308/1012/14-к
19.02.2014 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , з участю скаржниці - ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 20 січня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій в кримінальному провадженні № 12013070030002637, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на постанову слідчого СВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 20.01.2013 року якою їй відмовлено в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій щодо врахування в ході досудового розслідування попереджувального знаку «аварійно - небезпечна ділянка дороги» та обмеження швидкості 50 км/год, який знаходився на ділянці дороги по вул. Собранецькій в м. Ужгород під час дорожньо-транспортної події, що сталася 31.08.2005 року.
Скаржник вказує на те, що відмову їй у задоволенні клопотання слідчий пояснив відсутністю згаданого дорожнього знаку «аварійно-небезпечна ділянка дороги» станом на 31.08.2005 рік, посилаючись при цьому на відповідь № 215/01-9 від 24.04.2008 р. Разом з тим ОСОБА_2 вказує на те, що слідчий ОСОБА_3 , обмежившись вказаним листом, не взяв до уваги той факт, що при матеріалах кримінального провадження є допити свідків, які підтвердили дислокацію зазначеного дорожнього знаку та обмеження швидкості 50 км/год на цій ділянці дороги під час скоєного ДТП в 2005 році. Заявник вважає твердження слідчого про відсутність будь-якого доказу щодо наявності на час пригоди даного дорожнього знаку неправдивим і відповідно винесена ним постанова незаконна і безпідставна.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала подану скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених в матеріалах скарги.
Слідчий СВ УМВС у Закарпатській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належно повідомлявся про час і місце розгляду скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що фактично скаржник ОСОБА_2 не згодна з процесуальним рішенням слідчого СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 , яким останній відмовив у задоволенні її клопотання про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12013070030002637, порушеному за ст. 286 ч. 2 КК України щодо врахування попереджувального дорожнього знаку «аварійно-небезпечна ділянка дороги» та обмеження швидкості 50 км/год., який на її думку був наявний на ділянці дороги по вул. Собранецькій в м. Ужгород під час дорожньо-транспортної події, що сталася 31.08.2005 року.
З матеріалів скарги вбачається, що кримінальне провадження, в якому заявник ОСОБА_2 визнана потерпілою, порушено відносно підозрюваного ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2, тобто по факту наїзду на пішохода ОСОБА_5 31.08.2005 року.
Скаржник вказує на те, що слідчими органами під час досудового розслідування справи не враховано той факт, що у вказаній дорожньо-транспортній пригоді підозрюваний ОСОБА_4 не відреагував на попереджувальний дорожній знак «аварійно-небезпечна ділянка дороги» та обмеження швидкості 50 км/год і таким чином ним не вжито ніяких заходів для безпечного проїзду, що й привело до вчинення наїзду на пішохода.
З постанови слідчого СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 вбачається, що у клопотанні потерпілої ОСОБА_2 відмовлено з тих підстав, що відповідно до відповіді № 215/01 -9 від 24.04.2008 року в районі будинку АДРЕСА_1 дорожній знак «аварійно-небезпечна ділянка дороги» на ділянці дороги станом на 31.08.2005 року відсутній та в ході слідства не було здобуто жодного доказу щодо наявності вказаного дорожнього знаку на відрізку дороги, де сталася пригода.
Відповідно до ст. 303 п. 7 рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих(розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових ) дій можуть бути оскаржені під час досудового розслідування особою , якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Ст. 40 ч. 2 КПК передбачено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, уповноважений проводити(слідчі(розшукові) дії, у випадках встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК слідчий повинен оцінювати кожний доказ ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі ( розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Їх сутність полягає у намаганні процесуальної особи розшукати і належним чином зафіксувати у відповідних процесуальних джерелах фактичні дані, що мають значення у кримінальному провадженні.
Скаржник вказує на те, що зробленим нею фото та показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтверджується наявність згаданого дорожнього знаку на перехресті вулиць Собранецької і Закарпатської в районі нинішнього ТЦ «Дастор» і його дислокацію в 2005 році вже після ДТП.
В даному випадку з матеріалів скарги вбачається, що мова йде про необхідність вчинення слідчих дій з метою перевірити й належним чином зафіксувати фактичні дані, які можуть бути в подальшому доказами в кримінальному провадженні, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий повинен встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження .
Зважаючи на все вищезазначене, з огляду на те, що слідчим в ході розгляду клопотання скаржника не вчинено слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, і враховуючи той факт, що на підставі одного листа, без допиту свідків, зазначених скаржником, він не міг в повній мірі оцінити наявність чи відсутність фактичних даних, не навів жодних вагомих підстав при винесенні відмови , які згідно КПК України можуть братися до уваги, як належні., тому зазначені обставини в своїй сукупності, на думку суду, призвели до винесення передчасного та упередженого процесуального рішення , тому приходжу до висновку, що подана ОСОБА_2 скарга є обґрунтованою і підлягає до задоволення.
Керуючись ч.1-2 ст. 40, ст.ст. 24, 94, 223, 303, 304,306, 307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 20 січня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій в кримінальному провадженні № 12013070030002637, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
Зобов'язати слідчого СВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 провести процесуальні дії в кримінальному провадженні № 12013070030002637, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, а саме: оцінити і прийняти рішення в сукупності всіх доказів, в тому числі і доказів на які вказує потерпіла ОСОБА_2 щодо врахування в ході досудового розслідування наявності попереджувального знаку «аварійно - небезпечна ділянка дороги» та обмеження швидкості 50 км/год, на ділянці дороги по
вул. Собранецькій в м. Ужгород під час дорожньо-транспортної події, що сталася 31.08.2005 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1