Номер справи: 164/119/14-к
Провадження по справі: 1-кп/164/6/2014
Категорія: 19
17 лютого 2014 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12013020160000496 від 25 вересня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
10 липня 2008 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 289, ст. ст. 75, 76 КК України на 5 років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на один рік, судимість не погашена;
26 січня 2010 року Камінь - Каширським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2011 року звільнений від відбування покарання умовно - достроково на строк 2 роки 8 місяців 10 днів, покарання не відбув;
18 жовтня 2013 року Маневицьким районним судом Волинської області за ст. ст. 395, 71, 72 КК України на 2 роки 9 місяців позбавлення волі, покарання не відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Щолкіно, Ленінського району, АР Крим, мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
19 червня 2012 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на два роки, покарання не відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням в приміщення 25 вересня 2013 року, в нічний час, по АДРЕСА_3 вчинили крадіжку чужого майна із гаража, належного потерпілій ОСОБА_4 .
Злочин вчинено при наступних обставинах.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у нетверезому стані, за попередньою змовою між собою з ініціативи ОСОБА_5 - групою осіб, 25 вересня 2013 року, в нічний час, в АДРЕСА_3 з метою таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, діючи з єдиним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, реально приступили до його виконання. З цією метою вони підійшли до гаража потерпілої ОСОБА_4 , діючи таємно та злагоджено ОСОБА_5 через отвір під дахом, який нічим не закривався, проникнув в середину даного приміщення, а ОСОБА_6 залишився на вулиці поблизу нього щоб попередити першого про появу сторонніх осіб і допомогти ОСОБА_5 прийняти майно. Через деякий час ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 три подорожні сумки із полімерного матеріалу. Дані сумки спільно віднесли в квартиру АДРЕСА_4 , де проживав ОСОБА_5 .
Із даних сумок вони викрали товарно - матеріальні цінності, які належали ОСОБА_4 , а саме: 45 пар чоловічих шкарпеток ,,Холодок'' розміром 25 - 29 вартістю 10 грн. за одну пару на суму 450 грн., 39 пар жіночих шкарпеток ,,Житомирські'' вартістю 6 грн. за одну пару на суму 234 грн., 18 штук колгот для дівчат ,,Джулія'' розміром 2 - а, 3 - а, 4 - а вартістю 30 грн. за одну штуку на суму 540 грн., 9 штук колгот жіночих капронові ,,Дайс'' розміром 150 - 156 вартістю 40 грн. за одну штуку на суму 360 грн., 15 штук колгот жіночих капронові ,,Олександрія'' розміром 110 - 112 вартістю 15 грн. за одну штуку на суму 225 грн., 11 штук колгот жіночих капронові ,,Олександрія'' розміром 116 - 122 вартістю 15 грн. за одну штуку на суму 165 грн., 6 пар шкарпеток для дівчат безрозмірних вартістю 4 грн. за одну пару на суму 24 грн., 10 пар шкарпеток для дівчат безрозмірних вартістю 6 грн. за одну пару на суму 60 грн., 9 пар гольфи капронові для дівчат розміром 3 - 5 вартістю 10 грн. за одну пару на суму 90 грн., 39 пар чоловічих шкарпеток ,,Класік'' розміром 25 - 29 вартістю 10 грн. за одну пару на суму 390 грн., 12 штук колгот для дівчат ,,Дайс'' ріст 140 - 160 вартістю 30 грн. за одну штуку на суму 360 грн., 6 штук колгот для дівчат ,,Дайс'' ріст 140 - 160 вартістю 40 грн. за одну штуку на суму 240 грн., 13 пар гольфи капронові для дівчат безрозмірні вартістю 5 грн. за одну пару на суму 65 грн., 7 штук колгот жіночих розміром 2 - а, 3 - а вартістю 20 грн. за одну штуку на суму 140 грн., 7 штук колгот для дівчат капронові ,,Джулія'' вартістю 35 грн. за одну штуку на суму 245 грн., 3 пари шкарпеток для дівчат ,,Житомирські'' розміром 12 - а вартістю 4 грн. за одну пару на суму 12 грн., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3 600 грн. Решту товарно - матеріальних цінностей, які залишилися у сумках, разом з ними таким самим шляхом і способом повернули в приміщення гаража.
