33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" лютого 2014 р. Справа № 918/1951/13
Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства (далі - підприємство)
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (далі - товариство)
про зобов'язання звільнення орендованого приміщення
Представники сторін:
від позивача: Стрижеус Н.Ю. (довіреність № 1325 від 04 вересня 2013 року);
від відповідача: Солімчук І.М. (довіреність № 46/14 від 46/14 від 04 лютого 2013 року).
Кузнецовське міське комунальне підприємство (далі - позивач, підприємство) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (далі - відповідач, товариство) в якому просить суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт", повернути Кузнецовському міському комунальному підприємству орендоване нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі житлового будинку № 10А по мікрорайон Вараш м. Кузнецовськ, площею 32,90 м.кв.
В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що на виконання умов договору оренди № 251 від 26 січня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем, останньому було передано приміщення в оренду, загальною площею 32, 90 м.кв. Про те, в порушення умов договору оренди товариство взяті на себе обов'язки по оплаті за користування орендованим приміщенням належним чином не виконало. В результаті таких дій за останнім утворилася заборгованість. З урахуванням усього зазначеного у позовній заяві підприємство, керуючись ст. 782 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України просить суд позов задоволити і зобов'язати товариство звільнити орендоване приміщення.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1951/13, розгляд якої було призначено на 21 січня 2014 року.
15 січня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник відповідача подав клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд даної справи на інший термін, у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці за межами України.
16 січня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника підприємства надійшов лист № 56 від 13 січня 2014 року в якому останній повідомив суд, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.
Ухвалою суду від 21 січня 2014 року розгляд справи було відкладено на 28 січня 2014 року.
27 січня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшов супровідний лист в додатках до якого останній надав частину документів які витребовувалися ухвалою суду від 21 січня 2014 року.
27 січня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав відзив в якому останній зазначив, що відповідно до п. 3.4. договору оренди № 251 від 26 січня 2010 року орендна плата перераховується відповідно до поданого рахунку кожного місяця, відтак на підставі викладеного покликаючись на ст. 530 ЦК України відповідач просить суд у задоволенні позову підприємству відмовити повністю, оскільки не настав строк (термін) виконання зобов'язання щодо здійснення перерахунку орендної плати.
28 січня 2014 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 11 лютого 2014 року.
10 лютого 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника підприємства надійшов лист № 204 від 05 лютого 2014 року в якому останній суду надає копії рахунків, які були надіслані Відповідачу ПАТ "Рівнеліфт" за період з січня 2012 року по жовтень 2013 року, копію претензії № 2488 від 13 грудня 2013 року, копію поштового повідомлення, як доказ про отримання претензії відповідачем.
11 лютого 2014 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
В судовому засіданні 11 лютого 2014 року представник відповідача заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву і наполягав на відмові в позові в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -
26 січня 2010 року між підприємством (орендодавцем) та товариством (орендарем) було укладено договір оренди № 251 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області (далі - договір, а.с. 6 - 7).
Вищезазначений договір підписаний повноважними представниками підприємства та товариства і скріплений відтисками печаток зазначених суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає (згідно протоколу засідань комісії по проведенню конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна від 29 грудня 2009 року), а орендар приймає в строкове платне користування, терміном до трьох років окреме індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення першого поверху у житловому будинку, загальною площею - 32, 90 м.кв., що знаходиться за адресою: мікрорайон Вараш будинок 10 (десять), корпус А, місто Кузнецовськ Рівненської області (надалі в цьому договорі - майно) і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить - 75 500 грн. 00 коп.
Згідно з пунктом 1.2. та 1.3. договору приміщення, що надається в оренду, належить територіальній громаді міста та знаходиться в управлінні орендодавця, на правах оперативно-господарського використання. Орендар використовує орендовану площу для розміщення дільниці по обслуговуванню та ремонту ліфтів у м. Кузнецовськ.
Пунктом 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений договором, відповідно до акту прийому-передачі майна.
Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженого рішенням Кузнецовської Міської ради № 528 від 14 грудня 2005 року, та орендними ставками за використання нерухомого комунального майна затвердженими рішенням Кузнецовської міської ради № 136 від 09 лютого 2007 року і за базовий місяць розрахунку (грудень, 2009 року) складає 962 грн. 72 коп., крім того ПДВ (20 %) - 192 грн. 54 коп. Усього орендна плата в місяць, разом з ПДВ складає - 1 155 грн. 26 коп. Згідно рішення Кузнецовської міської ради № 586 від 26 червня 2009 року та 665 від 28 грудня 2009 року орендна плата до 01 січня 2011 року становить 519 грн. 87 коп. з ПДВ (пункт 3.1. договору).
Відповідно до пункту 3.4. договору орендна плата перераховується відповідно до поданого рахунку кожного місяця орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця.
Згідно з пунктом 5.2. договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі перераховувати орендодавцеві орендну плату.
Даний договір набирає чинності з 26 січня 2010 року і діє до 23 січня 2013 (п. 10.1. договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору між підприємством та товариством було складено акт № 1 від 01 лютого 2010 року (а.с. 8) згідно з яким - відповідно до договору оренди № 251 від 26 січня 2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв в користування наступне майно: нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі житлового будинку № 10 А по мікрорайоні Вараш, м. Кузнецовськ, площа об'єкта - 32, 90 м.кв., вартість нерухомого майна 75 500 грн. 00 коп.
