04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" лютого 2014 р. Справа№ 5011-18/16822-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Агрикової О.В.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Шевченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 50/2-729 вих. 13 від 20.12.2013 року Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року
у справі № 5011-18/16822-2012 (суддя - Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А - Будсервіс»
до Міністерства надзвичайних ситуацій України
про стягнення 1 401 148, 86 грн.
за участю Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері
за участю представників сторін:
прокурор: Гелета О.О. - посв. № 015715 від 20.03.2013 року,
від позивача: Бірюкова О.М. - дов. № 65 від03.01.2014 року, Могильна О.М. - директор,
від відповідача: Кузьмик О.Б. - дов. № 01-15359/08 від 19.12.2013 року, Ігнатенко В.І. - дов. № 04-6/08 від 08.01.2014 року
27.11.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «А - Будсервіс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій України про стягнення 1 401 148, 86 грн., що становить 1 300 914,47 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних робіт, 65 045, 72 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 35 188, 67 грн. - 3% річних, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України (а.с.6-11, т.1).
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі № 5011-18/16822-2012 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства надзвичайних ситуацій України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс» 1 300 914, 47 грн. боргу, пені у розмірі 65 045, 72 грн., 3 % річних в сумі 35 188, 67 грн. та 28 022, 97 грн. в повернення судового збору.
В строк, визначений ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони не оскаржили рішення суду, в силу вимог ст. 85 ГПК України, рішення набрало законної сили.
01.10.2013 року місцевий господарський суд видав Наказ про примусове виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги заяву стягувача (позивача у справі), керуючись ст.2 Указу Президента України № 20/2013 від 16 січня 2013 року, місцевий господарський суд ухвалою від 14.10.2013 року визначив Державну службу України з надзвичайних ситуацій, в порядку ст. 25 ГПК України, процесуальним правонаступником Міністерства надзвичайних ситуацій України (а.с.161-162, т.2), але враховуючи, що реорганізація Міністерства надзвичайних ситуацій України на час перегляду рішення суду в апеляційній інстанції триває, а сторони не надали доказів ліквідації Міністерства (код ЄДРПОУ 37535001), стороною у справі залишається Міністерство надзвичайних ситуацій України.
20.12.2013 року Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року, із клопотанням про поновлення строку подання апеляційної скарги, просить рішення господарського суду міста Києва по справі № 5011-18/16822-2012 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Прокурор стверджує, що відповідач не отримував від позивача повідомлень про фактичне виконання оспорюваних робіт, Міністерством, як замовником за договором, фактично не приймалися роботи за актом №2, відтак не встановлено факту та обсягу виконаних робіт, отже відсутні підстави для їх оплати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року апеляційну скаргу заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 10.02.2014 року.
В судовому засіданні 10.02.2014 року прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав визначених в апеляційній скарзі.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, подали пояснення на апеляційну скаргу від 10.02.2014 року за № 08-101/01.
Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2014 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апелянта та відповідача у справі, просить рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
20.10.2011 року між Міністерством надзвичайних ситуацій України (замовник за договором, відповідач у справі) та ТОВ «А-Будсервіс» (генпідрядник за договором, позивач у справі) було укладено Договір підряду №21-5/24 на виконання першочергових протиаварійних робіт в адміністративній будівлі Міністерства надзвичайних ситуацій України (палі з під підошви фундаментів) за державні кошти (далі-договір підряду) (а. с. 12-26, т.1).
Згідно п. 1.1. договору підряду генпідрядник за завданням замовника зобов'язався у 2011 році на свій ризик, власними і залученими силами і засобами виконати замовнику роботи (першочергові протиаварійні роботи в адміністративній будівлі Міністерства надзвичайних ситуацій України) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умовами цього договору, а замовник зобов'язався надати генпідряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти виконані роботи за актом приймання-передачі і повністю оплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Договором сторони обумовили, що загальна вартість усіх робіт і матеріалів визначається у договірній ціні згідно додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.4. договору підряду), визначили ціну договору в сумі 3 599 179,00 грн. у тому числі ПДВ 599 863,16 грн. (п. 3.1. договору).
Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником авансу на придбання матеріалів у сумі, що не перевищує 30 відсотків ціни договору, що визначена в п. 3.1. цього договору; та поетапної оплати замовником виконаних робіт, після підписання сторонами актів виконаних робіт. Оплата робіт здійснюється за фактично виконані обсяги робіт на підставі оформлених Актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 з усіма підтверджуючими документами, наданими генпідрядником, з урахуванням перерахованого авансу (4.4.1. договору).
Генпідрядник на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідку за формою № КБ- 3 для підписання замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє документи та підписує їх, а у разі не підписання обґрунтовує причину відмови (п.4.4.2. договору). Згідно п. 10.1. договору у разі не направлення у встановлений термін підписаного зі сторони замовника акта виконаних робіт або дефектного акта роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.
Відповідно до п. 5.2. договору роботи виконуються згідно із затвердженим календарним планом виконання робіт (додаток 3). Початок робіт визначено сторонами датою підписання договору, після передачі будівельного майданчика та надходження авансу на рахунок генерального підрядника. Закінчення робіт - 20 грудня 2011 року, але при умові належного фінансування робіт.
Поряд з договором підряду № 21/5/24 від 12.10.2011 року сторонами підписано: Технічну специфікацію на проведення першочергових протиаварійних робіт в адміністративній будівлі Міністерства надзвичайних ситуацій України (палі з під підошви фундаментів) (додаток № 1 до договору), яка визначає найменування робіт і витрат, одиниці виміру робіт, кількість (а.с. 28,т.1); Договірна ціна на першочергові протиаварійні роботи в адміністративній будівлі Міністерства надзвичайних ситуацій України (палі з під підошви фундаментів) (додаток № 2 до договору) (а.с.31,т.1); Графік виконання робіт та фінансування (додаток № 3 до договору) (а.с.33,т.1); Локальний кошторис № 2-1-1 на загально будівельні роботи. Посилення фундаментів будівлі, складений в поточних цінах станом на 01.03.2011 року (Додаток № 4 до договору) (а.с.35-40,т.1); Розрахунки №№ 1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи, монтажні роботи. (Додаток № 5 до договору) (а.с.41, т.1); Підсумкова відомість ресурсів (а.с.42,т.2); Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (додаток № 7 до договору) (а.с.48,т.1); Проект організації виконання будівельних робіт на виконання першочергових протиаварійних робіт в адміністративній будівлі Міністерства надзвичайних ситуацій України (палі з під підошви фундаментів) (додаток № 8 до договору), узгоджений МНС.
Даний договір та Додатки до договору №№1-8 підписаний сторонами без заперечень чи застережень, набрав чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами цього договору, але не пізніше 20 грудня 2011 року (п. 16.1. договору).
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.
Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 526 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач стверджує, що ним відповідно до умов договору та Проекту організації виконання будівельних робіт виконано роботи на суму 2 380 668, 17 грн., однак замовник оплатив вартість робіт частково в сумі 1 079 753,70 грн. і його заборгованість становить 1 300 914, 47 грн.
В підтвердження виконання робіт позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт: за грудень 2011 року № 1 на суму 1 079 753, 70 грн. та за грудень 2011 року № 2 на суму 1 300 914, 47 грн., а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2011 року на сум 1 079 753, 70 грн. та за грудень 2011 року на суму 1 300 914, 47 грн. (а.с.62-74, т.1). Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року № 1 на суму 1 079 753, 70 грн., що становить суму перерахованого 21.11.2011 року авансу, підписано замовником, Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року № 2 на суму 1 300 914, 47 грн. замовником не підписано та не оплачено.
Місцевий господарський суд посилаючись на вимоги ст. 626 ЦК України, умови п. 4.4.1, 4.4.2, 10.1 договору, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 18.07.2013 року № 18, якою підтверджено виконання підрядником робіт визначених в Акті № 2, наявні в матеріалах справи докази визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 300 914, 47 грн. боргу по оплаті вартості виконаних робіт за договором підряду № 21/5/24 від 12.10.2011 року.
