Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючого Драги В.П.,
Суддів Філатова В.М., Синявського О.Г.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 червня 2006 року справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 11.07.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2005 р..
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.2002 р. за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3 КК України 2001 р. та ст.ст. 140 ч.2, 142 ч.2, 142 ч.3 КК України 1960 р. на 4 роки позбавлення волі. Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.03.2004 р. ОСОБА_2 звільнений умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 19 днів
за ст. 187 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності;
за ст. 187 ч.4 КК України на 9 років позбавлення волі з кофіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначено покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
Відповідно до ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.2002 р. та остаточно ОСОБА_2 до відбування призначено покарання 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудимий
за ст. 187 ч.4 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудимий
за ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності;
за ст. 187 ч.4 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2005 р. вирок суду залишено без змін.
ОСОБА_2 у лютому 2005 р. в АДРЕСА_1, виконуючи роль організатора з метою вчинення злочинів, втягнув у склад організованої ним групи ОСОБА_1 та ОСОБА_4, відводячи їм роль безпосередніх виконавців злочинів. З цією метою на ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 придбав у невстановленої особи пневматичний пістолет, який він перед вчиненням злочинів передавав ОСОБА_1.
План вчинення злочинів розроблявся, підготовлювався, планувався та обговорювався групою заздалегідь. В подальшому злочини вчинялись по єдиному плану, з розподілом функцій і ролей, про що було доведено до кожного із учасників групи, їх дії були узгодженими і направленими на досягення спільної мети - вчинення розбійних нападів.
Згідно з розробленим планом вчинення розбійних нападів здійснювалось наступним чином : ОСОБА_1, озброєний пневматичним пістолетом, переданим йому ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з останнім та ОСОБА_4, в темний час, діючи узгоджено, зупиняли автомобіль, який проїзжав по м. Сімферополю, та домовлялися з водієм перевезти їх у віддалений район міста. ОСОБА_1 сідав на переднє сидіння рядом з водієм, ОСОБА_2 - на заднє місце за водієм та ОСОБА_4 - на заднє місце за пасажирським сидінням. Коли водій приїзжав до вказаного місця, ОСОБА_1 доставав пістолет, націлював його у сторону водія і, погрожуючи застосуванням зброї, вимагав термінової передачі грошей та других матеріальних цінностей. В цей момент ОСОБА_2, діючи згідно з відведеною йому роллю, хватав водія ззаду за шию правою рукою, лівою - блокував замок на двері автомобіля зі сторони водія, після чого вимагав передачі грошей та інших цінностей. ОСОБА_4, перебуваючи у салоні автомобіля, виконуючи відведену йому роль у вчиненні злочинів, контролював поведінку потерпілого, оглядав кармани його одежі з метою заволодіння грошима та цінностями. ОСОБА_2 після вчинення нападу погрожував потерпілому фізичною розправою у випадку його звернення до правоохоронних органів.
ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за попередньою змовою вчинили ряд злочинів на території м. Сімферополя у період з 05.02.2005 р. по 11.02.2005 р..
Діючи згідно з розробленим планом у складі організованої злочинної групи, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою 05.02.2005 р. приблизно о 2 год., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, спочатку на АДРЕСА_2, а потім на АДРЕСА_3 за вказаним вище планом вчинили розбійний напад на водія автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_6 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 заволодівши його майном на загальну суму 1150 грн..
Діючи у складі організованої злочинної групи 05.02.2005 р. приблизно о 3 год. 30 хвил. ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, як особи, які раніше вчинили розбійний напад, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння на АДРЕСА_4 вчинили розбійний напад на ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заволодівши майном ОСОБА_8 на суму 2268 грн. 31 коп..
Діючи згідно з розробленим планом у складі організованої злочинної групи, 09.02.2005 р. приблизно о 1 год. 30 хвил. ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, як особи, які раніше вчинили розбійний напад, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, на АДРЕСА_5 за вказаним вище планом вчинили розбійний напад на водія автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_7 д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_9, заволодівши майном потерпілого на загальну суму 1149 грн..
