Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2014 р. Справа № 2а-29280/10/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого - судді Козаченка А.В.
суддів Скріпніка А.І., Буряк І.В.
при секретарі Широбокові І.В.
за участю:
представника позивача не з*явився
представника відповідача 1 ОСОБА_6, ОСОБА_2
представника відповідача 2 не з*явився
представника відповідача 3 Веденєвої Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання забезпечити благоустроєним житлом,-
ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання забезпечити благоустроєним житлом.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 1985р. по теперішній час працює суддею.
13.08.2008р. позивача разом з сім'єю виконавчим комітетом Ворошиловської районної в місті Донецьку ради прийнято на квартирний облік для позачергового отримання житлового приміщення.
Посилаючись на вимоги п. 7 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" позивач вважає, що має право на позачергове, не пізніше ніж через 6 місяців після обрання суддею, отримання житлового благоустроєного приміщення у вигляді чотирьохкімнатної квартири, жилою площею не менше 64, 60 кв.м. або будинку, враховуючи Указ Президента України "Про додаткові заходи у відношення забезпечення належних умов діяльності суддів та функціонування судів" від 05.12.1999р. № 1564/99.
Позивач вказує, що з дня обрання його на посаду судді Донецького апеляційного адміністративного суду (10.04.2008р.) минуло більш ніж 2 роки та шість місяців, але житлом за місцезнаходженням суду в м. Донецьку позивач та його сім*я до теперішнього часу не забезпечені.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 202-203), позивач просив визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Донецької міської ради та Виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради щодо не забезпечення житлом відповідно до ст. 44 Закону України "Про статус суддів"; зобов'язати Донецьку обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Донецької міської ради та виконавчий комітет Ворошиловської районної в місті Донецьку ради надати благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири жилою площею не менше 64,60 кв.м. в м. Донецьку та видати відповідний ордер на вселення у квартиру.
Позивач до судового засідання не з*явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив відмовити в задоволені позовних вимог, надав до суду письмові заперечення (а.с. 118-124), в яких, разом з іншим, зазначив, що Виконавчий комітет Донецької міської ради не є належним відповідачем за позовом, зокрема, щодо вимог про видання ордеру на вселення в квартиру.
Представник відповідача 2 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв щодо відкладення розгляду справи не надавав, через канцелярію суду надав заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову (а.с. 174-176).
Представник відповідача 3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив відмовити в задоволені позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 191-193).
На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що перешкоди для розгляду справи відсутні.
Згідно пп. 1 п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Беручи до уваги положення вищевказаної статті, суд вважає, що, у контексті даної справи, бездіяльність суб'єктів владних повноважень є триваючим порушенням, тобто порушення прав позивача має місце у кожний момент такого строку. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що строк звернення позивача до суду за захистом своїх прав і інтересів не порушений.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, спори фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачі по справі - виконавчий комітет Донецької міської ради та Виконавчий комітет Ворошиловської районної в місті Донецьку ради - є органами місцевого самоврядування згідно зі ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР.
Щодо аргументів Виконавчого комітету Донецької міської ради про факт його неналежності як відповідача 1, суд вважає, що повноваження Виконавчого комітету Донецької міської ради в сфері розподілу житла хоч і є делегованими, але законодавчо закріплені саме за Виконавчим комітетом Донецької міської ради. Також суд звертає увагу, що Виконавчим комітетом Ворошиловської районної в місті Донецьку ради житло надається з фонду повторного заселення або при виділенні житла міською радою у новозбудованих будинках, на час розгляду справи відповідач 3 не має можливості надання житла повторного заселення у зв'язку з його приватизацією; з 2011 року житло у фонді повторного заселення не звільнялося і не надавалося, що підтверджується довідкою від 04.02.2014р. № 01/05-337 (т. 2, а.с. 19). Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що Виконавчий комітет Донецької міської ради також є належним відповідачем по справі.
Відповідач по справі - Донецька обласна державна адміністрація - згідно зі ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року № 586-XIV є органом виконавчої влади.
Таким чином, відповідачі є суб'єктом владних повноважень та здійснюють в даних правовідносинах надані їм діючим законодавством України повноваження.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 10.04.2008р. №260-VI, обраний безстроково на посаду судді Донецького апеляційного адміністративного суду.
Відповідно довідки від 20.02.2013р. № 12623/13/03.44 (а.с. 219), ОСОБА_4 працює на посаді судді Донецького апеляційного адміністративного суду з 06.05.2008р. по теперішній час.
Згідно висновку комісії в акті перевірки побутових умов заявника від 08.07.2008р. (а.с. 230), позивач потребує поліпшенні умов у зв'язку з мешканням в гуртожитку та має право зарахування на квартирний облік та пільгову чергу для позачергового забезпечення житловою площею згідно Закону України "Про статус суддів".
