Справа № 502/2725/13-к
16.01.2014 м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , у присутності обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, громадянина України, освіта н/середня , одруженого , маючого на утриманні неповнолітню дитину , не працюючого , проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст.185 КК України ,
19 лютого 2013 року ОСОБА_7 , приблизно об 11 год. 00 хв. шляхом пошкодження вхідної двері, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до приміщення майстерні з ремонту холодильників , що розташована по АДРЕСА_2 , звідки умисно, таємно викрав холодильні випарники у кількості 22 штук, вартістю 150 грн. кожний, а також холодильний конденсатор вартістю 170 грн., заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3470 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , поєднане з проникненням в інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав , та показав , що 19 лютого 2013 року він та інші працівники комунального підприємства «Світло» працювали на насосній станції, яка розташована біля будівлі колишньої лазні по вул.. Кооперативна в м. Кілія. Приблизно в 12 годин він зайшов до будівлі колишньої лазні , де в одному з приміщень, вхідні двері до якого були пошкоджені, він побачив алюмінієві деталі від холодильників , які він зім'яв , зложив у мішок , та завантажив на службовий автобус. Коли вони поїхали на обідню перерву ,то заїхали до пункту прийому металобрухту, розташований по вул. Суворова в будівлі колишнього хлібозаводу , де він здав викрадені металеві деталі і отримав за них більше 200 грн., які частково витратив, а приблизно 160 грн. в нього вилучили працівники міліції. Під час досудового слідства він передав потерпілому 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини , його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується також зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду доказами, які надані стороною обвинувачення :
- протоколом огляду місця події , під час якого встановлено, що приміщення , які використовувалися потерпілим під розміщення майстерні з ремонту холодильників, знаходяться в будівлі колишньої міської лазні розташованої по АДРЕСА_2 . В будівлі лазні частково відсутні вікна. Двері до приміщення майстерні на момент огляду пошкоджені , відкриті.
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який показав, що він здійснює ремонт холодильників в майстерні , яка знаходиться в частині будівлі колишньої лазні по АДРЕСА_2 . 19 лютого 2013 року він побачив, що вхідні двері майстерні зламані, а з приміщення майстерні зникли холодильні випарники. Про крадіжку він повідомив працівникам міліції , а на пункті прийому металобрухту, який знаходиться на території колишнього хлібозаводу , він знайшов викрадені з його майстерні 22 випарника для холодильників і один конденсатор для холодильника. Залишкова вартість випарників , з урахуванням зносу , складає 150 грн. кожного , вартість конденсатора складає 170 грн. Всі знайдені ним випарники були деформовані , в наслідок чого стали повністю непридатними для використання. Заподіяна матеріальна шкода частково відшкодована обвинуваченим, який виплатив йому 1000 грн.
- показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які показали, що працюючи в комунальному підприємстві «Світло» , 19 лютого 2013 року виконували роботи на насосній станції, яка розташована по вул. Кооперативна в м. Кілія , біля будівлі колишньої лазні. З ними працював и ОСОБА_5 , який приніс від будівлі лазні кілька мішків з металоломом , які вони по путі на обідню перерву завезли на приймальний пункт, розташований на території колишнього хлібозаводу , де ОСОБА_11 здав свій металолом.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого свідок ОСОБА_12 , приймальник металолому, впізнав на пред'явлених фотознімках обвинуваченого ОСОБА_5 , як особу, яка здала йому алюмінієві випарники від холодильників.
Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази , суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 доведена, беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.
Дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує:
Відсутність обставин , які обтяжують покарання, (ст. 67 КК України).
Наявність обставини , які пом'якшують покарання (ст. 66 КК України) - щире каяття , активне сприяння розкриттю злочину , добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.
Суд також враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , дані , що характеризують особу обвинуваченого - сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини , позитивну характеристику за місцем роботи , його ставлення до скоєного.
Приймаючи до уваги наявність кількох обставин , що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , дані про особу винного , суд вважає що більш м'яке покарання , ніж передбачене санкцією ч.3 ст. 185 КК України , може справити належний виховний вплив на обвинуваченого для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень , та вважає за можливе на підставі ч.1 ст. 69 КК України перейти до іншого , більш м'якого виду основного покарання , не зазначеного в санкції ч.3 ст. 185 КК України та призначити обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт в межах , встановлених ч. 2 ст. 56 КК України.
Під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався.
Речові докази та відомості про наявність судових витрат суду не надані.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину , передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч.1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1