Як стверджує позивач та підтверджено представленими в матеріалах справи доказами замовник перерахував Генпідряднику аванс в сумі 1079753,70 грн. з порушенням строку, встановленого умовами п. 4.3.2 договору (5 календарних днів з моменту підписання договору) лише 21.11.2011 року, після неодноразового звернення позивача до замовника з вимогою про перерахування авансу (лист від10.11.2011 № 190), що підтверджено представленою в матеріалах справи банківською випискою (а.с.61, т.1).
Після виконання робіт Генпідрядник листом від 20.12.2011 року № 220 надіслав замовнику Акти виконаних робіт №1 на суму 1079753,70 грн., №2 на суму 1300914,47 грн. (за формою КБ-2в) та відповідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт(та витрат) (за формою КБ-3), однак відповідачем підписано та повернуто генпідряднику Акт виконаних робіт №1 (форми КБ-2в), Довідку про вартість виконаних будівельних робіт(та витрат) (форми КБ-3) на суму 1079753,70 грн.( на суму вже сплаченого авансу).
Акт виконаних робіт №2 (форми КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт(та витрат) ( форми КБ-3) на суму 1300914,47 грн. замовником не підписано, не повернуто, кошти в сумі 1300914,47 грн. підряднику не сплачено.
В запереченнях на позов та в судовому засідання представник відповідача стверджує, що акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року № 2 на суму 1 300 914, 47 грн. замовник не отримував, що матеріали справи не містять належних доказів направлення останнього відповідачу.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що представлений в матеріалах справи лист № 220 від 21.12.2011 року (а.с.75 , т.1) є належним доказом направлення відповідачу актів виконаних робіт № 1, № 2 форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3.
При цьому, твердження відповідача про те, що Акт № 2 взагалі не направлявся позивачем спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, листом від 30.01.2012 року за № 214-22/01 відповідач повідомляє про підписання Акту виконаних робіт в сумі 1079753,70 грн. та відмову у перерахуванні 1 300 914, 47 грн. оскільки закінчився строк дії договору підряду.
На неодноразові вимоги позивача розглянути, підписати акт виконаних робіт на суму 1 300 914, 47грн. та оплатити виконані роботи повністю (лист №9 від 24.01.2012 р., №14 від 25.01.2012 р., № 15 від 25.01.2012 р., № 25 від 02.03.2012 року, №28 від 19.03.2012 р.) відповідач відповіді не надав, однак у відзиві на позов (а.с.15,т.2) відповідач не заперечує ні факту виконання робіт, ні суми боргу, лише посилається на порушення позивачем вимог ст.5-7 ГПК України щодо досудового врегулювання спору.
З огляду на приписи розділу ІІ «Досудове врегулювання господарських спорів» Господарського процесуального кодексу України із змінами та доповненнями внесеними Законами України від 23.06.2005 року № 2705-ІУ, від 15.03.2006 року № 3541-ІУ, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів), а також на неодноразове звернення позивача до відповідача з вимогою про оплату вартості робіт вищезазначеними листами суд дійшов правомірного висновку, що охоронювані законом інтереси відповідача на досудове врегулювання спору не порушено.
Колегія суддів звертає увагу на те, що отримання відповідачем Акту виконаних робіт № 2 підтверджено ним у запереченні на позовну заяву про стягнення коштів від 30.01.2013 року № 08-66/08 (а.с. 20, т.2) в якому відповідач зазначає, що Акти виконаних робіт № 2 на суму 1300914,47 грн. було повернуто позивачу без розгляду, оскільки повний обсяг робіт передбачений договором не був виконаний протягом дії Договору.
Твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд постановив рішення у справі про стягнення коштів за виконані роботи лише на підставі висновку експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції визнає помилковим, оскільки виконання робіт за договором підряду № 21/5/24 від 12.10.2011 року підтверджено представленими в матеріалах справи: Виконавчою схемою елементів підсилення фундаментів виконаних у 2011 році, яку затверджено та підтверджено представником замовника (а.с.83,т.1); Журналом №1 «устройства свай с применением технологи задавливания» (а.с.84,т.1); комісійними актами огляду прихованих робіт (а.с.89-261, т1), які підписано повноважними представниками сторін за договором підряду; Протоколом відповідності актів огляду прихованих робіт з актами виконаних робіт від 30.12.2011 року (а.с.82,т.1), Актом технічного огляду № 1 до Протоколу відповідності актів за грудень 2011 року (а.с.61,т.2).
