07 лютого 2014 року Справа №810/596/14-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,
при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;
за участі:
представника позивача - не з'явився;
представника відповідача - Гарнаги П.А. (довіреність №31-ЮВ від 11.10.2013 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області
до державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,
до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом УПФУ у м.Славутичі Київської області до ДСП "Чорнобильської АЕС" в якому просить стягнути з відповідача на користь УПФУ у м.Славутичі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 32156961,94 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. № 21-1 не виконує покладений на нього обов'язок по відшкодуванню органам Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та має заборгованість перед УПФУ у м.Славутичі Київської області по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №1 за період з 25.07.2013 р. по 25.10.2013 р. у розмірі 32156961,94 грн. Сума визначених управлінням Пенсійного фонду нарахувань підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що містяться в матеріалах справи. Вказана сума підприємством у добровільному порядку не відшкодована.
29.01.2014р., ухвалою Київського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
07.02.2014р., представник позивача, через канцелярію суду, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вх. №2045/14.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості, однак позовні вимоги не визнав, просив провадження у справі зупинити до вирішення фінансових проблем ДСП "Чорнобильської АЕС".
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків:
УПФУ у м.Славутичі Київської області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 (далі - Положення № 121/2001).
ДСП "Чорнобильська АЕС" зареєстрована Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, як юридична особа, згідно свідоцтва серії А01 №462409.
Управлінням Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №1), та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. №11058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пільгових пенсій, за період з 25.07.2013 р. по 25.10.2013 р. на загальну суму 32156961,94 грн., розрахунок яких був переданий представнику ДСП "Чорнобильської АЕС".
На момент розгляду справи докази щодо сплати відповідачем заборгованості у сумі 32156961,94 відсутні.
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне:
правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 р. № 1058-IV та Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII).
Статтею 13 Закону України №1788-XII визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць (пункт "а" ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "б" ст. 13 Закону) та інші (пункти "в" - "з" ст. 13 Закону). Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2004 р. При цьому згідно із ч. 16 "Прикінцевих положень" вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно з п. "а" ст. 13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,- за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
В свою чергу, статті 27, 28 Закону України №1058-IV регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, у абз. 1 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, вказано на збереження порядку покриття витрат на пенсії, призначені за нормами цього Закону, з урахуванням ст. ст. 27, 28 Закону України №1058-IV, тобто після 01.01.2004 р., оскільки дія цього абзацу не може поширюватись на пенсії, що були призначені до набрання ним законної сили.
Натомість, у абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, визначений обов'язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, з коштів, призначених на оплату праці, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.
У Законі встановлено лише одне виключення із обов'язку внесення підприємствами і організаціями плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України №1788-XII (список № 1), - це фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Такі особи у ДСП "Чорнобильській АЕС" відсутні.
Встановивши обов'язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, зокрема, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України №1788-XII (список № 1), суд зазначає, що Закон України №1058-IV не пов'язує обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з датою призначення пенсії.
Відповідно до Законів України №1058-IV та №400/97-ВР постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Інструкція набрала чинності 27.01.2004 р. Вказана Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Так, згідно із абзацом 3 пункту 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року".
Підпунктом 6.4 п. 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з пп. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пп. 6.10. п. 6 Інструкції).
Зазначеними вище нормами органи Пенсійного фонду України, наділені владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та до їх компетенції належить виплата пільгових пенсій призначених на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1.
Однак законодавством передбачено обов'язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, з коштів, призначених на оплату праці, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку вказаних пенсій.
Це свідчить про те, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не належать до витрат бюджету Пенсійного фонду України, і підприємства, проводячи атестацію робочих місць та відносячи певні роботи до списку № 1, беруть на себе відповідальність щодо пенсійного забезпечення своїх працівників, які працюють на роботах з особливо шкідливими або особливо важкими умовами праці.
Відповідачем були отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Зазначені розрахунки не були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку.
У судовому засіданні представник відповідача визнав наявність заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1, за період з 25.07.2013 р. по 25.10.2013 р. у розмірі 32156961,94 грн., пояснив, що даний борг утворився у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем відповідача та недостатнім бютжетним фінансуванням ДСП "Чорнобильської АЕС".
Станом на день розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату боргу не надано.
Таким чином, позивачем доведено обґрунтованість визначення сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають відшкодуванню відповідачем за розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 32156961,94 грн.
Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Частиною 1 ст. 11 КАСУ визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
З огляду на вимоги законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на достатній та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у розмірі 32156961,94 грн. в установленому законом порядку відповідачем не відшкодовані та враховуючи, що позивачем доведено законність та обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 КАСУ, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" на користь управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 32156961 (тридцять два мільйони сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 94 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку і строки, визначені статтею 186 КАСУ.
Суддя Брагіна О.Є.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 лютого 2014 р.