Своєї винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні обвинувачений ОСОБА_5 не визнав, а ОСОБА_6 її визнав повністю.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що 25 вересня 2013 року, приблизно о 23 год., вони разом зустрілися за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , куди із поїзда прийшов ОСОБА_6 щоб переночувати. Під час зустрічі вони випили значну кількість спиртних напоїв і сильно сп'яніли.
Обвинувачений ОСОБА_6 продовжив, що після цього йому запропонував ОСОБА_5 вчинити крадіжку чужого майна із гаража одного із сусідів, на що він погодився. У нічний час вони підійшли до даного гаража, як вияснилось пізніше, належного ОСОБА_7 . ОСОБА_5 виліз на кришу іншого гаража і через незакритий отвір проникнув в гараж потерпілої, а він в цей час знаходився поблизу цього гаража на вулиці з метою попередити про появу сторонніх осіб і допомогти прийняти викрадене майно. Із гаража ОСОБА_5 передав йому три подорожні сумки із полімерного матеріалу, які вони спільно віднесли в квартиру АДРЕСА_4 , де проживав ОСОБА_5 . Там вони дослідили наявність майна у сумках, в яких виявилися жіночі та дівчачі шкарпетки і колготи, а також чоловічі шкарпетки. Частину цього майна вони викрали, поклавши його у три поліетиленові пакети, які залишили в кімнаті ОСОБА_5 , а три сумки із остатками майна таким самим шляхом і способом віднесли в гараж потерпілої. Ранком наступного дня він намагався цих три пакети винести із приміщення будинку, але оскільки його побачили сторонні особи, то заховав їх на горищі даного будинку, вхід на яке був біля квартири ОСОБА_5 , де вони і були виявлені його мешканцями та працівниками міліції. Наполягає на тому, що крадіжку вони вчинили спільно з ОСОБА_5 , який був ініціатором, і не заперечує, що коли виходив із викраденим майном із будинку, то його бачили окремі його мешканці. Щиро кається, просить суворо не карати
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечує свою причетність до даної крадіжки і стверджує, що ніякої участі в ній не приймав, оскільки був сильно п'яний і в силу цього не міг її вчинити. Визнає, що ранком дійсно бачив у своїй квартирі пакети з викраденим майном, але де вони взялися йому невідомо. Пізніше стало відомо, що дане майно було викрадено із гаража сусідки ОСОБА_4 .
Крім повного визнання своєї винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні обвинуваченим ОСОБА_6 і не визнання її ОСОБА_5 їх винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.
Показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка показала, що ранком 26 вересня 2013 року вона із чоловіком ОСОБА_8 виявила крадіжку майна із, належного їм, гаража. Вона займається підприємницькою діяльністю, а тому майно для продажу зберігає в гаражі. Із трьох сумок з полімерного матеріалу були викрадені жіночі та чоловічі шкарпетки, а також жіночі та дівчачі колготи. Всього було викрадено майна на загальну суму 3 600 гривень. Частину майна, яке було виявлено на горищі їх будинку, їй повернуто, його вартість становить 1 602 грн., а на решту вона буде пред'являти цивільний позов. Стверджує, що вона та інші мешканці бачили ОСОБА_6 , який намагався винести пакети із будинку, але замітивши їх повернувся в його середину. Наполягає на тому, що в крадіжці приймав участь ОСОБА_5 , який добре знав чим вона займається і де зберігає майно для продажу і що після його повернення із місць позбавлення волі в будинку стали часті крадіжки.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повністю підтвердили показання потерпілої ОСОБА_4 , доповнили, що вони також бачили як ОСОБА_6 намагався із пакетами, які пізніше були виявлені на горищі будинку, вийти із нього, але, замітивши їх, повернувся назад. Стверджують, що в ту ніч ОСОБА_6 дійсно ночував у ОСОБА_5 , якого характеризують негативно, як крадія чужого майна, який вчинив ще дві крадіжки із їх будинку.
