Справа: № 2518/2-а-9408/11
06 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Міщука М. С.
суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
Постановою суду першої інстанції від 11 січня 2012 р. року позов задоволено.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися правомірно відповідно до вимог постанов КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ, як непрацюючий пенсіонер та проживає в населеному пункті, який віднесений до зон посиленого радіоекологічного контролю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 і має статус особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 4-ї категорії. У зв'язку з цим позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до статей 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 39 Закону встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Згідно статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 30 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. На порушення вказаних вимог відповідач при здійснюванні виплат позивачу керувався вимогами постанов КМУ від 26.07.1996 року № 836 та від 03.01.2002 року № 1.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2012 р. року -без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.