Справа № 2-1701/11
Провадження № 2/409/5129/11
іменем України
"23" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
в складі :головуючого судді Кір'яка А.В.
при секретарі Глуховій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, -
Позивач ОСОБА_1 13.09.2011 року звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку А-1 загальною площею 70,2 кв.м., житловою площею -48,7 кв.м., літньої кухні Б-1, гаражу В-1, вбиральні Д-1, колодязю, водопроводу, огорожі, зливної ями, воріт з хвірткою, тротуару;
- зобов'язати ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»
зареєструвати за ним право власності на ? частину названого житлового будинку.
Свої позовні вимоги позивач у позовній заяві і судовому засіданні обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 -його рідний брат. Їх матері ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору про право забудови, посвідченого Першою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 11.03.1966 року за реєстровим №1/958 та акту прийому в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Дніпровської районної ради №253 від 15.05.1981 року, належав житловий будинок АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_3 було зареєстровано в ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації». Зазначене домоволодіння складається з житлового будинку А-1 загальною площею 70,2 кв.м., житловою площею -48,7 кв.м., літньої кухні Б-1, гаражу В-1, вбиральні Д-1, колодязю, водопроводу, огорожі, зливної ями, воріт з хвірткою, тротуару. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, заповіту не залишила. Спадкоємцями за законом були її чоловік ОСОБА_4 та вони, сини померлою. Він та відповідач прийняли спадщину в порядку, передбаченому законом. На підставі їх заяв Третьою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа. Їх батько ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, спадщину не оформлював, а ІНФОРМАЦІЯ_3. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшов будинок АДРЕСА_1. 13 червня 1995 року державний нотаріус Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ізотова В.А. видала йому та брату в одному екземплярі свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчила його та ОСОБА_2 право на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1. Фактично видане 13.06.1995 року нотаріусом на двох свідоцтво про право власності на спадщину за законом отримав відповідач та забрав собі на зберігання. Його право власності на ? частину зазначеного будинку та право власності брата на ? частину будинку зареєстроване ОКП «Дніпродзержинське БТІ». Він фактично проживає в спірному будинку, зареєстрований в ньому, опікується будинком, ремонтує його, а ОСОБА_2 проживає окремо. Він неодноразово вимагав у відповідача надати йому оригінал свідоцтва про право на спадщину, але ОСОБА_2 відмовив йому, заявив, що він має можливість отримати в нотаріальній конторі інший екземпляр або дублікат свідоцтва. В грудні 2010 року він звернувся до Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому дублікату свідоцтва про право на спадщину. Постановою державного нотаріуса Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. йому відмовлено у видачі дублікату свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю вищезазначеного свідоцтва в справах Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори та рекомендовано звернутись до суду. Із мотивувальної частини постанови нотаріуса він вперше дізнався, що при підготовці документів для видачі йому дублікату, а саме під час розшуку справи в архіві нотаріальної контори було виявлено не лише відсутність вищезазначеного свідоцтва в справах нотаріальної контори, а й відмітку про скасування запису нотаріальної дії №3-787 від 1995 року в реєстрі нотаріальних дій. Йому нічого не відомо про мотиви дій державного нотаріуса Ізотової В.А. щодо скасування нотаріальної дії вже після видачі йому та відповідачу свідоцтва про право на спадщину, більш того для цього не було ніяких законних підстав. Просить його позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з'явився, але про день та час розгляду справи сповіщений судовою повісткою, про що свідчить підпис посадової особи на судовій розписці.
Представник третьої особи - Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори - в судовому засіданні пояснила, що у Третій Дніпродзержинській державній нотаріальній конторі 06 квітня 1993 року була заведена спадкова справа № 147/93 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за заявою спадкоємця ОСОБА_1. 06 квітня 1993 року державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Іванко Т.С. за реєстровим № 1-1345, видано свідоцтво про право на спадщину на грошові внески на ім'я ОСОБА_1. Але в порушення п. 123 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотapiycaми України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 18 червня 1994 року, чинної у 1995 році, державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ізотовою В.А., на підставі заяви ОСОБА_2, 17 квітня 1995 року була заведена ще одна спадкова справа №172/1995, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та 17 квітня 1995 року за реєстровим № 3-167 видано свідоцтво про право на спадщину на автомобіль, на iм'я ОСОБА_2. 13 червня 1995 року за реєстровим № 3-787 державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ізотовою В.А., було видане додаткове свідоцтво про право на спадщину до с/с 172/1995 на житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 в рівних частках на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яке було зареєстровано ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»22 жовтня 2004 року, за №17098, в книзі 54А. 03 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори з заявою про видачу дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданого 16 червня 1995 року, за реестровим № 3-787, але при пepeвірці спадкової справи № 172/1995, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 червня 1995 року за реєстровим № 3-787 державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ізотовою В.А. на житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1»ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та документів, необхідних для його видачі не знайдено. В peєcтpi для реєстрації нотаріальних
- 2 -
дій державного нотарiyca Третьої Дніпродзержинської державної контори Ізотової В.А. за 13 червня 1995 рік за реєстром № 3-787 є відмітка «свидетельство анулировано». У зв'язку з цим, 04 грудня 2010 року в Третій Дніпродзержинській державній нотаріальній конторі був складений акт про відсутність документів у спадковій справі № 172/1995 та винесена постанова ОСОБА_1 про відмову у видачі дублікату свідоцтва про право на спадщину від 13 червня 1995 року за реєстровим № 3-787. Вважає, що свідоцтво про право на спадщину від 17 квітня 1995 року за реєстровим № 3-167 на автомобіль та свідоцтво про право на спадщину від 13 червня 1995 року за реєстровим № 3-787 на житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1, видані державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Ізотовою В.А. в порушення п. 123 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, т.я. ці свідоцтва про право на спадщину, повинні були видаватись до спадкової справи № 147/1993 спадкоемцю - ОСОБА_1.
При даних обставинах суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, третьої особи, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 повинно бути відмовлено з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її… Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В силу статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а згідно статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до статті 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу), а право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору про право забудови, посвідченого Першою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 11.03.1966 року за реєстровим №1/958 та акту прийому в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Дніпровської районної ради №253 від 15.05.1981 року, належав житловий будинок АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_3 було зареєстровано в ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою ОКП «Дніпродзержинське БТІ». Також встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Від шлюбу мали двох дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, де в графі батько записаний ОСОБА_4, а в графі мати записана ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті їх матері ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями першої черги за законом.
Далі, в судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину в порядку, передбаченому законом. На підставі їх заяв Третьою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа. Їх батько ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, спадщину не оформлював. 13 червня 1995 року Третьою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності за законом. Право власності як позивача ОСОБА_1 так і відповідача ОСОБА_2 кожного на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстроване ОКП «ДБТІ», що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію їх права власності на ? частину будинку кожного.
В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що позивач проживає у будинку, користується ним як власник, його право власності на ? частину цього будинку зареєстроване ОКП «ДБТІ»і ніким не оспорюється. Документ, який засвідчує його право власності, ним не втрачався. Тому у задоволенні його позову про визнання його права власності на ? частину будинку та про зобов'язання ОКП «ДБТІ»зареєструвати його право власності повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст.182, 1261, 1268-1269, 1296, 1299 ЦК України та керуючись , ст.ст. 10,11, 57, 60, 130, 131, 209, 213- 218 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину житлового будинку в порядку спадкування за законом відмовити.
Копію даного рішення направити відповідачу рекомендованим листом не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Кір'як А.В.