Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
18 лютого 2014 року справа № 805/13189/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., при секретарі Полторацькій С.С., за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Давиденко Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 р. у справі № 805/13189/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення від 21.03.2013 р. № 050497 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн., розпорядження від 21.03.2013 р. №397 про анулювання ліцензії та зобов'язання вчинити дії ,-
В вересні 2013р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про скасування рішення від 21.03.2013 року № 050497 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн., розпорядження від 21.03.2013 року № 397 про анулювання ліцензії та зобов'язання видати ліцензію.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про застосування фінансових санкцій від 21.03.2013 року №050497 до нього були застосовані фінансові санкції в сумі 6800,00 грн. за продаж особі, яка не досягла 18 років тютюнових виробів та розпорядженням № 397 від 21.03.2013 року анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Наведені рішення були прийняті на підставі матеріалів перевірки Докучаєвського МВ УМВС України у Донецькій області від 20.11.2012 року, якою встановлено, що в торговому ларьку у м. Докучаєвську по вул. Лихолєтова, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_5, продавцем ОСОБА_7 була продана пачка цигарок "Монте-Карло" особі, яка не досягла 18 років, про що складено протокол серії ДО №029132 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач із рішенням не погоджується, посилаючись на той факт, що продавець свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП не визнала в повному обсязі та звернулась до суду з позовом про визнання незаконними та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Докучаєвської міської ради від 27.12.2012 року № 47, за якою продавця ОСОБА_7 визнано винною та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 23.07.2013 року адміністративний позов ОСОБА_7 задоволено. Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Докучаєвської міської ради від 27.12.2012 року № 47 визнано протиправною та скасовано.
Таким чином рішення РУ Департаменту САТ ДПС України у Донецькій області про застосування фінансових санкцій від 23.03.2013 року № 050497 та розпорядження від 21.03.2013 року № 397 про анулювання ліцензії є протиправними, а тому позивач просив суд їх скасувати та зобов'язати РУ Департаменту САТ ДПС України у Донецькій області видати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 ліцензію на право здійснення роздрібною торгівлі тютюновими виробами.
Постановою суду 1 інстанції в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, а представник відповідача проти її задоволення заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 зареєстрований виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради Донецької області 18.05.1995 року № 2 261 017 0000 000068 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
21.03.2013р. Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.03.2013 року за № 050497-1608-21-61, та розпорядження від 21.03.2013 року № 397 про анулювання ліцензії на підставі адміністративної справи (протокол про адміністративне правопорушення № 029132 від 27.12.2012 року, рішення № 47 від 27.12.2012 року по справі про адміністративне правопорушення Докучаєвської міської ради у Донецькій області).
Рішення про застосування фінансових санкцій № 050497 отримано позивачем 26.03.2013р. (а.с.91)
Правовою підставою для застосування санкцій визначена ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Закон України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Статтею 15-3 цього Закону встановлені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів і визначено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Відповідно до статті 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідальність за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, передбачена статтею 17.
Згідно статті 17 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Статтею 99 ч.1,2,3,5 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб"єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Відповідно до ст. 100 ч.1 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Позивач просить скасувати рішення відповідача № 050497 від 21.03.2013 року, яким до ФОП ОСОБА_5 застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в сумі 6800 гривень.
Тобто відповідачем прийнято рішення відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" і на підставі цього рішення ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Рішення № 050497 отримано позивачем 26.03.2013р. і ця обставина не є спірною.
До суду ФОП ОСОБА_5 звернувся 10.09.2013р., тобто із пропуском місячного строку.
Жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, і судова колегія вважає, що підстави для визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду щодо оскарження вказаного рішення відсутні.
Тобто позов про скасування рішення відповідача № 050497 підлягає залишенню без розгляду.
Суд 1 інстанції у задоволенні зазначених позовних вимог відмовив, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, так як прийнята із помилковим застосування норм процесуального права.
Статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку, а позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії є анулюванням ліцензії.
Статтею 15 зазначеного Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
При чому ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема порушення вимог статті 15 - 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Відповідно до рішення відповідача № 050497 позивачем порушені вимоги ст. 15-3 Закону № 481, а тому Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області правомірно анульовано ліцензію позивача .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування розпорядження від 21.03.2013 року № 397 про анулювання ліцензії, суд справу вирішив із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують зазначених висновків суду 1 інстанції, і підстави для скасування постанови в частині відмови у задоволенні вимог про скасування розпорядження відповідача від 21.03.2013 року № 397, відсутні.
Керуючись ст.ст. 195-196, 202, 203, 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 р. у справі № 805/13189/13-а - задовольнити частково і постанову суду в частині відмови у задоволенні позивних вимог про скасування рішення відповідача від 21.03.2013р. № 050497 - скасувати.
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про скасування рішення від 21.03.2013 р. № 050497 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800,00 грн. - залишити без розгляду.
В інший частині постанову суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Суддя - доповідач Д.В. Ляшенко
Судді Л.В. Ястребова
С.Ю. Чумак