної міжрайонної МСЕК №3 від 29.07.2009 р. ОСОБА_3 є інвалідом 3 (третьої) групи з дитинства з діагнозом: олігофренія неясної етіології розумова відсталість у ступені легкої дебільності виражений психопатоподібний тип дефекта. Крім того згідно виписки з протоколу ВКК 1-ї міської лікарні від 28.01.2013 року ОСОБА_3 встановлено діагноз: дитячий церебральний параліч (ДЦГІ) з психоорганічним синдромом.
З 13.07.2001 року ОСОБА_3 інвалідом 2 (другої) групи з дитинства. Це підтверджено довідкою до акту МСЕК № 556189 від 05.07.2011 р., якою ОСОБА_3 підтверджено 2 (другу) групу інвалідності з дитинства.
Залишення житла в таких умовах і не проживання в житлі на думку суду не є неповажною причиною. Зняття відповідачки, яка не має іншого житла, в якому вона могла б зареєструватися, з реєстрації в спірній квартирі на думку суду може привести до негативних наслідків, щодо житлових прав відповідачки, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства: справедливість, добросовісність і розумність.
Задовольняючи частково зустрічний позов суд виходив з наступного:
Статтею 3 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно з ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України» (зі змінами), при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати порядок, встановлений при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість їх проживання, чи не обумовлювалося угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
ОСОБА_7 зареєстровано за адресою в квартирі АДРЕСА_1, письмової згоди ОСОБА_8 на це отримано не було.
Враховуючи вказане у задоволенні первісного позову слід відмовити у повному обсязі, зустрічний - задовольнити частково. Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 таким,що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, що є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 - за адресою : АДРЕСА_1., в решті позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 9, 10, 64, 71, 72, 150, 151, 155-159 ЖК України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - відмовити в повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 таким,що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, що є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 -за адресою : АДРЕСА_1., в решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2014 року.
Суддя: І. Б. Чайкін