Вищезазначений акт підписаний повноважними представниками підприємства та товариства, а також скріплений відтисками печаток згаданих суб'єктів господарювання.
З наведеного вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв майно.
01 червня 2013 року між підприємством та товариством було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 251 від 26 січня 2010 року (далі - додаткова угода № 1) і згідно з якою було продовжено термін дії договору до 23 січня 2016 року, а також викладено в новій редакції пункту 3.1. договору згідно з яким орендна плата в місяць, разом з ПДВ складала 999 грн. 00 коп.
Додаткова угода № 1 підписана повноважними представниками підприємства та товариства і скріплена відтисками печаток вказаних суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
У відповідності до п. 1 ст. 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Проте, як вбачається з матеріалів справи за період з листопада 2012 року по жовтень 2013 року товариство не здійснювало передбачену договором орендну плату в результаті чого за останнім утворилася заборгованість в розмірі 14 191 грн. 74 коп. (зазначене стверджується довідкою підприємства за підписом головного бухгалтера та бухгалтера, а.с. 14).
Відповідно до пункту 10.6. чинність договору припиняється внаслідок наявності заборгованості орендної плати понад три місяці з дати її внесення, передбаченої цим договором.
06 листопада 2013 року підприємство направило товариству лист № 1965 про розірвання договорів оренди і відповідно до якого покликаючись на п. 10.6. договору № 243 від 26 жовтня 2009 року та № 251 від 26 січня 2010 року, повідомило про їх розірвання. При цьому підприємство зазначило, що товариству необхідно здати приміщення з оренди по акту приймання-передачі по кожному об'єкту окремо, згідно п. 2.6., 2.7. зазначених договорів (а.с. 11).
Товариство отримало вищезазначений лист 13 листопада 2013 року, що стверджується матеріалами справи, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12).
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема розірвання договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Орендна плата згідно зі ст. 284 Господарського кодексу (далі - ГК) України є істотною умовою договору оренди.
В силу приписів ч. 1 ст. 188 ГК України, ст.ст. 525, 651 ЦК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 2 статті 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні.
В матеріалах справи наявний лист який зазначався вище по тексту, в якому повідомляється про розірвання договору та міститься вимога про повернення орендованого приміщення.
Згідно з п. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Матеріали справи не містять відповіді товариства на лист про розірвання договорів та повернення орендованого майна.
Суд не погоджується із твердженням відповідача, стосовно того що у зв'язку із ненаданням орендарю рахунків, обов'язок по оплаті оренди за договором № 251 від 26 січня 2010 року ще не настав, з огляду на наступне:
На вимогу суду, позивачем надано копії рахунків-фактур по оплаті оренди за період з січня 2012 року по жовтень 2013 року, виставлених товариству відповідно до п. 3.4 договору, а також розрахунок заборгованості оренди ПрАТ " Рівнеліфт" за договором № 251 станом на 012014 року за підписом головного бухгалтера підприємства. Із вищезазначених доказів вбачається, що відповідач не здійснює оплату оренди з квітня 2013 року. Також, як вже було зазначено вище по тексту, матеріали справи містять лист-повідомлення № 1965 про розірвання (відповідно до п. 10.6) договорів оренди № 243 від 26 жовтня 2009 року та № 251 від 26 січня 2010 року.
Відтак, оцінюючи в сукупності, вищезазначені докази, суд дійшов висновку, що відповідач отримував рахунки по оплаті оренди (товариством здійснювалась оплата за попередні періоди, проводились взаємозаліки) і орендарю було відомо про існування заборгованості по орендній платі.
Проте, в порушення умов договору оренди, відповідач не вносив плати за користування орендованим приміщенням протягом більш ніж трьох місяців підряд. Матеріали справи не місять жодних доказів протилежного.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відтак, суд вважає, що Кузнецовське міське комунальне підприємство правомірно надіслало відповідачу лист-повідомлення № 1965 від 6 листопада 2013 року. Договір оренди № 251 від 26 січня 2010 року є розірваним 13 листопада 2013 року, з моменту одержання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору (а.с. 13).
Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що товариство було зобов'язане повернути об'єкт оренди, як те передбачає ст. 785 ЦК України.
Згідно зі ст. 4(3) ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
В силу вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем надано суду докази, які достовірно підтверджують законність вимоги про зобов'язання звільнити орендоване приміщення товариством, відтак, відповідач повинен був повернути підприємству орендоване майно і оскільки відповідачем такі дії вчинені не були, позовні вимоги про зобов'язання звільнити орендовані приміщення підлягають до задоволення.
Судовий збір на підставі ч. 1 ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 43, 32 - 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" (місто Рівне, вулиця Боярка, будинок 40 А, ідентифікаційний код 05523808) повернути Кузнецовському міському комунальному підприємству (34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, Майдан незалежності, будинок 2, ідентифікаційний номер 30536302) орендоване приміщення розташоване на першому поверсі житлового будинку № 10 корпусу А по мікрорайоні Вараш, місто Кузнецовськ, площею 32, 90 м.кв.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (місто Рівне, вулиця Боярка, будинок 40 А, ідентифікаційний код 05523808) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, Майдан незалежності, будинок 2, ідентифікаційний номер 30536302) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. - судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено "14" лютого 2014 року
Суддя Торчинюк В.Г.