Справа №490/8794/13-ц
іменем України
18 грудня 2013року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді - Прохорова П.А.,
при секретарі - Крикливенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії ЦВ ДВС ММУЮ
встановив:
В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії ДВС у якій посилаючись на накладення державним виконавцем арешту на приналежну йому 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, та на відсутність підстав для такого обмеження його прав як власника квартири, просив суд скасувати арешт, накладений на вказану квартиру.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, жодних заяв до суду не подали, та відповідно до норм процесуального законодавства, така неявка учасників не перешкоджає розгляду скарги на дії державного виконавця.
Дослідивши надані суду докази суд дійшов наступних висновків: згідно наданих скаржником пояснень, він є власником 1/4 квартири, та накладений державним виконавцем арешт на квартиру АДРЕСА_1, порушує його права як власника.
Згідно наданої на запит суду інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна №13947793 від 04.12.2013 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Виходячи з викладеного суд зазначає про наступне: відповідно до ст. 16 ЦК України, та ст. 383 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до діючого законодавство право власності особи на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права, та оскільки право власності на спірну квартиру зареєстровано не за скаржником, він, відповідно, такого права відносно квартири АДРЕСА_1 не має, а тому воно й не може бути порушене.
Оскільки виходячи з встановлених обставин накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 не порушує жодних прав скаржника, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 11, 60, 208-210, 383-387 ЦПК України ст. 16 ЦК України, суд
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії ЦВ ДВС ММУЮ - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом 5 днів з моменту її проголошення. Особами що не були присутні при проголошенні ухвали апеляційна скарга може біти подана протягом 5 днів з дати, коли такі особи довідались про ухвалу.
Суддя П.А. Прохоров