13.02.2014 р. Справа№ 914/4830/13
За позовом: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «торговий дім «Софі», м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівська міська рада, м. Львів
про стягнення заборгованості в сумі 179 742,55 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Кміть М.Б.
Представники:
Від позивача: Гнатковська М.І. - представник за довіреністю №1104-вих.-459 від 10.04.2013р.
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: Гнатковська М.І. - представник за довіреністю №1104-вих.-826 від 26.06.2013р.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 179 742,55 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.12.2013р. прийнято справу до розгляду та призначено на 21.01.2014р.
З підстав зазначених в ухвалі суду від 21.01.2014р. розгляд справи відкладено на 29.01.2014р. Ухвалою суду від 29.01.2014р. розгляд справи відкладено на 13.02.2014р.
У судовому засіданні 13.02.2014р. представник позивача надав суду інформацію з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про стан відповідача, копію свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації (вх. 6843/14 від 13.02.2014р.).
В судовому засіданні представник третьої особи надав усні пояснення по справі.
В судове засідання 13.02.2014р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив. Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі повернулась з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», яка надсилалась судом на адресу: 79040, м. Львів, вулиця Городоцька, 359, що зазначена позивачем у позовній заяві та вбачається з відомостей в ЄДР.
Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
Судом встановлено наступне.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.10.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Торговий дім «Софі» у порядку встановленому ст.ст. 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Між позивачем та відповідачем у справі (за договором - Замовник) укладено договір про пайову участь №187 від 23 вересня 2009 року, предметом якого є зобов'язання здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і порядку, передбаченому цим Договором, а саме 179 742,55грн. Такий обов'язок, відповідно до Договору від 30 січня 2010 року №13про внесення змін до договору на будівництво від 23.09.2009р. №187 Замовник зобов'язувався сплатити по 01 травня 2010р.
26.12.2013р.(день реєстрації позовної заяви) Позивач звернувся до господарського суду Львівської області про стягнення зазначеної суми, оскільки на момент розгляду справи свій обов'язок за Договором Замовник не виконав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, вимога позивача до відповідача у даній справі вважається поточною.
10.10.2013 року господарським судом Львівської області у справі №21/142 прийнято постанову про визнання банкрутом відповідача у справі - ТзОВ «Торговий дім «Софі» і відкриття ліквідаційної процедури строком на 12 місяців.
Ці дані про стан юридичної особи містяться і у інформації з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, поданого позивачем у судовому засіданні 13.02.2014р.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до статті 38 цього ж Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.
Відповідно до п.19 Інформаційного листа від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 Вищого господарського суду України «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» згідно з абз.4 ч.8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають будь-які (незалежно від характеру правовідносин) поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з поточними вимогами до боржника повинні звертатися з такими вимогами до останнього в межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, чи розглянуті відповідні вимоги у позовному провадженні.
Відповідно до п.29 згаданого вище Інформаційного листа розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора. Законом обмежено строк подання заяв кредиторів, грошові вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства, двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Такі грошові вимоги включаються до четвертої черги, за винятком грошових вимог, черговість задоволення яких визначена Законом [забезпечені вимоги; вимоги щодо виплати заробітної плати; вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо] та грошових вимог, що становлять штрафні санкції, які підлягають включенню у відповідну чергу. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.
Згідно зі статтею 4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з поточними вимогами до боржника повинні звертатися з такими вимогами до останнього в межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, чи розглянуті відповідні вимоги у позовному провадженні. А тому суд припиняє провадження у справі на підставі п.1 ч.1 статті 80 ГПК України.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України покласти на позивача.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст. 49, п. 1ч.1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі припинити.
Суддя Коссак С.М.