Колегія звертає увагу також на те, що технічний нагляд за виконанням робіт за договором підряду № 21/5/24 від 12.10.2011 року здійснювався уповноваженою особою на підставі Договору № 21-4/65 від 14.12.2011 року на надання послуг з управління проектами, пов'язаними з промисловим і цивільним будівництвом (проведення першочергових протиаварійних робіт в адміністративній будівлі МНС України - технічний нагляд і контроль виконання будівельних робіт на майданчиках код 74.20.6. згідно ДК016-97 за державні кошти, укладеного між Міністерством надзвичайних ситуацій України в особі заступника Міністра Бута В.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалдінг» в особі директора Пастушенка О.М., яким підписано акти огляду прихованих робіт, Протокол відповідності актів огляду прихованих робіт з актами виконаних робіт від 30.12.2011 року, Акт технічного огляду № 1 та підтверджено фактичне виконання робіт генпідрядником.
В ході апеляційного провадження позивачем у справі подано суду довідку Державної фінансової інспекції України від 23.12.2013 року за № 04-22/224 зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Будсервіс», яка проводилася в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України за період з 01.04.2011 року по 01.11.2013 року. Перевіркою встановлено та підтверджено укладення між сторонами у справі договору підряду № 21/5/24 від 12.10.2011 року та виконання робіт за даним договором в обсязі, визначеному в Актах приймання виконаних робіт за грудень 2011 року №1 та №2 в сумі відповідно 1079753,70 грн. та 1300914,47 грн.
У відповідності до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Факт направлення позивачем відповідачу Акту виконаних робіт № 2 формі КБ-2в та Довідки форми КБ-3 на суму 1300914,47грн. доведено матеріалами справи.
В силу умов п. 10.1. договору у разі не направлення у встановлений термін підписаного зі сторони замовника акта виконаних робіт або дефектного акта роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.
Відповідачем не надано належних чи допустимих доказів направлення, в строк визначений договором, заперечень на акт виконаних робіт, чи мотивованої відмови від його підписання, складання дефектного акта .
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що роботи за актом приймання будівельних виконаних робіт № 2 на суму 1 300 914,74 грн. вважаються прийнятими відповідачем, відтак підлягають оплаті.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 65 045, 72 грн. за період з 25.12.2011 року по 20.11.2012 року та 3 % річних в сумі 35 188, 67 грн. за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт.
Відповідно до ст. ст. 546, 548-549, 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом неустойкою, різновидом якої є пеня.
Пунктом 13.1, 13.7 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків здійснення платежів за виконанні роботи у вигляді сплати пені у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, але не більше 5% від суми боргу .
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.
Інфляційні збитки та проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, не розраховані на отримання прибутку кредитором, оскільки останній міг отримати значно більший прибуток в разі використання коштів у виробничо-інвестиційних цілях, а тому проценти за ст. 625 ЦК України є визначений законом мінімум від знецінення боргу.
Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок пені та 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в даній частині позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 65 045, 72 грн. пені та 35 188, 67 грн. - 3 % річних.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу відповідача та апелянта на наступне.
У зв'язку із закінченням 31 грудня бюджетного року, у відповідності до вимог ст.ст. 22, 35 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний розробити бюджетні запити до Міністерства фінансів України щодо включення до видатків Державного бюджету на наступний рік заборгованості за Програмою Державного бюджету України на поточний рік з кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету.
Суд обґрунтовано відхилив обґрунтування замовником неоплати вартості робіт відсутністю бюджетних коштів, оскільки, у відповідності до вимог ч.2 ст.617 ЦК, ч.2 ст. 218 ГК та Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД», Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція відображена в Постанові ВСУ від 15.05.2012 року № 3-28 гс12 по справі № 11/446.
За даних обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року по справі № 5011-18/16822-2012 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі № 5011-18/16822-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі № 5011-18/16822-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-18/16822-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді О.В. Агрикова
А.О. Мальченко