Головуючий у 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
18 лютого 2014 року справа №428/9898/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 грудня 2013 року у справі № 428/9898/13-а про зміну способу і порядку виконання судового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зацікавлені особи: Управління Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Головного управління державної казначейської служби України Луганської області, Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області -
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.12.2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність та зобов*язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010 р. з урахуванням здійснених виплат.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.12.2010 року задоволено частково, та по- станову суду в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007р. по 30.08.2007р. - залишено без розгляду, постанову суду в частині задоволення позовних вимог за період з 30.08.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010 р. залишено - без змін.
23.09.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції Луганської області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 28879675.
29.09.2011р. постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а-5813/10 надійшла на адресу УПФУ в м. Сєвєродонецьку.
На виконання зазначеної постанови від 23.09.2011р. управлінням ПФУ виконано судове рішення в частині нарахування підвищення до пенсії в сумі 6202,78 грн.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області від 28.12.2011 року провадження з виконання виконавчого листа №2а-5813/10 закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджує факт неповного виконання судового рішення.
12 грудня 2013 року - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Просив суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення нарахованої, але не сплаченої суми, а саме 6202,78 грн., з відповідача на користь ОСОБА_2
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 грудня 2013 р. заяву задоволено частково.
Не погодившись з таким рішенням УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Згідно ч. 1,2 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
У відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції Луганської області знаходився виконавчий лист №2а-5813/10 виданий Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 14.09.2011 року, яким Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області зобов*язано здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни з 30.08.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010 р. з урахуванням здійснених виплат.
Відповідно до Протоколу УПФУ від 05.10.2011р. ОСОБА_2, на виконання судового рішення, здійснено нарахування підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 30.08.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010 р., з урахуванням здійснених виплат, в розмірі 6202,78 грн.
1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-6 (далі - Закон України № 4901)
Відповідно до ст.1 ч.1, ст. 2 ч.1 Закону № 4901 цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким зокрема є державний орган, державні підприємства, установа, організація.
Статтею 3 ч.1 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно ст. 7ч.1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов"язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 4901 у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Виходячи з положень Закону України № 4901 та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення суми коштів.
Таким чином на правовідносини щодо отримання коштів з державного органу за рішенням суду з 1.01.2013р. розповсюджуються приписи Закону № 4901.
За рішенням суду сума для виплати позивачу нарахована і не є спірною.
Зміни в діючому законодавстві, яке регулює спірні правовідносини, є обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду, а тому є правильними висновки суду 1 інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви позивача і зміни способу виконання судового рішення, а саме: із зобов'язання вчинити певні дії, які мають на меті виплату конкретної суми доплати, на стягнення цієї суми за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 грудня 2013 р. у справі № 428/9898/13-а про зміну способу і порядку виконання судового рішення - залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя - доповідач Д.В. Ляшенко
Судді Л.В. Ястребова
С.Ю. Чумак