Рішення від 12.02.2014 по справі 916/3518/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"12" лютого 2014 р.Справа № 916/3518/13

За позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 6000 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Масін В.В., представник за довіреністю №13-08/2 від 08.01.2014р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у сумі 3000 грн. та пеню у сумі 3000 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу. За наведених обставин, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

25.12.2012р. адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду справи № 156-02/2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийнято рішення № 158-рш., яким визнано, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вчинено порушення, передбачене п. 1 ст.50, яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів відкритих торгів, у зв'язку з чим накладено на відповідача штраф у розмірі 3000 грн.

Рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.12.2012р. № 158-рш супровідним листом від 26.12.2012р. №4750-02/2012 було надіслано на реєстраційну адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який був вручений ФОП ОСОБА_1 29.12.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням № 6510702309182 з відміткою про вручення.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Між тим, як вбачається з пояснень представника позивача, у встановлений строк рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.12.2012р. № 158-рш штраф відповідачем не сплачено. При цьому, доказів оскарження такого рішення відповідачем в порядку ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" матеріали справи не містять.

Вищевикладене засвідчує те, що рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.12.2012р. № 158-рш є чинним та таким, що не виконано відповідачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з простроченням сплати штрафу, позивачем здійснено розрахунок пені, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції". Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується 3000 грн. штрафу та 3000грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем чинного рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.12.2012р. №158-рш та направлені на стягнення з відповідача 3000 грн. штрафу та 3000 грн. пені.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб..

Крім того згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, направлене на адресу відповідача рішення позивача було отримано ФОП ОСОБА_1 29.12.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням № 6510702309182 з відміткою про вручення.

За викладених обставин, на думку суду, позовні вимоги у справі про стягнення штрафу у сумі 3000 грн. на підставі чинного рішення є законними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 3000 грн. пені, вважає його вірним, а вимоги про її стягнення правомірними .

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача 3000 грн. штрафу та 3000 грн. пені.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у справі по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача, та підлягають стягненню до Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету на рахунок ГУДКСУ у Арцизькому районі Одеській області (код 38019107, р/р 31114106700038, МФО 828011, код бюджетної класифікації 21081100 вид платежу „Адміністративні штрафи та інші санкції" символ банку 106 Державний бюджет) штраф в сумі 3000 (три тисячі) грн. та 3000 (три тисячі) грн. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2014р.

Суддя Літвінов С.В.

Попередній документ
37180479
Наступний документ
37180483
Інформація про рішення:
№ рішення: 37180481
№ справи: 916/3518/13
Дата рішення: 12.02.2014
Дата публікації: 18.02.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.07.2025)
Дата надходження: 24.07.2025
Предмет позову: про видачу дублікату виконавчого документу