Довідкою від 02.07.2008р. підтверджено, що за позивачем та членами його сім*ї, за обліком КП БТІ м. Донецька, домоволодіння, квартири, приватизованого житла на правах приватної власності не зареєстровано.
З довідок від 08.07.2008р. № 85 (а.с. 234), від 08.07.2008р. № 02-13/13 (а.с. 235), від 11.07.2008р. (а.с. 236) вбачається, що члени сім*ї позивача на квартирному обліку не перебувають.
10.07.2008р. позивач звернувся до Голови Ворошиловської районної в місті Донецьку ради з заявою про прийняття на квартирний облік та пільгову чергу для позачергового забезпечення житлом (а.с. 228).
Рішенням Ворошиловської районної у місті Донецьку ради від 13.08.2008р. № 195 (а.с. 133), прийнято на квартирний облік при виконкомі районної ради ОСОБА_4 та членів його сім*ї.
З довідки від 15.08.2008р. (а.с. 7) вбачається, що позивач та члени його сім'ї 13.08.2008р. прийняті на квартирний облік в пільгову чергу за №4354.
Відповідно до довідки від 23.12.2010р. позивач зареєстрований за адресою: вул. Рози Люксембург, б. 10, кв. 111 (б), постійно мешкає в гуртожитку з незадовільним технічним станом будинку та характеристикою житлового приміщення. Житлове приміщення складається з однієї кімнати площею 18 кв.м. в якій мешкають позивач та три члена його сім'ї.
Згідно довідки від 13.02.2013р. № 01/05-3228 (а.с. 134), станом на 01.12.2013р. позивач перебуває в черзі для позачергового забезпечення житловою площею під номером 64.
Довідкою від 20.02.2013р. № 119/24 (а.с. 218) підтверджено, що позивач мешкає в гуртожитку на постійній основі.
Відповідно довідки від 04.02.2014р. № 01/05-337 (т. 2, а.с. 14), на даний час виконавчий комітет Ворошиловської районної у місті Донецьку ради не має можливості надання житла повторного заселення у зв'язку з його приватизацією. З 2011року житло у фонді повторного заселення не звільнялося і не надавалося.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 126, 130 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Згідно зі ст. 14 Закону України від 7 лютого 2002 року № 3018-ІІІ "Про судоустрій України" (чинного на час виникнення спору), гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів.
Ч. 7 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N 2862-XII, (що діяв на час виникнення спору), встановлено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду.
У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 3 серпня 2005 року № 707 затвердив Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів (був чинним на час виникнення спору; далі - Порядок), пунктами 2, 4 якого встановлено, що суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після їх обрання на посаду. Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.
У разі коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечив житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з ДСА або її територіальним управлінням (стосовно судді місцевого суду) може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді (пункт 7 Порядку).
П. 9 Порядку передбачено, що для забезпечення суддів благоустроєним житлом ДСА та її територіальні управління (стосовно суддів місцевих судів) ведуть контрольні списки суддів, які потребують поліпшення житлових умов, та суддів, які забезпечені житлом, і вносять місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом.
Крім цього, ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначає особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів, зокрема, питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.
Аналіз положень вищевказаних правових норм, а також Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N 2862-XII та Порядку свідчить, що обов'язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді, а дії ДСА та її територіальних управлінь із забезпечення суддів житлом є додатковими у разі невирішення цього питання органом місцевої виконавчої влади.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачами не надані докази правомірності вчинених дій (бездіяльності) щодо забезпечення ОСОБА_4 житлом відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N 2862-XII та відповідачами порушено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідачі при вирішенні питання про забезпечення позивача благоустроєним житлом діяли необґрунтовано, тому бездіяльність відповідачів щодо незабезпечення ОСОБА_4 житлом відповідно до ст.44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N 2862-XII повинна бути визнана протиправною.
З огляду на встановлену протиправність бездіяльності відповідачів задоволенню підлягають також позовні вимоги про зобов*язання забезпечити позивача благоустроєним житлом.
Вищевказана правова позиція також неодноразово зазначалася у постановах Вищого адміністративного суду Укураїни від 16.04.2013р. № К-8489/10 та Верховного суду України від 07.05.2012р., 09.10.2012р., 21.05.2013р.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання забезпечити благоустроєним житлом - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради щодо незабезпечення ОСОБА_4 житлом відповідно до ст.44 Закону України "Про статус суддів".
Зобов'язати Виконавчий комітет Донецької міської ради, Донецьку обласну державну адміністрацію, Виконавчий комітет Ворошиловської районної в місті Донецьку ради надати ОСОБА_4 благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири жилою площею не менше 64,60 кв.м. в м. Донецьку та надати відповідний ордер на вселення у квартиру.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) гривні, 40 (сорок) копійок.
Постанова в повному обсязі виготовлена 10.02.2014 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд.
Головуючий суддя Козаченко А.В.
Судді Скріпнік А.І.
Буряк І.В.