Справа № 709/309/14-к
10 лютого 2014 року смт.Чорнобай
Чорнобаївський районний суд в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнобай кримінальне провадження №12014250280000002 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мохнач Чорнобаївського району, Черкаської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 не судимого на підставі ст.89 КК України - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
за участю сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
02.01.2014 року ОСОБА_3 , знаходячись в лісопосадці, яка розташована поряд з с.Мала Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, умисно, протиправно, незаконно придбав шляхом повернення у свою власність, знайдену ним металеву банку циліндричної форми з написом на паперовій етикетці «ПОРОХ охотничий бездымный СОКОЛ», в середині якої знаходилась сипуча речовина сірого кольору, яка, згідно висновку експерта №5/1 від 10.01.2014 року, являється вибуховою речовиною - одноосновним бездимним порохом, що відноситься до метальних вибухових речовин, маса вибухової речовини складає 84 грамів, та незаконно зберігаючи її при собі, переносив по вул.Леніна в с.Мала Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області до 14 год. 00 хв. цього ж дня, коли даний порох був виявлений та вилучений працівниками міліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.178 ч.1 КУпАП та проведення особистого огляду речей ОСОБА_3 .
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
25 січня 2014 року в даному кримінальному провадженні між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч.2 ст.468 КПК України та при вирішенні якої відповідно до вимог ст.470 КПК України враховані такі обставини, як щире каяття підозрюваного та його активне сприяння у розкритті тяжкого злочину. Даний злочин не набув значного суспільного резонансу, суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.1 ст.263 КК України, щодо узгодженого покарання в виді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з'ясував, що скарги обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.
Суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України є правильною. Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обгрунтовані підстави вважати, що укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
За таких обставин, та враховуючи, щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння у розкритті тяжкого злочину, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати по справі за проведення балістичної експертизи підлягають стягненню з винного.
Речовий доказ - бездимний порох а.с.23 - знищений як небезпечний для життя людини, згідно з актом №1/1 від 09.01.2014 року.
Керуючись ст.ст.314,370,373,374,475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 січня 2014 року, укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25 січня 2014 року покарання за цією статтею - в виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов"язки.
Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов"язки не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету України процесуальні витрати, пов"язані з залученням експерта, в сумі 489,44 грн. і дану суму перерахувати: отримувач УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області, код отримувача: 38031150, р/рахунок: 31116115700002, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код платежу:24060300.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання залишити до набрання вироком законної сили.
Роз'яснити ОСОБА_3 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.1,ч.5 ст.476 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів через районний суд.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Чорнобаївського районного суду ОСОБА_1