13.02.2014 Справа № 907/55/14
Розглянувши матеріали справи
за позовом державного підприємства "Воловецьке лісове господарство"
до приватного підприємства "Лістрансбуд"
про стягнення суми 26279,24 грн., в тому числі 24640,80 грн. - заборгованість за поставлену лісопродукцію, 1638,44 грн. - 3% річних,
Головуючий суддя Ващиліна Н.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Повідайчик О.І., представник за довіреністю №783 від 10.12.2013;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: державним підприємством "Воловецьке лісове господарство" заявлено позов до приватного підприємства "Лістрансбуд" про стягнення суми 26279,24 грн., в тому числі 24640,80 грн. - заборгованість за поставлену лісопродукцію, 1638,44 грн. - 3% річних.
У судовому засіданні 13.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.
Зазначає, що державним підприємством "Воловецьке лісове господарство" у період жовтень-листопад 2010 року було здійснено поставку відповідачу лісопродукції, на підтвердження чого подав товарно-транспортні накладні та довідку про реалізовану лісопродукцію (оригінали товаро-транспортних накладних оглянуто в судовому засіданні).
Вказує на те, що продукція, поставлена за вищевказаними накладними, не була оплачена. Звертає увагу суду на те, що станом на день звернення до суду повний розрахунок за поставку продукції здійснений не був, претензія позивача з вимогою погасити суму заборгованості була залишена без відповіді та задоволення.
Також позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості за час прострочення відповідачем виконання зобов'язань нараховано 3% річних за період з 24.10.11 по 09.01.14 у сумі 1638,44 грн.
Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 26279,24 грн., в тому числі 24640,80 грн. - заборгованість за поставлену лісопродукцію, 1638,44 грн. - 3% річних.
Разом з тим, підстави поставки (відвантаження) лісопродукції позивачем на виконання вимог суду не подано.
У судовому засіданні подав копію наряду №579, вказаного у товаро-транспортних накладних, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України щодо відповідача станом на теперішній час (довідку з ДП „Інформаційно-ресурсний центр").
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Разом з тим, від нього надійшло письмове заперечення, відповідно до якого заборгованість перед позивачем відсутня; претензію позивача ним отримано не було; довіреність на отримання лісопродукції не видавалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд
Державне підприємство "Воловецьке лісове господарство" (далі - позивач) заявило позов про стягнення заборгованості за поставлену у період жовтень-листопад 2010 року приватному підприємству "Лістрансбуд" (далі - відповідач) лісопродукцію загальною кількістю 295,74 куб.м. на суму 24640,80 грн., на підтвердження чого подав наступні товаро-транспортні накладні, а саме:
- №080220 від 29.10.2010;
- №080231 від 29.10.2010;
- №080232 від 02.11.2010;
- №080233 від 02.11.2010;
- №080234 від 02.11.2010;
- №080235 від 03.11.2010;
- №080236 від 03.11.2010;
- №080237 від 03.11.2010;
- №080409 від 04.11.2010;
- №080410 від 04.11.2010;
- №080411 від 04.11.2010;
- №080412 від 11.11.2010;
- №080413 від 12.11.2010;
- №080414 від 19.11.2010;
- №080415 від 22.11.2010;
- №080531 від 11.11.2010;
- №080533 від 22.11.2010, згідно яких поставлено лісопродукцію на загальну суму 41977,20 грн.
В якості часткової оплати позивачем було зараховано кредиторську заборгованість перед відповідачем в сумі 17336,40 грн.
Таким чином, як стверджує позивач, сума заборгованості відповідача перед ним становить 24640,80 грн.
Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за товаро-транспортними накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки та проведення ними в межах цих правовідносин господарських операцій.
У відповідності до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.
Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Такими первинними документами у даній справі є товаро-транспортні накладні, вказані у довідці про реалізовану лісопродукцію та додані до позовної заяви (копії).
Вищезазначені товарно-транспортні накладні не можуть бути належними доказами відпуску товару відповідачеві з огляду на відсутність у них обов'язкових реквізитів, а саме - посад і прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, наявність яких передбачена ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2. 4. Положення „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.
Долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні не підтверджують, що лісоматеріали отримав відповідач або його довірена особа: у графі „Вантаж одержав" відсутній підпис особи, яка одержала лісопродукцію, скріплений печаткою. Зазначено, що вантаж одержав ОСОБА_2
Належним та допустимим доказом отримання відповідачем товару від позивача за товаро-транспорними накладними має бути довіреність на отримання зазначених в накладних матеріальних цінностей та підпис особи, яка вказана в довіреності; або підпис особи відповідача, скріплений печаткою відповідача.
Довіреності на отримання вищезазначених матеріальних цінностей або інші докази отримання товару за вищезазначеними накладними саме відповідачем відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 33 цього кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами як факт наявності у позивача заборгованості перед позивачем за товарно-транспортними накладними, так і взагалі факт передачі товару за такими товарно-транспортними накладними відповідачеві.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на їх недоведеність.
З цих же підстав належить відмовити і у стягненні 3% річних за період з 24.10.11 по 09.01.14 у сумі 1638,44 грн., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" в разі відмови у позові повністю витрати з оплати судового збору покладаються на позивача.
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 17.02.2014.
Суддя Н.М. Ващиліна