10.02.2014 р. Справа № 914/4605/13
Розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімекс», м. Харків
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Колор Захід», Дрогобицький район с. Нове село
Про стягнення заборгованості 13 730, 86 грн.
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Кравець В.П.
В судове засідання з'явились:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тім-Колор Захід» про стягнення заборгованості 13 730, 86 грн.
Ухвалою суду від 09.12.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 13.01.2014 року. Цією ж ухвалою у позивача було витребувано належним чином завірені копії документів, оскільки долучені до позовної заяви ксерокопії погано читаються , оригінали долучених до позовної заяви документів для огляду, довіреності на отримання товару, оригінали та належно завірені копії рахунків, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.
В судове засідання позивач участь уповноваженого представника не забезпечив, витребуваних судом документів в обґрунтування своїх позовних вимог не надав. В зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та неподання витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 27.01.2014 року та зобов'язано сторони виконати вимоги попередньої ухвали суду.
В судове засідання 27.01.2014 року позивач участь свого представника повторно не забезпечив, витребуваних ухвалами суду документів не надав, подавши заяву про розгляд справи за наявними в справі матеріалами в зв'язку з неможливістю подати оригінали документів, які знаходяться в матеріалах справи №Б-48/25-10 господарського суду Харківської області.
В зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 10.02.2014 року та зобов'язано позивача подати в судове засідання довіреність на отримання товару, належно завірені копії рахунків та докази сплати судового збору, сплату якого було відстрочено ухвалою суду від 09.12.2013 року.
В судове засідання 10.02.2014 року позивач повторно не з'явився, витребуваних ухвалами суду документів не надав, подавши заяву про неможливість подати оригінали документів, які знаходяться в матеріалах іншої господарської справи . При цьому, позивачем не надано суду в обґрунтування позовних вимог жодної витребуваної ухвалами суду копії документів, крім ксерокопій накладних, що погано читаються, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення вх..№5512/14 від 08.02.2014 року, вимог попередніх ухвал суду не виконав.
У відповідності до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 10.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Згідно постанови господарського суду Харківської області від 13.08.2012 року по справі №Б-48/25-10 ТзОВ «Тімекс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТзОВ «Тімекс» призначено арбітражного керуючого Данченко А.В.
Як вбачається з тексту позовної заяви, в ході здійснення ліквідаційної процедури ТзОВ «Тімекс» було встановлено, що згідно бухгалтерської документації ТзОВ «Тім-Колор Захід» має заборгованість перед ТзОВ «Тімекс» у розмірі 13730,86 грн. за поставлений товар відповідно до накладних №А-1398 від 08.12.2008р., №А-1439/1 від 29.12.2008р., А-1374 від 28.11.2008р. з урахуванням проведених оплат та часткового повернення товару, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як стверджує позивач, згідно бухгалтерської документації у ТзОВ «Тім-Колор Захід» наявна заборгованість перед ТзОВ «Тімекс» у розмірі 13730,86 грн. за поставлений товар відповідно до накладних №А-1398 від 08.12.2008р., №А-1439/1 від 29.12.2008р., А-1374 від 28.11.2008р. з урахуванням проведених оплат та часткового повернення товару.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було долучено до матеріалів справи ксерокопії накладних №А-1398 від 08.12.2008р., №А-1439/1 від 29.12.2008р., А-1374 від 28.11.2008р. з яких вбачається, що поставка здійснювалась на підставі заявок (рахунків) №АТМ-510 від 08.12.2008р., №АТМ-517 від 29.12.2008р., від 28.11.2008р. (номер не читається ) ( а.с.29-31 ).
Тобто з доданих до позовної заяви ксерокопій накладних вбачається, що в період листопад-грудень 2008 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 20824,44 грн. на підставі заявок ( рахунків) від відповідача. Проте, в позовній заяві просить стягнути заборгованість в сумі 13730,86 грн. з врахуванням проведених оплат та часткового повернення товару. Слід звернути увагу, що доказів повернення товару та доказів здійснення відповідачем оплат позивач суду не надав, що унеможливлює здійснення перевірки правильності розрахунку позовних вимог.
Із долучених до позовної заяви ксерокопій накладних не вбачається строків проведення оплати, а передбачена лише форма розрахунку - безготівкова. Як вже зазначалося раніше, рахунків, на підставі яких відпускався товар, і з яких можливо вбачається порядок оплати вартості товару, позивач суду не надав., розмір позовних вимог жодним чином не обґрунтував.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Доказів звернення до відповідача з претензією чи вимогою оплатити товару позивач суду не надав.
Відповідно до п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. подання кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є 3 складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.
Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 13730,86 грн. не обґрунтовані належними і допустимими доказами, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що при поданні позову судовий збір позивачем не сплачено і ухвалою суду від 09.12.2013р. відстрочено сплату судового збору до прийняття судом рішення по даній справі, то відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України, судовий збір необхідно покласти на позивача.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75, 82,84,85 ГПК України, суд , -
1. В задоволенні позову - відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімекс» (61123, м.Харків, пр.Тракторобудівників, 83-Г, код ЄДРПОУ 25173776) в дохід Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.02.2014 року.
Суддя Березяк Н.Є.