Справа №: 164/129/14-ц
п/с: 2/164/81/2014
Категорія 43
20 лютого 2014 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Долі О.І.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона являється власником житлового будинку по АДРЕСА_1. З 25 жовтня 2007 року по даний час у вказаному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_3, хоча фактично там не проживає. В добровільному порядку відповідач з будинку позивача не виписався і не збирається цього робити. Факт непроживання ОСОБА_3 в будинку позивача без поважних причин підтверджується відповідним актом обстеження, складеним комісією за участю сільського голови Довжицької сільської ради Ткачука І.Г., секретаря цієї сільської ради Похили Л.М., депутата сільської ради Деркача П.В. Вважає, що ОСОБА_3 втратив право користування належним позивачу житловим будинком в зв'язку з відсутністю в ньому без поважних причин понад один рік, а тому повинен бути виписаний з даного помешкання. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування належним їй житловим будинком по АДРЕСА_1.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування належним ОСОБА_2 житловим будинком по АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили. Позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій вказав, що із заявленими позивачем ОСОБА_2 позовними вимогами він згідний у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує, просив справу розглядати у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, яка не заперечує відносно розгляду справи у відсутності вказаних позивача та відповідача, проаналізувавши матеріали справи, враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 З 25 жовтня 2007 року по даний час у вказаному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_3, хоча фактично там не проживає. В добровільному порядку відповідач з будинку позивача не виписався і не збирається цього робити. ОСОБА_3 ніяких стосунків з позивачем не підтримує, у належний ОСОБА_2 будинок не приїжджає, будь-які його речі в даному помешканні відсутні. Відповідач фактично проживає АДРЕСА_2. Зазначене підтвердила представник позивача в судовому засіданні, вказані обставини не оспорюються відповідачем, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, акта обстеження житлового будинку по АДРЕСА_1 від 17.01.2014 року, складеного комісією за участю сільського голови Довжицької сільської ради Ткачука І.Г., секретаря цієї сільської ради Похили Л.М., депутата сільської ради Деркача П.В., довідок Довжицької сільської ради Маневицького району № 109-110 від 17.01.2014 року.
Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 відсутній в будинку позивача ОСОБА_2 з жовтня 2007 року без поважних причин, фактично проживає в іншому помешканні, що знаходиться в іншому населеному пункті - АДРЕСА_2, він втратив право користування вказаним будинком по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 243 гривень 60 копійок судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 29 Цивільного кодексу України, ст.ст. 150, 163, 167 ЖК України, Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні" від 11.12.2003 року, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Охотськ Охотського району Хабаровського краю РФ, таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя районного суду О.В. Невар