33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" лютого 2014 р. Справа № 918/74/14
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінтрейд"
до відповідача Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго"
про - визнання незаконною вимогу про сплату заборгованості за жовтень та листопад 2013 року в розмірі 25 915 грн. 33 коп.;
- визнання незаконними дій ПАТ "Рівнеобленерго" з відключення ТзОВ "Агроінтрейд" від мережі електропостачання;
- зобов'язання ПАТ "Рівнеобленерго" провести підключення ТзОВ "Агроінтрейд" до мережі електропостачання відповідно до умов договору
Представники:
Від позивача : Волощук О.Ф.
Від відповідача : Родзяк Д.С.
В судовому засідання оголошувалася перерва з 04.02.2014 р. до 11.02.2014 р.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінтрейд" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про визнання незаконною вимогу про сплату заборгованості за жовтень та листопад 2013 року в розмірі 25 915 грн. 33 коп.; визнання незаконними дій ПАТ "Рівнеобленерго" з відключення ТзОВ "Агроінтрейд" від мережі електропостачання; зобов'язання ПАТ "Рівнеобленерго" провести підключення ТзОВ "Агроінтрейд" до мережі електропостачання відповідно до умов договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 20.09.2013 р. оплата за електричну енергію за жовтень 2013 року була здійснена позивачем 24.10.2013 р. на суму 1 900 грн. 00 коп. Того ж дня ТзОВ "Агроінтрейд" отримало від відповідача рахунок-фактуру за активну електроенергію за жовтень 2013 р. на суму 14 866 грн. 56 коп. та рахунок на оплату авансових платежів на суму 7 433 грн. 28 коп. 26.11.2013 р. ТзОВ "Агроінтрейд" отримав ще один рахунок за активну електроенергію за листопад 2013 р. на суму 25 915 грн. 33 коп. та рахунок на оплату авансових платежів на суму 7 433 грн. 28 коп. Позивач вважає, що зазначені суми нараховані відповідачем незаконно. Також 24.10.2014 р. позивач отримав попередження про припинення подачі електроенергії з 09:00 год. 07.11.2013 р. та 22.11.2013 р. Причиною припинення електропостачання була несплата боргу в сумі 14 866 грн. 56 коп. та несплата планового платежу в сумі 7 433 грн. 28 коп. В подальшому 20.11.2013 р. ПАТ "Рівнеобленерго" було здійснено відключення ТзОВ "Агроінтрейд" від подачі електроенергії за несплату боргу. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, так як споживачем було здійснено оплату за активну електроенергію за жовтень місяць відповідно до показників фактичного споживання електроенергії, зафіксованих засобами обліку електроенергії. Однак відповідачем було нараховано суму планового платежу за жовтень місяць не за зафіксованими показниками засобів обліку електроенергії, а за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Як вказує позивач у позовній заяві, посилаючись на відсутність наданого звіту про використану електроенергію за жовтень місяць, постачальник виставив ТзОВ "Агроінтрейд" рахунок, самостійно визначивши обсяг спожитої електроенергії за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, керуючись п.2.5. Додатку №4. Такі дії відповідача вважає неправильними, оскільки хоча звіт про використану енергію не був поданий споживачем, проте ПАТ "Рівнеобленерго" не було позбавлено можливості доступу до засобів обліку електроенергії для її самостійного фіксування. Споживач не ухилявся від виконання свого обов'язку забезпечити безперешкодний доступ представників постачальника до засобів обліку електроенергії. Отже, позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги умов укладеного між сторонами договору про постачання електроенергії, порушено норми чинного законодавства, та покликаючись на ст.ст. 173, 174, 193, 218, 224 Господарського кодексу України просить визнати незаконною вимогу про сплату заборгованості за жовтень та листопад 2013 року в розмірі 25 915 грн. 33 коп.; визнати незаконними дії ПАТ "Рівнеобленерго" з відключення ТзОВ "Агроінтрейд" від мережі електропостачання; зобов'язати ПАТ "Рівнеобленерго" провести підключення ТзОВ "Агроінтрейд" до мережі електропостачання відповідно до умов договору.
Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає. Вказує, що при здійсненні розрахунків за спожиту електроенергію з ТзОВ "Агроінтрейд" ПАТ "Рівнеобленерго" керувалося умовами договору про постачання електроенергії та нормами ПКЕЕ. У зв'язку з тим, що позивач порушував умови укладеного між сторонами Договору і не подавав щомісячних звітів про використану електроенергію починаючи з вересня 2013 року, як того вимагають умови договору, а також не допускав працівників ПАТ "Рівнеобленерго" до своєї електроустановки, постачальник змушений був провести розрахунок обсягу спожитої електроенергії за вересень 2013 року по середньомісячному споживанню за попередній період, а за жовтень та листопад 2013 року - за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх споживання. Відповідач зазначає, що 31.10.2013 р. на підставі п.6.13. ПКЕЕ сторонами було підписано Акт №А-9021853875 прийняття-передавання електричної енергії за жовтень 2013 року, яким сторони визнали, що була здійснена поставка електроенергії на загальну суму 14 866 грн. 56 коп., і що сторони не мають одна до одної претензій щодо якості та обсягу поставленої електроенергії. Також пояснює, що 31.10.2013 р. представнику споживача було вручено попередження про відключення від електропостачання у випадку непогашення існуючої заборгованості за спожиту електроенергію, починаючи з 09:00 год. 07.11.2013 р. Того ж 07.11.2013 р. працівники електропостачальника прибули до споживача з метою відключення від електропостачання, проте їх не було допущено до електроустановки, тому відключення не було проведене, про що складено відповідний акт. 20.11.2013 р. електропостачання споживача було припинено в трансформаторній підстанції №359 шляхом відключення вихідного проводу на вхідному рубильнику в комірці №1. У зв'язку з тим, що заборгованість не була погашена споживачем, то відповідно у енергопостачальника відсутні підстави на відновлення електропостачання позивача. Таким чином, відповідач вважає, що доводи позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими. Відтак просить в позові відмовити.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, просить позов задоволити. Натомість представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити. При цьому суд виходив з такого.
Судом встановлено, що 02 березня 2009 року між ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є ПАТ "Рівнеобленерго", (далі-постачальник) та ТзОВ "Агроінтрейд" (далі - споживач), було укладено Договір про постачання електричної енергії № 157 з додатками до нього (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник прийняв зобов'язання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок з сумарною приєднаною потужністю 50 кВт, а споживач, у свою чергу, - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (арк.с. 13-29).
Відповідно до пункту 2.3. Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму електроустановок, які передбачені Додатками № 1, 2, 8 до цього Договору. Повідомляти та погоджувати всі зміни стосовно нормального режиму роботи підприємства; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків"; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.
Згідно розділу 3 Договору "Права сторін" постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором; обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ; доступу до належних споживачу засобів обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
За умовами розділу 6 договору "Порядок обмеження та припинення електропостачання" електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі (п.6.1.3.), зокрема, несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електроенергії та розрахунків".
Припинення електропостачання застосовується на час погашення заборгованості по платежах, передбачених цим договором та (або) на період усунення інших порушень, зазначених в п.п.6.1.1.-6.1.3. цього Договору. Відновлення електропостачання здійснюється після усунення споживачем порушень, зазначених в п.п.6.1.1.-6.1.3. цього Договору, протягом п'яти робочих днів з дня оплати споживачем вартості послуг з підключення електропостачання (п.6.1.4. договору).
Відповідно до пунктів 8.4., 8.5. договору виписка рахунку за використану електроенергію і рахунку за пеню, реактивну енергію та надбавки проводиться постачальником не пізніше першого дня після закінчення розрахункового періоду. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електроенергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їхніх печаток.
