Долинський районний суд Кіровоградської області
110 м. м. Долинська Долинський район Кіровоградська область Україна 28500
Справа № 388/2501/13-к
2009 р.
21.02.2014м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долинська обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 27.11.2013 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120290000422 від 09.11.2013 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець е.Негровець, Міжгірського району, Закарпатської області, українець, громадянин України, освіта 7 класів, не одружений, на утриманні дітей не має, не працює, не військовозобов'язаний, зареєстрований АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, відбуваючи покарання у виді обмеження волі перебуває Кіровоградська область, Устинівський район, с.Інгульське, раніше судимий:
-11.11.2010 року Звенигородським районним судом, Черкаської області за ст.185 ч.З, ст.185 ч.2, ст.152 ч.І, ст.121 ч.І КК України до 7 років позбавлення волі;
-08.05.2013 року згідно ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси, на підставі ст.82 КК України невідбута частина покарання замінена на 3 роки 2 місяці 23 дні обмеження волі, покарання не відбуте
обвинуваченого , у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 390 КК України, суд-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив неповернення до місця відбування покарання, особи засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду за наступних обставин.
Згідно з наказом Державної пенітенціарної служби України №459 від 18.10.2011 року Устинівський ВІД №37 являється виправним центром для тримання чоловіків, засуджених до покарання у виді обмеження волі.
Згідно з п.4 ч.2 ст.59 КВК України, засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу.
11.11.2010 року ОСОБА_4 засуджений Звенигородським районним судом, Черкаської області за ст.185 ч.З, ст.185 ч.2, ст.152 ч.І, ст.121 ч.І КК України до 7 років позбавлення волі. 08.05.2013 року ОСОБА_4 згідно ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси. на підставі ст.82 КК України невідбута частина покарання замінена на 3 роки 2 місяці 23 дні обмеження волі і з 26.06.2013 року покарання у виді обмеження волі відбуває в Устинівському ВЦ №37 в с.Інгульське, Устинівського району, Кіровоградської області.
26.06.2013 року від засудженого ОСОБА_4 відібрано підписку про порядок відбування покарання в Устинівському ВЦ №37, роз'яснено відповідальність за порушення режиму утримання та попереджено про кримінальну відповідальність по ст.390 КК України за ухилення від відбування покарання у вигляді обмеження волі.
Так засуджений ОСОБА_4 будучи ознайомленим з порядком відбуття покарання в Устинівському ВЦ №37, 01.11.2011 року звернувся з заявою на ім'я начальника Устинівського ВЦ №37, про надання йому дозволу на короткочасний виїзд в с.іскрине, Шполянського району, Черкаської області, для попереднього вирішення питання трудового і побутового влаштування після звільнення.
Згідно наказу начальника Устинівського ВЦ №37 ОСОБА_5 №187 від 04.11.2013 року, для попереднього вирішення питання трудового і побутового влаштування після звільнення, засудженому ОСОБА_4 дозволено короткочасний виїзд до с.іскрине, Шполянського району, Черкаської області з 04.11.2013 року по 08.11.2013 року.
04.11.2013 року від засудженого ОСОБА_4 відібрано розписку про те, що він ознайомлений з правилами поведінки під час короткочасного виїзду, його попереджено про відповідальність за їх порушення та кримінальну відповідальність за неповернення до місця відбування покарання після закінчення строку виїзду.
04.11.2013 року засуджений ОСОБА_4 вибув з Устинівського ВЦ №37 і в установлений строк 08.11.2013 року до Устинівського ВЦ №37 не прибув без поважних причин, а 15.11.2013 року засуджений ОСОБА_4 був затриманий працівниками виправного центру на залізничному вокзалі в м.Миколаїв
Згідно ст. 472 КПК України, 27.11.2013 року була укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, відповідно до якої, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні діяння, визнав кваліфікацію діяння та узгоджено покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладання угоди та не виконаня.
Прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 390 КК України , а також щодо міри покарання, яку повинен понести обвинувачений, а саме на призначення покарання за ч.2 ст.390 КК України у виді 01 (один) рік позбавлення волі, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 травня 2013 року, у виді позбавлення волі на 08 (вісім) місяців, остаточно за сукупністю вироків на призначення покарання у виді позбавлення волі на 01 (один) рік 08 (вісім) місяців.
В угоді про визнаня винуватості передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України між прокурором та обвинуваченим може бути укладеною угода про визнання винуватості .
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладеною у провадженні щодо кримінальних проступків , злочинів невеликої чи середньої тяжкості тяжких злочинів.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений обвинувачується у вчинені злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст. 390 КК України и який, згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості .
Також в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, які передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання те що, він в змозі виконати умови угоди в повному об'ємі, а також розуміє інші заходи, які будуть застосовані відносно нього у разі затвердження угоди .
Опитавши обвинуваченого суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним , відносно них не застосовувалось будь-якого насильства, примусу, погроз, угода не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин , ніж ті, що передбачені в угоді .
Обвинувачений визнав вину. Прокурор просить затвердити вказану угоду та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Судом встановлено , що умови даної угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України не суперечать інтересам суспільства , не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угоду укладено на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов'язання та є винним в скоєнні злочину , відповідальність за який передбачений ч.2 ст. 390 КК України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим затвердити угоду та призначити обвинуваченому міру покарання , узгоджену сторонами в угоді .
Керуючись ст.. ст.371, ст..373, ст.374, ст.474 , ст.475 КПК України , суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості , укладену 27.11.2013 року між прокурором прокуратури Устинівського району Кіровоградської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 390 КК України та призначити йому покарання у вигляді у виді 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 травня 2013 року, остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на 1 (один) рік 8 (вісім) місяців у кримінально- виконавчій установі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати взяття під варту у залі суду.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 21.02.2014 року.
Судових витрат та речових доказів по справі не має. Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений на підставі ст. 394 КПК України до апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1