Діючи згідно з розробленим планом у складі організованої злочинної групи, 11.02.2005 р. приблизно о 19 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як особи, які раніше вчинили розбійний напад, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, на узбіччі Ялтинської об»їздної дороги біля приміщення “ІНФОРМАЦІЯ_8» у м. Сімферополі вчинили розбійний напад на водія автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_9» д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_10.
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, доводи яких аналогічні за змістом, заперечують безпосередню участь ОСОБА_4 у вчиненні злочинів (2 епізоди від 05.02.2005 р. та 09.02.2005 р.), за якими дії всіх засуджених кваліфіковані за ст. 187 ч.4 КК України. Наводячи доводи, засуджені та захисник вважають, що висновки суду про вчинення цих злочинів у складі організованої злочинної групи є безпідставними і такими, що не грунтуються на матеріалах справи, тому просять дії перекваліфікувати зі ст. 187 ч.4 КК України на ст. 187 ч.2 КК України. Крім цього, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 порушують питання про пом»якшення обраної засудженим міри покарання.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення.
Викладені в скаргах засуджених та захисника доводи про те, що ОСОБА_4 не брав безпосередньої участі у вчиненні злочинів за 2 епізодами від 05.02.2005 р. та 09.02.2005 р., а також про те, що з судових рішень підлягає виключенню така кваліфікуюча ознака як вчинення цих злочинів у складі організованої групи та перекваліфікацію їх дій на ст. 187 ч.2 КК України, перевірені і визнані безпідставними.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 187 ч.4 КК України, грунтуються на сукупності зібраних та перевірених в судовому засіданні доказах.
Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні засуджені підтвердили свою причетність до вчинення розбійних нападів на потерпілих.
Під час досудового слідства засуджений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні розбійних нападів разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, пояснивши при цьому, що всі злочини були вчинені за відпрацьованою схемою, з розподілом ролей та із застосуванням зброї.
Суд обгрунтовано визнав ці показання достовірними та поклав їх в основу вироку, оскільки вони підтверджуються показання потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, які підтвердили про узгодженість дій всіх засуджених при вчинені злочинів щодо них, протоколами впізнання потерпілими осіб, які вчинили щодо них злочини, а також іншими доказами, яким судом дана належна оцінка.
Викладені в скарзі засудженого ОСОБА_2 доводи про те, що його брат - ОСОБА_4 не міг розуміти значення вчинених дій, оскільки страждає душевним захворюванням, спростовуються даними судово-психіатричної експертизи, згідно з якими у ОСОБА_4 виявлена легка розумова відсталість, проте під час вчинення ним злочинів він міг розуміти свої дії та керувати ними.
Аналіз зібраних по справі доказів свідчить про те, що злочини ( 2 епізоди від 05.02.2005 р. та 09.02.2005 р.) засуджені вчинили організованою групою, яка характеризувалась стійкістю, їх дії були скеровані ОСОБА_2 за заздалегідь розробленим планом із розподілом ролей кожному із засуджених, про що було відомо та схвалено кожним із них, а тому твердження засуджених та захисника про те, що злочини вчиненні не у складі організованої групи, позбавлені підстав.
Суд повно та всебічно з»ясував всі обставини, які мали істотне значення для справи і дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 вчинили злочини, за які вони засуджені.
Дії ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 за всіма епізодами кваліфіковані правильно.
Викладені в скаргах засуджених та захисника доводи суворість обраного покарання перевірені і визнані безпідставними.
При призначенні засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 покарання суд у повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, дані про їх особи, пом»якшуючі та обтяжуючі покарання засуджених обставини, що відповідає вимогам ст. 65 КК України. Судом також враховано те, що засуджений ОСОБА_2 вчинив злочини, за які засуджений за цим вироком, у період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, а тому підставно призначив остаточне покарання йому за правилами ст. 71 КК України.
Колегія суддів вважає, що обрана засудженим міра покарання є достатньою для їх виправлення і підстав для її пом»якшення, як про це просять засуджені та захисник у скаргах, не вбачає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень не встановлено.
Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України, колегія суддів
У задоволенні касаційних скарг засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захиснику ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 відмовити.
Драга В.П. Філатов В.М. Синявський О.Г.