11.02.2014 р. Справа № 914/2897/13
За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант", м.Київ
до відповідача: Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", м. Львів
про: стягнення 14 595,78 грн.
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: Сухарина С.І. - представник
від відповідача: Батенчук М.Й. - представник
В судовому засіданні 11.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
позов заявлено Товариством з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" (м.Київ) до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" (м.Львів) про стягнення 14 595,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач поніс витрати, пов'язані із виплатою страхового відшкодування, внаслідок чого отримав право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 12.12.13 року справу прийнято до нового розгляду в частині стягнення 5256 грн. страхового відшкодування та призначено на 15.01.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.
В судовому засіданні 15.01.2014 року було оголошено перерву до 05.02.2014 року.
Позивачем подано клопотання (вх. №1292/14 від 13.01.2014 р.) про долучення до матеріалів справи документів: копії заяви про зарахування зустрічних вимог № 03/2410 від 20.08.2010 р., витягу з журналу реєстрації вихідних та внутрішніх документів з 19.08.2010 р. по 25.08.2010 р.; постанови ВГС України по справі №5010/4048/12 від 29.04.2013 р. Наведені документи долучено до матеріалів справи.
Через канцелярію господарського суду відповідачем подано відзив (вх. № 50019/13 від 10.01.20014 року) із клопотанням про застосування позовної давності щодо позовних вимог про стягнення страхового відшкодування.
Позивач участь повноважного представника в судове засідання 05.02.2014 р. забезпечив. Для долучення до матеріалів справи через канцелярію суду подав пояснення по справі (вх. №4889/14 від 05.02.2014 року), в якому просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання (вх. №4632/14 від 04.02.2014 року) про відкладення розгляду справи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю повноважного представника.
В судовому засіданні 11.02.2014 року представник позивача позов підтримав. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
06.05.2010 року у м.Львові по вул.Франка - К.Левицького - Князя Романа (перехрестя) сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю трамвая маршруту №5 б/н 1066 під керуванням Онишкевич Г.М. та автомобіля "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО, яким керувала Романишин Т.Л.
Як вбачається з довідки відділу ДАІ у Львівській області №36/2026ск від 04.06.2010 та постанови Галицького районного суду м.Львова від 26.05.2010 у справі №3-1225, вищезазначене ДТП відбулось внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм Онишкевич Г.М., якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №06VR/03-141-01399 від 25.03.2010 р., позивач 27.09.2010р. здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику (Орач Р.А.) в розмірі 9339,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2635.
З постанови Галицького районного суду м.Львова від 26.05.2010 у справі №3-1225 вбачається керування Онишкевич Г.М. на момент ДТП трамваєм маршруту №5 б/н 1066 та перебування водія у трудових відносинах з ЛКП "Львівелектротранс" (Трамвайне депо №2).
Між ТОВ СК "Альфа-Гарант" та страхувальником виникли зустрічні однорідні вимоги на суму 5256 грн., оскільки страхувальник був зобов'язаний сплатити страховику 2628 грн. до 27.08.2010р. та 2628 грн. - до 27.11.2010р., що підтверджується карткою рахунку 68.5.3. (копії заяви про зарахування зустрічних вимог № 03/2410 від 20.08.2010 р., витягу з журналу реєстрації вихідних та внутрішніх документів з 19.08.2010 р. по 25.08.2010 р. містяться в матеріалах справи).
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 5256 грн. страхового відшкодування не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Частинами другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу україни рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.
Згідно Постанови Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-112 цс 13, суд зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України)
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про стягнення суми страхового відшкодування, у зв'язку з чим до позовних вимог підлягає застосування положення ст. 267 ЦК України.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
06.05.2010 року у м.Львові по вул.Франка - К.Левицького - Князя Романа (перехрестя) сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю трамвая маршруту №5 б/н 1066 під керуванням Онишкевич Г.М. та автомобіля "Honda civic 4D", реєстраційний номер ВС 2745 ВО, яким керувала Романишин Т.Л.
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №06VR/03-141-01399 від 25.03.2010 р., позивач 27.09.2010р. здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику (Орач Р.А.) в розмірі 9339,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2635.
Крім того, між ТОВ СК "Альфа-Гарант" та страхувальником виникли зустрічні однорідні вимоги на суму 5256 грн., оскільки страхувальник був зобов'язаний сплатити страховику 2628 грн. до 27.08.2010р. та 2628 грн. - до 27.11.2010р., що підтверджується карткою рахунку 68.5.3. Вказана сума зарахована згідно заяви про зарахування зустрічних вимог №03/2410 від 20.08.2010 р. (копія заяви міститься в матеріалах справи).
Саме з моменту настання страхового випадку (ДТП) страховик набуває право вимоги відшкодування понесених ним затрат.
Отже у позивача виникло право вимоги страхового відшкодування з винної особи та строк позовної давності починає свій перебіг з моменту вчинення ДТП, а саме з 06.05.2010 року.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 25.07.2013 р., про що свідчить реєстраційний штамп служби діловодства господарського суду Львівської області з зазначенням часу надходження заяви до суду, а отже ним пропущено строк позовної давності.
Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторін у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію господарського суду Львівської області (вх. № 50019/13 від 10.01.20014 року).
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України , сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при поданні позовної заяви до господарського суду Львівської області позивачем пропущено строк позовної давності.
Суд, також, враховує позицію Вищого господарського суду України, викладену у Постанові Пленуму "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року N 10 перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Так, судом встановлено факт порушення прав позивача, проте позивачем пропущено строк позовної давності, який відповідно до вищезазначеного відновленню не підлягає, а тому це є підставою для відмови в позові в частині стягнення 5256 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 43, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. В задоволенні позовних вимог про стягнення 5256 грн. страхового відшкодування відмовити.
Суддя Король М.Р.