20.09.2013 р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору про постачання електричної енергії № 157 (арк.с.27-29). Пункти 1 та 2 цієї угоди передбачають, що розрахунковим вважається період з 23 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця, того на який припадає дата остаточного розрахунку. Покази засобів обліку, відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача, фіксуються споживачем 23 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку, споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та 23 числа надає постачальнику нарочним, але не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. Якщо термін подачі звіту припадає на вихідні та/або святкові дні, звіт про використану електроенергію надається в перший робочий день, що слідує за вихідними та/або святковими днями. У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електроенергію у зазначені терміни (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників. Період розрахунку за середньодобовим споживанням електроенергії не повинен перевищувати один місяць, після чого постачальник проводить розрахунок обсягу спожитої електроенергії за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх використання до передачі показників розрахункових приладів без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими приладами обліку здійснюється після спільного складання акту, у якому фіксуються покази приладів обліку електроенергії.
24 жовтня 2013 року позивач згідно платіжного доручення №349 здійснив оплату за електроенергію згідно укладеного між сторонами Договору №157 від 02.03.2009 р. на суму 1900 грн. 00 коп. (арк.с.30).
Того ж 24.10.2013 р. відповідачем ПАТ "Рівнеобленерго" Демидівською дільницею Млинівського РЕМ було виставлено позивачу рахунок-фактуру за активну електроенергію №9021853875 за жовтень 2013 року на суму 14 866 грн. 56 коп. та рахунок на оплату авансових/планових платежів на суму 7 433 грн. 28 коп. (арк.с.32).
Також керівнику ТзОВ "Агроінтрейд" було виставлено попередження датоване 24.10.2013 р. про припинення подачі електроенергії у разі несплати заборгованості в сумі 14866 грн. 56 коп. з 09:00 год. 07.11.2013 р., та попередження про припинення подачі електроенергії у разі несплати планового платежу в сумі 7 433 грн. 28 коп. з 09:00 год. 22.11.2013 р. (арк.с.33).
31 жовтня 2013 року сторони підписали Акт №А-9021853875 прийняття-передавання електроенергії за жовтень 2013 року (арк.с.83).
У подальшому працівники електропостачальника 07.11.2013 р. прибули до споживача з метою відключення від електропостачання, проте їх не було допущено до електроустановки, тому відключення не було проведене, про що складено Акт про недопуск до обстеження електроустановок споживача від 07.11.2013 р. (арк.с.84-85).
14.11.2013 р. ТзОВ "Агроінтрейд" звернувся до ПАТ "Рівнеобленерго" з листом вих.№51, у якому висловив прохання зробити перерахунок спожитої електроенергії по фактичних показниках (арк.с.38).
20.11.2013 р. згідно наряду на відключення у зв'язку з несплатою боргу електропостачання споживача було припинено в трансформаторній підстанції №359 шляхом відключення вихідного проводу на вхідному рубильнику в комірці №1. Опломбовано двері комірки №1 пломбою 76004618 (арк.с.87).
Пізніше 26.11.2013 р. ПАТ "Рівнеобленерго" Демидівською дільницею Млинівського РЕМ було виставлено позивачу рахунок-фактуру за активну електроенергію №8007692216 за листопад 2013 року на суму 25 915 грн. 33 коп. та рахунок на оплату авансових/планових платежів на суму 7 433 грн. 28 коп. (арк.с.31).
Також у матеріалах справи міститься лист №02/4202 від 29.11.2013 р. ПАТ "Рівнеобленерго" адресований ТзОВ "Агроінтрейд", у якому відповідач вказав, що у зв'язку з тим, що позивач порушував умови укладеного між сторонами Договору і не подавав щомісячних звітів про використану електроенергію, як того вимагають умови договору, а також не допускав працівників ПАТ "Рівнеобленерго" до своєї електроустановки, постачальник змушений був провести розрахунок обсягу спожитої електроенергії за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх споживання. У зв'язку з непогашенням споживачем заборгованості за спожиту електроенергію та на підставі підпункту 4 пункту 6.1.3. Договору електропостачання об'єктів споживача було припинено з 20.11.2013 р. (арк.с.39-40).
