Дата документу 20.02.2014
Справа № 501/6418/13-к
Іллічівський міський суд Одеської області
20 лютого 2014 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іллічівську Одеської області кримінальне провадження щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Асбеста Свердловської області Російської Федерації, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, є інвалідом 3 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
29 червня 1982 року Веелинівським районним судом Миколаївської області за ст.ст.17, 229-6 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі (звільнився 23 вересня 1983 року за відбуттям строку покарання),
02 грудня 1985 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ст.140 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (18 червня 1987 року на підставі п.«е» ст.9 Указу ПВС СРСР «Про амністію» строк покарання скорочено, звільнився 16 січня 1989 року за відбуттям строку покарання),
25 жовтня 1990 року Малиновським районним судом м.Одеси за ст.ст.140 ч.3, 142 ч.3 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна (звільнився 26 лютого 1999 року за відбуттям строку покарання),
10 листопада 2003 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ст.ст.15, 309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі (звільнився 20 березня 2006 року за відбуттям строку покарання),
26 грудня 2007 року Приморським районним судом м.Одеси за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки відповідно до ст.75 КК України,
04 серпня 2008 року Київським районним судом м.Одеси за ст.309 ч.2 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі (звільнився 21 травня 2010 року за відбуттям строку покарання),
18 травня 2011 року Приморським районним судом м.Одеси за ст.ст.190 ч.2, 358 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі (звільнився 31 серпня 2011 року за відбуттям строку покарання),
за звинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
04 листопада 2013 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні ПАТ «Одесагаз», розташованого за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, вул.Хантадзе, 13, скориставшись тимчасовою відсутністю в кабінеті працівника ПАТ «Одесагаз» ОСОБА_4 , умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав її майно: мобільний телефон «НТС», модель «One V», вартістю 3299 грн., з картою пам'яті «Silicon Рower 16 GB», вартістю 229 грн., протектор на дисплей, вартістю 99 грн., сім-карту мобільного оператора «MTC», вартістю 15 грн., на рахунку якої були кошти у сумі 10 грн., а загалом на суму 3652 грн., та розпорядився викраденим на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні, не оспорював фактичні обставини справи, визнав заявлений до нього потерпілою цивільний позов та показав суду, що 04 листопада 2013 року, вдень, він перебував у приміщенні «Одесагаз», розташованого на вул.Хантадзе, в м.Іллічівську, де, увійшовши до одного з кабінетів та побачивши що він порожній, викрав чийсь мобільний телефон. У вчиненому розкаявся.
Дослідивши докази у справі, суд доходить таких висновків.
Винність ОСОБА_5 у крадіжці майна потерпілої ОСОБА_4 , крім його зізнавальних свідчень, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що вона працює інженером ПАТ «Одесагаз», розташованого на вул.Хантадзе, в м.Іллічівську. 04 листопада 2013 року, вдень, вона вийшла зі свого робочого кабінету, а повернувшись, виявила відсутність свого мобільного телефону.
Винність обвинуваченого підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
- протоколом про прийняття заяви потерпілої про вчинене щодо неї кримінальне правопорушення (а.с.43),
- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього (а.с.44-47),
- копіями документа на мобільний телефон «НТС», модель «One V» (а.с.58),
- з'явленням зі зізнанням обвинуваченого, в якому він виклав обставини вчиненого ним кримінального правопорушення (а.с.65),
- протоколом слідчого експерименту з фототаблицею до нього (а.с.104-107).
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше судимий (а.с.118-121), за місцем мешкання характеризується як особа, щодо якої скарг не надходило (а.с.114), не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину (а.с.116), не працює, є інвалідом 3 групи (а.с.128), на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с.127), страждає на тяжке захворювання (а.с.129).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його з'явлення із зізнанням (а.с.65), щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню та суду у встановленні істини у справі.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання, та вважає, що йому має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
За тих самих підстав суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливі лише в ізоляції від суспільства, оскільки він раніше судимий, однак на шлях виправлення не став, знову скоїв злочин, тому не вбачає підстав для застосування до нього ст.75 КК України.
Потерпіла ОСОБА_4 звернулася до суду із цивільним позовом до обвинуваченого, просила стягнути з нього на свою користь вартість викраденого у неї майна - 3652 грн. (а.с.22).
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обвинувачений визнав заявлений до нього потерпілою цивільний позов і не оспорював його розмір, іншими учасниками судового провадження розмір цивільного позову також не оспорювався.
Викладеними вище доказами підтверджується розмір цивільного позову та підстави для його задоволення.
За таких обставин цивільний позов потерпілої підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України,
Визнати ОСОБА_5 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання обвинуваченому обчислювати з 20 лютого 2014 року.
Процесуальні витрати у розмірі 880,20 грн., пов'язані із залученням експерта (а.с.52), стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити, стягнути з ОСОБА_5 на її користь 3652 грн.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя