Справа № 537/1384/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/378/14
Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н. В.
Доповідач Прядкіна О. В.
17 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Прядкіної О.В.
Суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.
При секретарі: Зеленській О.І.
За участю: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3 та ОСОБА_4
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про визнання права власності, -
У березні 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом,
Зазначаючи, що їх батьками - відповідачами по справі були порушені їх права на володіння майном- приватизованою квартирою, в якій їм належало по ? частині та яка була продана в грудні 2002р. Квартира АДРЕСА_1 була придбана тільки на ім"я ОСОБА_1 Тому просили визнати за ними право власності за кожним по ? частину в зазначеній квартирі.
Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили також визнати за ними право власності за кожним по ? частини на квартиру АДРЕСА_5 , що належить їх матері ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_5
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про визнання права власності.
Рішення оскаржив ОСОБА_2 який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до приписів ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів, вважає за можливе розглядати справу у відсутність апелянта та позивачів, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, так як посилання представника позивачів ОСОБА_2 про зайнятість в інших судових засіданнях не підтверджена.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, про відхилення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 15 грудня 1995р. праві спільної сумісної власності належала трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2.
24 грудня 2002 року вказану квартиру відповідачі продали.
30 травня 2002 року ОСОБА_1 придбав дві двокімнатні квартири за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та переобладнав в одну трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за вказаною адресою.
У травні 2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано.
Відповідно до договору про правовий статус подружжя від 05 березня 2010 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_5 встановили, що придбані під час шлюбу квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, а квартира АДРЕСА_5 належить на праві особистої власності ОСОБА_5.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд зазначив, що права позивачів при здійсненні угоди з продажу квартири АДРЕСА_2 були порушені. Разом з тим, обраний ними спосіб захисту порушеного права не може відновити їх права власників на частину квартири батьків, що належать останнім на підставі чинних правовстановлюючих документів.
Такий висновок є вірним, так як відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог фізичних осіб і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно з ч.1 ст. 179 цього ж Кодексу предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Так, позивачі просять визнати за ними право власності по ?? частині за кожним на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5.
При цьому свідоцтва про право власності на перелічені квартири відповідно від 20, 27 травня 2003р. - за ОСОБА_1 та від 05.03.2010р. - за ОСОБА_5 залишаються чинними ( а.с.4,15).
Позивачами не надано належних та допустимих доказів неправомірності зазначених правовстановлюючих документів, як не заявлено і відповідних вимог відносно необґрунтованості їх видачі.
Крім того, з огляду на положення ст.ст.2,3 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» позивачами не наведено жодного обґрунтування щодо їх прав на ? частину за кожним на квартиру АДРЕСА_5, що належить їх матері ОСОБА_5 та була придбана нею 05.03.2010р., коли позивачі набули повноліття.
За таких обставин є некоректними твердження представника позивачів в апеляційній скарзі про те, що заявлені вимоги відновлять порушене їх право власності та забезпечать їх житловою площею не менше, ніж вони мали в АДРЕСА_2.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий О.В. Прядкіна
Судді: О.І. Обідіна
В.П. Пікуль