Справа № 2-а/679/184/13
Головуючий у 1-й інстанції: Гаврищук Л.П.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
13 лютого 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Гонтарука В. М. Сапальової Т.В.
при секретарі: Мартинюк В.В.
за участю представників сторін:
Позивач: Сергієвський В.О.
Представник відповідача: Сахнюк І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин Хмельницької області про перерахунок пенсії , -
ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин Хмельницької області про визнання відмови незаконною та зобов'язання призначити пенсію за Списком № 1.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 серпня 2013 року визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області від 28.12.2012 року за № 10526/04 в призначенні ОСОБА_1 пенсії за Списком № 1 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області призначити ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсію за Списком № 1 з моменту звернення за її призначенням.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, оскільки с.Микуличі не відноситься до переліку населених пунктів, віднесених до зони відчуження, тому підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку немає.
В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_2 , підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.
Позивач, ОСОБА_1 , просив залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин Хмельницької області без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 серпня 2013 року без змін.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (2 категорія), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6).
В архівній довідці штабу Червонопрапорного Білоруського військового округу від 20.01.1992 року №12/93 зазначається: «По наказах військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 10 травня 1986 року ( наказ № 112) по 27 червня 1986 року (наказ № 157) (а.с.5).
В історичній довідці відображено, що особистий склад військової частини 22103 приймав участь в роботах по створенню 30-ти кілометрової зони відселення в слідуючих населених пунктах: с.Довляни, с.Угли с.Гдень, с.Дроньки, с.Уласи, с.Молочки, с.Борщовка, с.Радин. Місце дислокації смт.Микуличі, Брагінського району Гомельської області.
Відповідно до запису в військовому квитку на ім'я ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 виданому 13.05.1985 року він «Приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 10.05.1986 року по 27.06.1986 року. Підстава довідка Штабу ЧБВО №12/93 від 20.01.1992 року» (а.с. 7).
В архівній довідці Міністерства Оборони Республіки Білорусь від 28.11.2012 року № 4/18210 зазначається, що відповідно до наказів по військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_1 . І приймав участь в забезпечені командно-штабних навчань. Згідно даної довідки вказується коли він вибував з військової частини для забезпечення командно-штабних навчань та повертався в військову частину по місцю її дислокації (а.с. 11), означене повністю підтверджує пояснення позивача про те, що він залишав військову частину та відряджався для ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в зону відчуження - населені пункти Гдень, Борщовка, Молочки, Радин, Уласни.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що позивачем надано документи, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, та які підтверджують факт роботи в зоні відчуження до 01 липня 1986 року, а тому підстав для відмовив призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не має.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 9 зазначеного Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві (ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Згідно з положеннями частини 3 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.
Так, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, в населених пунктах Гдень, Борщовка, Молочки, Радин, Уласни, що відносяться до населених пунктів зони відчуження, що підтверджується вищевказаними довідками та переліком населених пунктів зони відчуження Республіки Білорусь, затвердженим листом Головного управління гідрометеорології Республіки Білорусь від 31.01.1992 року № 40-34. (а.с.17).
Отже, як слідує з матеріалів справи Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Враховуючи те, що позивач звернувшись до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", подав всі необхідні документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій та підтверджують особливий статус позивача, а саме те, що ОСОБА_1 брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, тому позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а дії управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин Хмельницької області, щодо відмови позивачу в призначенні пенсії згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 серпня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 лютого 2014 року .
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Гонтарук В. М.
Сапальова Т.В.