Справа № 523/13321/13-к
1-кп/523/56/14
Іменем України
14.02.2014 року м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса обвинувальний акт та угоду про примирення по матеріалам кримінального провадження №12013170490004737 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту, офіційно не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 2009 року Суворовським районним судом м.Одеси за ст.ст. 309 ч.2, 311 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- 23.10.2013 року Суворовським районним судом м.Одеси за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст..75 звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -
До провадження Суворовського районного суду м.Одеси із прокуратури Суворовського району м.Одеси надійшов обвинувальний акт разом із доданими до нього документами по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120131704900004737 від 26.07.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України.
Крім того, до вищезазначеного обвинувального акту також долучена угода про примирення від 21.08.2013 року, укладена між підозрюваним ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_6 з одного боку, та потерпілим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, відповідно до якої слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором прокуратури Суворовського району м.Одеси ОСОБА_8 , 02.04.2013 року висунута підозра ОСОБА_5 про те, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоєна повторно, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.185 ч.2 КК України, підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, та сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ст..185 ч.2 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, а також на покладення обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просив суд затвердити укладену між ним та потерпілим угоду про примирення, зазначивши при цьому, що свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає повністю та розуміє всі наслідки її укладення.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні погодився на затвердження угоди про примирення, із застосуванням узгодженого виду та розміру покарання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення, укладеної між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 , із призначенням обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, зазначеного в угоді.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши зміст угоди про примирення, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення на підставі слідуючого.
Відповідно до ст.471 КПК України (в редакції 2012 року) в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України (в редакції 2012 року), наслідки невиконання угоди.
Як вбачається із положень ст. 469 ч.1 КПК України (в редакції 2012 року) угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Як вбачається із матеріалів справи, 21.08.2013 року між підозрюваним ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_6 з одного боку, та потерпілим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, укладена угода про примирення, відповідно до якої зазначено, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, в період часу з 21.07.2013 року по 24.07.2013 року, більш точна дата та час скоєння злочину слідством не встановлена, ОСОБА_5 , 1989 року народження, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув на вул.Добровольського в м.Одесі, де знаходячись біля будинку №122 по вул.Добровольського в м.Одесі, побачив автомобіль марки «ГАЗ-24» сірого кольору, д/з НОМЕР_1 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , дістав з карману перочиний ніж, який був при ньому, та шляхом пошкодження замка правої передньої двері, таємно проник до автомобіля «ГАЗ-24», сірого кольору, д/з НОМЕР_1 . Після чого, знаходячись в салоні автомобіля «ГАЗ-24», сірого кольору, д/з НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , встановив об'єктом свого злочинного посягання автомагнітофон «SONY», вартістю 700 гривень, який був вмонтований у консолі автомобіля, та належав ОСОБА_4 , який ОСОБА_5 таємно викрав. Таким чином, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 700 грн, після чого ОСОБА_5 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Відповідно до змісту угоди, своїми діями ОСОБА_5 вчинив умисний злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєно повторно.
21 серпня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_6 з одного боку, та потерпілим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, відповідно до якої слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором прокуратури Суворовського району м.Одеси ОСОБА_8 , 02.04.2013 року висунута підозра ОСОБА_5 про те, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоєна повторно, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.185 ч.2 КК України, підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, та сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ст..185 ч.2 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, а також на покладення обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 у поданій угоді про примирення зазначено, що вони розуміють, що відповідно до ст.473 ч.1 п.п.1,2 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є: 1) для підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст..394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом ст.474 ч.4 п.1 КПК України; 2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Підозрюваним ОСОБА_5 зазначено, що він розуміє, що підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначені ст..394 ч.1 п.1 КК України, та в касаційному порядку, що визначені ст..424 ч.3 п.1 КПК України, та в разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України потерпілий або прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Підозрюваним ОСОБА_5 зазначено, що він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України. Угода складена за участю захисника підозрюваного, ОСОБА_6 , та підтверджена власноручними підписами сторін.
Відповідно до ст.468 КПК України (в редакції 2012 року) у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст.469 ч.3 КПК України (в редакції 2012 року) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ст.314 ч.3 п.1 КПК України (в редакції 2012 року) при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Давши оцінку і проаналізувавши всі дані, здобуті в ході досудового слідства, які покладені в обґрунтування обвинувачення прокурора, суд, приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, за ознаками викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України відноситься до середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.2 ст.185 КК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Матеріальний збиток в даному кримінальному проваджені потерпілому відшкодовано.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України (в редакції 2012 року) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України (в редакції 2012 року), а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України(в редакції 2012 року).
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, у відповідності зі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення і сприяння в його розкритті, добровільне відшкодування завданого збитку.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, проаналізувавши докази матеріалів кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , обставини скоєного кримінального правопорушення, які зазначені в угоді, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, і вважає за можливе призначити йому вид покарання, передбачений санкцією ст.185 ч.2 КК України, та застосувати до нього дію ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, яка зазначена в угоді.
У той же час, відповідно до вимог ст.76 п. 2, 3, 4 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого з метою встановлення факту його виправлення, суд вважає за необхідне покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти в зазначений орган про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 370, 373-374, 468, 469, 471, 473 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -
Угоду про примирення від 21 серпня 2013 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_6 з одного боку, та потерпілим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, відповідно до якої підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, у виді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, а також на покладення обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст. 75, 76 ч.1 п. 2, 3, 4 КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
Зобов'язати ОСОБА_9 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконачої інспекції; повідомляти до кримінально-виконачої інспекції про зміну місця проживання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення усіма учасниками судового розгляду, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст.473 КПК України (в редакції 2012 року).
Суддя: ОСОБА_1