Справа №751/366/14
Провадження №2/751/244/14
20 лютого 2014 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого-судді Маслюк Н.В.
при секретарі Чвірова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 20 000 грн.00 коп. боргу по розписці, 189 грн. 04 коп. - 3% річних та 120 грн 16 коп - інфляційне збільшення суми боргу.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.05.2013 року надала під розписку відповідачу 20 000 грн, які він зобов'язався повернути не пізніше 20.08.2013 року. В порушення своїх зобов'язань, відповідач у вищезазначений строк кошти не повернув. У зв'язку з чим позивачем направлено письмову вимогу про повернення коштів до 30.10.2013 року, однак станом на 13.12.2013 року відповідач кошти не повернув. Посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить стягнути борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, а загалом 20 309,20 грн.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутність відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого зв'язку. Розписка підписана відповідачем (позичальником), є документом, що стверджує про вчинення правочину між позивачем та відповідачем.
Як встановлено в судовому засіданні, 22.05.2013 року відповідач взяв в борг у позивача 20 000 грн строком до 20 серпня. Вказана обставини підтверджується наданою суду розпискою (а.с.19).
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві отриману за договором позики таку ж суму грошових коштів у порядку та строки, що встановлені зазначеним договором.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 до цього часу взяті в борг грошові кошти не повернув.
Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення 3% річних від простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суд вважає обґрунтованими, оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання повернути грошові кошти у встановлений термін, при цьому обов'язку свого не виконав, прострочив виконання зобов'язання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законодавством, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Суд приймає як належні докази наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором позики, що наведені в позовній заяві і погоджується з ним, а відтак приходить до висновку про стягнення з відповідача 20 000 грн суми боргу за договором позики, 189,04 грн - 3% річних від простроченої суми за період з 20.08-13.12.2013 року та 120,16 грн - інфляційне збільшення суми боргу, а всього 20 309,20 грн.
За правилами ст.88 ЦПК України про розподіл судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 243 грн. 60 коп. судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 224,226, 292 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 625, 1046, 1049,1050 ЦК України, суд -
Вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 грн 00 коп заборгованості за договором позики від 22 травня 2013 року, 189 грн 04 коп - 3% річних від простроченої суми, 120 грн 16 коп - інфляційне збільшення суми боргу, а всього 20 309 (двадцять тисяч триста дев'ять) 20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Н.В. Маслюк