Справа № 211/559/14-ц
Провадження 6/211/20/14
12 лютого 2014 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Рибаєва О.А. , при секретарі судового засідання Шириновій А.М., у відсутність сторін, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Охотнікової О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,-
03 лютого 2014 року до суду надійшло подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Охотнікової О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі виконавчого листа Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №2-633 від 23.05.2006 року, ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі ? частини. Боржником в добровільному порядку виконавчий документ не виконується, на неодноразові виклики до державного виконавця не з'являється.
Державний виконавець просить вирішити питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржникові ОСОБА_2
У судове засідання державний виконавець Охотнікова О.В. не з'явилась.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.
За змістом п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, з наступними змінами, державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; несвоєчасна явка за викликом державного виконавця.
Тобто ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, у випадку коли боржник повідомлений про відкриття виконавчого провадження, та має реальну можливість виконати цей обов'язок (наприклад. має майно, грошові кошти) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
З подання вбачається, що державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення вчинені таки виконавчі дії: винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику, зроблено запити щодо наявності у боржника майна.
Разом з тим, до подання не додано доказів того, що:
- боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, належним чином був повідомлений про необхідність з'явитись до виконавчої служби, з приводу виконання виконавчого листа;
- державний виконавець надсилав запити щодо наявності у боржника майна та отримав відповіді від органів БТІ, ДАІ, податкової інспекції.
Суд вважає, що заявником належними та допустимими доказами не підтверджено вищевказані обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доказів ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, суду не надано.
Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що боржник має намір виїхати за межі України, має закордонний паспорт.
Керуючись ст. ст. 197, 217 ЦПК України, суд
подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Охотнікової О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення її без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя О. А. Рибаєв