Рішення від 10.02.2014 по справі 602/1001/13-ц

Справа № 602/1001/13-ц

Провадження № 2/602/4/2014

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р.

Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого Сенюх М. З.

при секретарі Головатюк О.І.

з участю представників позивача ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач ОСОБА_5 через представника ОСОБА_2 звернувся до Лановецького районного суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_6, Карначівської сільської ради Лановецького району, в якій просить визнати недійсним заповіт від 31 травня 1996 року, посвідчений секретарем Карначівської сільської ради та позбавити права на спадкування за ОСОБА_6 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, належну ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, та правом ОСОБА_5 спадкувати дане майно на загальних підставах.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 30.07.2013 року він ознайомився з копією заповіту при розгляді справи за позовом ОСОБА_6 до Карначівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно померлого і вважає його недійсним, бо він підписаний не заповідачем, а іншою особою, у відсутності свідків та при загадкових обставинах.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив суду про те, що він має намір успадкувати майно діда ОСОБА_7. Перешкодою є заповіт від 31 травня 1996 року, посвідчений секретарем Карначівської сільської ради. Даний заповіт вважає недійсним, оскільки чув від жителів села, що на час складання заповіту дід був хворий, не впізнавав людей, а наступного дня після посвідчення заповіту помер.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги позивача підтримав, просить їх задовольнити, вказуючи, що заповіт від імені ОСОБА_7 є нікчемним.

Відповідач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважають їх безпідставними, вказуючи, що внаслідок хвороби заповідача заповіт підписаний іншою особою, заповіт відповідає вимогам закону.

Відповідач ОСОБА_6 дала суду пояснення про те, що вона доглядала та займалась лікуванням ОСОБА_7, який склав заповіт в її користь. Дружина заповідача зловживала спиртними напоями, а їх син проживав в іншій області. Після смерті ОСОБА_7 вона деякий час доглядала його дружину.

Представник Карначівської сільської ради пояснила суду про те, що на час смерті ОСОБА_7 в будинку проживала його дружина, а пізніше став проживати їх спільний син. Щодо заповіту представник Карначівської сільської ради пояснила, що він відповідає вимогам закону, крім того, що відсутня відмітка про посвідчення заповіту в житловому будинку заповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та свідків, встановив наступні обставини.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду про те, він знав заповідача ОСОБА_7, проживав недалеко від нього. В період хвороби свідок провідував його, однак він його не впізнав, назвав не по імені, а через кілька днів помер.

Свідок ОСОБА_8 також пояснив суду про те, що дружина ОСОБА_7 та їх син зловживали спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду про те, що проживала по-сусідству з Бендерськими і провідувала хворого ОСОБА_7, який не розмовляв, а тільки дихав. Свідок пробула 10-15 хвилин і пішла додому, а через кілька днів ОСОБА_7 помер.

Крім того, свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що дійсно дружина ОСОБА_7 випивала, а після смерті чоловіка її забрала до себе відповідачка ОСОБА_6 Через певний період приїхав син ОСОБА_7, забрав маму від ОСОБА_6 і проживав з нею в селі до її смерті.

Згідно ст.534 ЦК України (1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.

Згідно ст.541 ЦК України (1963 року) заповіт повинен бути укладений у письмові формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

За змістом ст.543 ЦК України (1963 року) якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчує заповіти, заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено.

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Карначівської сільської ради 31 травня 1996 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3, ОСОБА_7 на випадок смерті зробив таке заповітне розпорядження: ? житлового будинку, ? надвірних будівель і все моє майно, яке мені належить в селі Карначівка Лановецького району, з чого б воно не складалося, все те, що буде мені належати на день моєї смерті і на що я за законом матиму право заповідаю ОСОБА_6.

В заповіті секретарем виконавчого комітету Карначівської сільської ради зроблено відмітку про те, що в зв'язку з тяжким станом здоров'я заповіт підписаний ОСОБА_10, особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Карначівською сільською в червні 1996 року, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Довідками виконкому Карначівської сільської ради стверджується, що ОСОБА_7 проживав на території сільської ради до дня смерті по вул..Островського і являвся власником даного будинковолодіння згідно записів погосподарської книги. На день його смерті разом з ним проживала дружина ОСОБА_11. На день смерті ОСОБА_11 в житловому будинку, що в АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_12.

Матеріалами справи стверджується те, що позивач ОСОБА_5 є сином ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно архівної виписки № 125 від 26.08.2008 року, свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 30 січня 1991 року та реєстрового напису житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_7.

Постановою приватного нотаріуса Лановецького районного нотаріального округу від 30 липня 2013 року відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого ОСОБА_12 у зв'язку з тим, що він не подав відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ст.545 ЦК України (1963 року) недійсність окремих частин заповіту не тягне за собою недійсності його в цілому.

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що заповіт від імені ОСОБА_7 укладений у письмовій формі, зазначено дату і місце його укладення, посвідчений секретарем виконавчого комету Карначівської сільської ради. В заповіті також зазначено місце знаходження спадкового майна.

Відповідно до вимог ст.543 ЦК України (1963 року) заповіт підписаний іншою особою, про причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно, зроблено відмітку в заповіті.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не довів у судовому засідання про те, що оскаржуваний ним заповіт не відповідає вимогам закону. В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження пояснення позивача та його представника про те, що на момент складання заповіту заповідач ОСОБА_7 через хворобу не міг скласти заповіт, про загадкові обставини складання заповіту, а також про обов'язкову присутність свідків при посвідченні заповіту.

Пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо стану здоров'я суд оцінює критично, оскільки свідки не були присутні в момент складання заповіту ОСОБА_7, провідували ОСОБА_7 протягом короткого періоду часу.

Відсутність на заповіті відмітки про те, що заповіт посвідчений в будинку заповідача, не є підставою для визнання заповіту недійсним.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки заповіт відповідає вимогам закону щодо форми, змісту, підписання та посвідчення.

Керуючись ст.ст.534, 541, 543 ЦК України (1963 року), ст. ст.3, 10, 60, 131, 212-218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М. З. Сенюх

Попередній документ
37263750
Наступний документ
37263752
Інформація про рішення:
№ рішення: 37263751
№ справи: 602/1001/13-ц
Дата рішення: 10.02.2014
Дата публікації: 25.02.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лановецький районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право