У зв'язку з викладеними обставинами ТзОВ "Агроінтрейд" звернулося до господарського суду з даним позовом.
Згідно з положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п.6.1. Правил користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996р. №28 розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.
Пункт 6.11. ПКЕЕ визначає, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За ініціативою однієї із сторін договору у ньому може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії.
Рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.
Надання споживачами інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії здійснюється у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії: щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, на який поширюється дія пункту 3.35 цих Правил, - за допомогою електронного обміну інформацією між електропередавальною організацією та споживачем з використанням АСКОЕ електропередавальної організації; щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, на який не поширюється дія пункту 3.35 цих Правил, - факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу.
Рахунки на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника електричної енергії, поштовим зв'язком, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.
Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередньому та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.
Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Пункт 6.39. ПКЕЕ передбачає, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач визнає факт невчасного подання ним звітів про використану електроенергію (незалежно від причин), що відображено, зокрема у тексті позовної заяви та листі №51 від 14.11.2013 р. (арк.с.38), також підтверджується факт недопуску працівників ПАТ "Рівнеобленерго" до своєї електроустановки (акт на арк.с.85).
Отже, з наведених вище правових норм та матеріалів справи вбачається, що постачальник електроенергії діяв у межах вимог законодавства та укладеного між сторонами Договору, відтак змушений був провести розрахунок обсягу спожитої електроенергії за вересень 2013 року по середньомісячному споживанню за попередній період, а за жовтень та листопад 2013 року - за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх споживання. Як наслідок відповідачем правомірно виставлені ТзОВ "Агроінтрейд" рахунки-фактури за активну електроенергію за жовтень та листопад 2013 року.
Як встановлено пунктом 7.5. Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі: недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки; несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; та інше.
У зв'язку з тим, що сплата рахунків як на момент попередження, так і на момент відключення ТзОВ "Агроінтрейд" від мережі електропостачання не була здійснена, постачання електричної енергії було правомірно припинено відповідачем згідно вимог чинного законодавства.
Разом з тим суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України унормовано, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Отже, аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що особа може звернутись до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
Предметом позовних вимог у справі №918/74/14 є визнання незаконною вимогу про сплату заборгованості за жовтень та листопад 2013 року в розмірі 25 915 грн. 33 коп.; визнання незаконними дій ПАТ "Рівнеобленерго" з відключення ТзОВ "Агроінтрейд" від мережі електропостачання; зобов'язання ПАТ "Рівнеобленерго" провести підключення ТзОВ "Агроінтрейд" до мережі електропостачання відповідно до умов договору.
У даному випадку фактично під визнанням незаконною вимогу про сплату заборгованості за жовтень та листопад 2013 року в розмірі 25 915 грн. 33 коп. оскаржуються вимоги відповідача про сплату боргу, що відображені в рахунках-фактури за жовтень та листопад 2013 року. Вказане підтвердив також представник позивача у судових засіданнях. Однак, слід зауважити - чинним законодавством України не передбачено, що рахунки-фактури на оплату за електроенергію можуть бути самостійним предметом оскарження у господарському суді.
Крім того, нормами п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України чітко визначено коло суб'єктів - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, дії чи бездіяльність яких можуть визнаватись в судовому порядку незаконними. Однак, відповідач у справі ПАТ "Рівнеобленерго" є окремим суб'єктом господарювання та не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, дії чи бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження у господарському суді.
В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Отже, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав по усіх заявлених позовних вимогах суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, які передбачені нормами ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
У зв'язку з наведеним у задоволені позовних вимог в редакції заявленій позивачем слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Бережнюк В.В.
Повне рішення складено "14" лютого 2014 року