Справа № 635/9562/13-ц
№ провадження:2/635/4328/2013
12 лютого 2014 р. Харківський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді - Караченцева І.В.,
за участю секретаря - Врублевської І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, третя особа: ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - Позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. Також 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення основного зобов'язання в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1. Дане обтяження було зареєстроване у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом ОСОБА_2 Внаслідок укладення договорів факторингу відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача. Проте, Позивачу стало відомо, що 03.02.2012 року Відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. Разом з тим 19.02.2013 року Відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову в рамках виконавчого провадження також було накладено арешт на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. На сьогоднішній день, внаслідок винесення Відповідачем вищезазначених постанов, якими накладено арешт на майно, що виступає предметом іпотеки, порушено права Позивача як іпотекодержателя відповідного майна.
Представник позивача належним чином про день, час та місце слухання справи повідомлений в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, проти позову не заперечував.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовою кореспонденцією, заяв не надійшло, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши думку позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2008/0308/45-018. Також 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №2008/0308/45-018-Z-1, відповідно до якого на забезпечення основного зобов'язання в іпотеку була передана квартира №1, що складається з 3-х житлових кімнат загальною площею 79,9 кв.м., житлова площа - 43,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Дане обтяження було зареєстроване у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом ОСОБА_2, реєстраційний номер 6718969, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер №7848645.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ТОВ «Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації.
Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації.
Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача.
Окрім цього, згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 10.12.2012 (реєстрація змін) до реєстраційного запису № 6718969, внаслідок відступлення прав вилучено іпотекодержателя ТОВ «Вектор плюс», та додано іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи».
Разом з тим, судом встановлено, що 03.02.2012 року Відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову в рамках виконавчого провадження № 31025994 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.
Також 19.02.2013 року Відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову в рамках виконавчого провадження №36644272 також було накладено арешт на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.
Ст. 572 Цивільного Кодексу, що вказує на те, що «В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)». Також у ч.1 ст. 590 ЦК зазначено, що «Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.»
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя». Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається з матеріалів справи, вартість предмету іпотеки, згідно п.5 іпотечного договору 2008/0308/45-018-Z-1, становить 397 700 грн., а заборгованість Третьої особи перед Позивачем по зобов'язанню становить 1 038 134,36 грн. (станом на час розгляду справи 28.01.2014) Враховуючи, що вартість предмета іпотеки значно нижче заборгованості боржника перед ТОВ «Кредитні ініціативи» як кредитором-іпотекодержателем, звернення стягнення на належну боржнику квартиру для задоволення грошових вимог стягувача, котрий не є іпаотекодержателем, не допускається законом та порушує права ТОВ «Кредитні ініціативи».
Разом з тим, 24.09.2013 року ОСОБА_1 передала нерухоме заставне майно ТОВ «Кредитні ініціативи» з метою добровільної реалізації майна та спрямування коштів від продажу на погашення заборгованості по кредитному договору.
Ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
В той же час в судовому засіданні встановлено, що жодного повідомлення про винесення оскаржуваної постанови на адресу Позивача не надходило, що позбавило можливості Позивача висловити свої заперечення щодо законності її винесення.
Відповідно до частини 7 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Таким чином, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Кредитні ініціативи» є обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки накладення відповідачем арешту на майно, яке перебуває в іпотеці позивача є порушенням прав останнього, так як унеможливлює здійснення задоволення його вимог за рахунок предмету іпотеки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 54, 63 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3-4, 10-11, 57-60, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.
Звільнити з-під арешту заставлене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що накладений в рамках виконавчого провадження № 31025994 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.02.2012 р. Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції.
Звільнити з-під арешту заставлене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що накладений в рамках виконавчого провадження №36644272 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.02.2013 р. Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Харківського районного суду Харківської області, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.
Суддя І.В. Караченцев