ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
12 лютого 2014 року Справа № 913/145/14
Провадження №18/913/145/14
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «Агарти», м. Херсон
до фермерського господарства «Дубінченко», с. Дружне Краснодонського району Луганської області
про стягнення збитків в сумі 401980 грн. та спонукання поставити продукцію
за участю представників:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Жежеря С.О. за дов. від 24.01.2014.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- про відшкодування з відповідача збитків в сумі 401980 грн., заподіяних неналежним виконанням відповідачем договору про закупівлю сільськогосподарської продукції від 27.06.2013 № 27/06;
- про спонукання відповідача виконати вищевказаний договір шляхом поставки позивачу насіння (зерна) гірчиці у кількості 398 тонн.
Заявою від 04.02.2014 позивач змінив предмет позову виключивши другу вимогу та просить суд лише відшкодувати з відповідача збитки в сумі 401980 грн.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 22.01.2014 проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість, так як він не порушував договір та не заподіював позивачу збитків.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
27.06.2013 між сторонами за позовом був укладений договір про закупівлю сільськогосподарської продукції № 27/06 згідно якому, відповідач зобов'язався поставити позивачу в строк до 1-го вересня 2013 р. 500 тонн насіння (зерна) гірчиці вартістю 2750000 грн., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію протягом 3-х днів (пункти 1.1., 1.6., 2.1. договору).
Сторони домовились (пп. 2.1.1. договору), що в зв'язку з тим, що відповідач (продавець) працює в зоні ризикованого землеробства, кількість продукції є попередньою.
Остаточна кількість продукції підлягає визначенню додатковою угодою до даного договору. Строк, в який слід остаточно визначити кількість продукції (укласти додаткову угоду), сторони за договором не визначили.
Позивач у позовній заяві вказав, що він здійснив відповідачу передоплату в сумі 555610 грн. (завірені копії платіжних доручень від 12.07.2013 № 1254 на суму 300000 грн. та від 19.07.2013 № 1257 на суму 255610 грн. залучені до матеріалів справи) та отримав від відповідача на цю суму зерно гірчиці - 101,02 тонн. (завірені копії товарно-транспортних накладних залучені до матеріалів справи).
Позивач зазначив, що решту зерна гірчиці - 398 тонн вартістю 2865600 грн. відповідач позивачу не постав, а направив лист про розірвання договору в односторонньому порядку; 22.08.2013 відповідач направив позивачу додаткову угоду про збільшення вартості зерна гірчиці, яка позивачем не прийнята до виконання, так як ціна продукції була узгоджена сторонами у договорі від 27.06.2013 № 27/06.
10.07.2013 між позивачем та ПП БСМ «Євростандарт» укладено договір купівлі-продажу с/г продукції № 1007 (із специфікаціями) згідно якому, позивач зобов'язався поставити ПП БСМ «Євростандарт» в строк до 19 вересня 2013 р. 500 тонн насіння (зерна) гірчиці.
За вказаним договором позивач одержав від ПП БСМ «Євростандарт» передоплату в сумі 700000 грн.(копії платіжних доручень залучені до матеріалів справи).
Однак, в зв'язку з відмовою відповідача виконувати договір від 27.06.2013 № 27/06 (недопоставкою насіння гірчиці) позивач недопоставив ПП БСМ «Євростандарт» 398 тонн цієї продукції на суму 2865600 грн.
На підставі вказаних доводів, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 04.02.2014, позивач заявив вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 401980 грн., заподіяних неналежним виконанням відповідачем договору про закупівлю сільськогосподарської продукції від 27.06.2013 № 27/06;
Відповідач відзивом на позовну заяву від 22.01.2014 проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість.
Відповідач зазначив, що на виконання підпункту 2.1.1. договору від 27.06.2013 № 27/06, укладеному з позивачем, 29.07.2013 він направив позивачу із супровідним листом два екземпляри додаткової угоди до вказаного договору (в якій остаточно визначалася кількість продукції (зерна гірчиці) - 101 тн 20 кг.) та просив підписати один екземпляр додаткової угоди і повернути його відповідачу. У супровідному листі відповідач зазначив, що у разі відмови від підписання додаткової угоди він буде вважати умови договору не узгодженими, що у подальшому унеможливить виконання договору (оригінал опису вкладення у цінний лист та оригінал фіскального чеку пошти, які підтверджують направлення вказаної кореспонденції позивачу, залучені до матеріалів справи).
Позивач екземпляр додаткової угоди не підписав, відповідачу не повернув, яких-небудь пояснень з цього приводу відповідачу не направив.
Листом від 14.08.2013 відповідач повідомив позивача, що в зв'язку з не підписанням додаткової угоди і відсутністю запитань та пропозицій з цього приводу, він вважає договір від 27.06.2013 № 27/06 припиненим (оригінал фіскального чеку пошти, який підтверджує направлення вказаної кореспонденції позивачу, залучено до матеріалів справи).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Підставою позову у позовній заяві позивач визначив неправомірну відмову відповідача від виконання умов договору, зокрема те, що відповідач був зобов'язаний поставити 500 тонн насіння (зерна) гірчиці, а поставив лише 101,02 тонни.
Разом з цим, підпунктом 2.1.1. договору було встановлено, що кількість продукції, яка підлягає продажу є попередньою.
Остаточна кількість продукції підлягає визначенню додатковою угодою до даного договору (пп. 2.1.1. договору).
Сторони за договором не визначили остаточної кількості продукції, яку відповідач зобов'язався поставити позивачу.
Таким чином, доводи позивача про те, що відповідач був зобов'язаний поставити саме 500 тонн насіння (зерна) гірчиці є безпідставними.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що договором від 27.06.2013 № 27/06, який укладено між сторонами за позовом, остаточно не визначена кількість продукції, яка підлягала продажу, відсутні законні підстави вважати відповідача таким, що порушив зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Так як відповідач не порушував господарського зобов'язання, відсутні законні підстави для відшкодування з нього збитків.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).
Позивач у позовній заяві не вказав, які саме збитки заподіяв йому відповідач та не обґрунтував, чому заявлені до відшкодування збитки складають саме 401980 грн.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір покладаються на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
12 лютого 2014 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17 лютого 2014 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко