ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 лютого 2014 року 10:24 № 826/20040/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуюча суддя Власенкова О.О., судді Літвінова А.В. та Мазур А.С., за участі секретаря судового засідання Островської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)
до Міністерства оборони України,
Міністерства інфраструктури України,
Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
(далі - ДП «Украерорух»),
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 168 966,00 грн.;
- стягнути з Міністерства оборони України на його користь заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 168 966,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення протиправними діями відповідачів його права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, гарантованої законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.
За ініціативою суду до участі у справі відповідачем залучено Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - ДП «Украерорух»).
Представник Міністерства оборони України щодо позову заперечив, стверджуючи про визначений законодавством обов'язок щодо виплати позивачу вищевказаної допомоги ДП «Украерорух».
Представник Міністерства інфраструктури України та ДП «Украерорух» щодо позову заперечив частково, стверджуючи про обґрунтованість позовних вимог, спрямованих до Міністерства оборони України.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позову з огляду на таке.
Позивач з 1989 року перебував на військовій службі в Міністерстві оборони України.
Як вбачається із його послужного списку, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 19 жовтня 1999 року № 600 позивача звільнено із займаної посади та відряджено на роботу до ДП «Украерорух» із залишенням на військовій службі.
Наказом Міністра оборони України від 31 жовтня 2013 року № 360 полковника ОСОБА_1 , начальника зміни відділу управління використання повітряного простору Украероцентру, ДП «Украероцентр», звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вислуга років позивача у Збройних Силах України складає 24 роки 3 місяці.
Наказом ДП «Украерорух» від 08 листопада 2013 року № 614/о позивача 13 грудня 2013 року звільнено з вищевказаної посади. Згідно з цим наказом вислуга років позивача у Збройних Силах України в календарному обчисленні складає 24 роки 3 місяці.
Згідно з довідкою ДП «Украерорух» від 21 листопада 2013 року № 10.1-1117:
- загальна сума грошового забезпечення позивача становить 14 080,50 грн.;
- на день звільнення 08 листопада 2013 року йому виплачено 3 754,80 грн.;
- винагорода за безперервну календарну військову службу не виплачувалась;
- виплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 14 080,50 грн.;
- виплачено винагороду за підсумками роботи за 2012 рік в сумі 11 763,00 грн.
Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших формуваннях, а також членів їх сімей.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
У зв'язку з викладеним та всупереч доводам представника Міністерства оборони України, у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню строк звернення до суду, визначений частиною 3 статті 99 КАС України, оскільки відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Вказана норма кореспондується з частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з його звільненням з військової служби за пунктом «б» (за станом здоров'я) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби представниками відповідачів у судовому засіданні не заперечувалось.
Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та частини 4 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Разом з тим частиною 5 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
У відповідності до частини 9 статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного транспорту України, затверджується Президентом України, а згідно з абзацом 2 пункту 9 та абзацу 1 пункту 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) можуть бути відряджені до державних органів, установ і організацій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки; військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, установ і організацій із залишенням на військовій службі, але із звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посади відповідно до Переліку посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в державних органах, установах і організаціях, який затверджується Президентом України.
Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, підприємствах, установах, організаціях, затверджується Президентом України.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з абзацом 1 пункту 155 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, за відрядженими до державних органів, установ і організацій військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 242 та 245 названого Положення військовослужбовці, звільнені з військової служби, підлягають розрахунку та виключенню зі списків особового складу військової частини (у випадку з відрядженими військовослужбовцями - зі списків державного органу, установи, організації чи підприємства»).
Отже, днем закінчення проходження позивачем військової служби є день видання наказу ДП «Украерорух» від 08 листопада 2013 року № 614/о про його звільнення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» створено об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затверджено Положення про цю систему, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту і зв'язку України та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів:
- Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України на базі майна Головного центру управління повітряним рухом Міністерства оборони України та Зонального центру обслуговування повітряного руху зазначеного підприємства, що ліквідуються;
- регіональних структурних підрозділів на базі регіональних структурних підрозділів цього підприємства та регіональних і допоміжних центрів управління повітряним рухом Міністерства оборони України, що ліквідуються.
Відповідно до Положення про об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України (далі - система) складається з підрозділів, повноваження та діяльність яких пов'язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, що перебуває під відповідальністю України. Ці підрозділи входять до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Згідно з частинами 2 та 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 відповідно:
- фінансування витрат на утримання підрозділів системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством;
- грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 104 встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні з військової служби здійснюється за рахунок коштів органів чи підприємств, у яких вони працювали.
Наявність у позивача права на отримання такого виду одноразової грошової допомоги відповідачами в судовому засіданні не заперечувалася.
Вислуга років позивача у Збройних Силах України на день звільнення складає 24 роки 3 місяці, а розмір його грошового забезпечення - 14 080,50 грн., тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби в розмірі 168 966,00 грн. (24 роки х 14 080,50 грн./ 2 = 168 966,00 грн.).
Оскільки позивач, перебуваючи на військовій службі, працював на посаді начальника зміни відділу управління використання повітряного простору Украероцентру, ДП «Украерорух», з якої його звільнено наказом ДП «Украерорух» на підставі відповідного наказу Міністерства оборони України, то саме ДП «Украерорух» належить обов'язок виплатити йому вищезгадану одноразову грошову допомогу.
Про наявність у ДП «Украерорух» обов'язку щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби військовослужбовцям, які були направлені у відрядження і перебували на посадах в ДП «Украерорух» також дійшов висновку Вищий адміністративний суд України, про що зазначив в ухвалі від 23 січня 2014 року №К/800/5752/13.
З метою захисту права позивача на отримання належної йому одноразової грошової допомоги суд на підставі частини 2 статті 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і стягнути зазначену допомогу на користь позивача з ДП «Украерорух», позовні вимоги до якого не пред'являлися.
За наведених обставин у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій Міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України щодо виплати позивачу вищезгаданої одноразової грошової допомоги, а також стягнення цієї допомоги з Міністерства оборони України.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 168 966,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість грн. 00 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Головуюча суддя О.О.Власенкова
судді А.В.Літвінова
А.С.Мазур