Об'єктивність показань обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в частині, що місцем вчинення злочину є приміщення гаража ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 підтверджується, дослідженими судом, протоколом огляду місця події від 25 вересня 2013 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 21 листопада 2013 року та приєднаними до них фототаблицями, в яких знайшов своє відображення зазначений факт. Крім того, під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 в присутності понятих та інших його учасників вказав, що дану крадіжку він вчинив спільно із ОСОБА_5 та з його ініціативи.
Викрадені у ОСОБА_4 товарно - матеріальні цінності оглянуті під час досудового слідства, визнані речовими доказами та в якості таких приєднані до справи та передані на зберігання потерпілій під розписку, що підтверджується протоколом огляду предметів, постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 26 вересня 2013 року та розпискою потерпілої без дати. Частина речових доказів, які не були предметом крадіжки та були у використанні (п. 2 постанови від 26 вересня 2013 року), передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Маневицького РВ УМВС України у Волинській області.
Приймаючи до уваги незаперечні і викривальні покази обвинуваченого ОСОБА_6 в частині причетності до даної крадіжки ОСОБА_5 , з яким він перебуває у дружніх стосунках і підстав його оговорити не має, що останній, а не ОСОБА_6 , знав де зберігає майно потерпіла і чим вона займається, що викрадене майно зберігалося за місцем проживання ОСОБА_5 , який його бачив, що крім обвинувачених в квартирі, де зберігалося майно, більш нікого, крім обвинувачених, не було, а також оцінюючи зібрані та досліджені докази в сукупності з іншими, в тому числі з показаннями потерпілої та свідків, в їх хронологічному та логічному порядку суд приходить до висновку про участь ОСОБА_5 у даній крадіжці.
Приймаючи до уваги повне визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 , аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки вони повторно, за попередньою змовою групою осіб з проникненням в інше приміщення чи сховище вчинили таємне викрадення чужого майна.
При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили тяжкий злочин.
Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме: їх негативні характеристики за місцем проживання, що вони, будучи працездатними, не займаються суспільно - корисною працею, що ОСОБА_6 злочин вчинив у період відстрочки виконання покарання за попередній злочин, а ОСОБА_5 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпечність.
До обставин справи, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд відносить щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 суд таких обставин не вбачає.
До обставин справи, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд відносить вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння, щодо ОСОБА_5 ще рецидив злочинів.
Виходячи із наведеного, суд вважає за доцільне призначити покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій вони притягуються до кримінальної відповідальності.
Призначення такого покарання обвинуваченим відповідно ч. 2 ст. 65 КК України буде необхідним й достатнім для їх виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими так і іншими особами.
Оскільки обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, то міру запобіжного заходу їм до вступу вироку в законну силу належить обрати тримання під вартою, взявши під варту із залу суду.
Речові докази: перераховані у п. 2 постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 26 вересня 2013 року залишити у власності потерпілої ОСОБА_4 , а в п. 3 цієї постанови, як такі що не представляють собою матеріальної цінності і не мають власника, підлягають знищенню.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання призначеного за даним вироком частково - 1 (один) рік приєднати невідбуте покарання за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18 жовтня 2013 року і остаточним призначити покарання - 6 (шість) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 обрати тримання під вартою, взявши під варту із залу суду негайно.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - 17 лютого 2014 року.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання - 3 (роки) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком частково - 6 (шість) місяців приєднати невідбуте покарання за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 19 червня 2012 року і остаточним призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 обрати тримання під вартою, взявши під варту із залу суду негайно.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - 17 лютого 2014 року.
Речові докази: перераховані у п. 3 постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 26 вересня 2013 року залишити у власності потерпілої ОСОБА_4 , а в п. 2 цієї постанови - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: