ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
13 лютого 2014 року Справа № 913/131/14
Провадження №17/913/131/14
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ
про стягнення 2957330 грн. 05 коп.
Суддя Фонова О.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - Єгоров В.С., довіреність № 14-30 від 30.01.2013;
від відповідача - Солодовник В.С., довіреність № 31 від 25.12.2013.
У судовому засіданні 30.01.2014, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 13.02.2014 на 11 год. 30 хв.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування у сумі 2114466,25 грн. та 3% річних у сумі 842863,80 грн., за договором купівлі-продажу природного газу №14/119/11 від 31.01.2011.
Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як Постачальником, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/119/11 від 31.01.2011 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №5 від 30.09.2011, Постачальник зобов'язується передати Покупцеві у 2011 та 2012 роках імпортований природний газ, надалі - газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсягах, зазначених у п. 2.1. та п.2.1.1 цього Договору.
Газ, що постачається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупця.
Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору, Постачальник передає Покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі до 81 265,841 тис. куб. м.
Як зазначено у п. 2.1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №5 від 30.09.2011, Постачальник передає Покупцеві у 2012 році природний газу у обсязі до 103586,900 тис. куб. м, у тому числі по місяцях: січень 2012 року - 16635,212 тис. куб. м, лютий 2012 року - 14398,980 тис. куб. м, березень 2012 року - 12009,479 тис. куб. м, квітень 2012 року - 5495,153 тис. куб. м, травень 2012 року - 41117,095 тис. куб. м, червень 2012 року - 3535 тис. куб. м, липень 2012 року - 3491,886 тис. куб. м, серпень 2012 року - 3513,870 тис. куб. м, вересень 2012 року - 4004,690 тис. куб. м, жовтень 2012 року - 8443,424 тис. куб. м, листопад 2012 року - 12572,008 тис. куб. м, грудень 2012 року - 15369,537 тис. куб. м.
Згідно п. 5.1 Договору, Оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Як зазначено у п. 6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у розмірі та у порядку, що передбачені чинним законодавством України та цим Договором.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1. цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.
Відповідно до пункту 9.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №5 від 30.09.2011, цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01.01.2011 і діє в частині поставки газу до 31.12.2012 включно, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.
Крім того, сторонами укладені Додаткова угода №1 від 28.02.2011, Додаткова угода №2 від 05.04.2011, Додаткова угода №3 від 27.07.2011, Додаткова угода №4 від 31.08.2011, Додаткова угода №6 від 30.09.2011, Додаткова угода №7 від 11.10.2011 та Додаткова угода №8 від 31.01.2012, згідно яких п. 4.1 Договору був змінений. Решта умов Договору залишилась незмінною.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору протягом січня 2011 року - лютого 2012 року він поставив відповідачу природний газ на загальну суму 219226267,86 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 24-37).
Однак, відповідач зобов'язання за поставлений природний газ виконав з порушенням строків, які зазначені у Договорі, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 2114466,25 грн. та 3% річних у сумі 842863,80 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2014 надав клопотання №01-02-54/786 від 12.02.2014 про припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на наступне.
Між позивачем та відповідачем 28.01.2014 була укладена Додаткова угода №9 (далі - Додаткова угода №9) до договору купівлі-продажу природного газу №14/119/11 від 31.01.2011, згідно якої абзац 2 п. 5.1 статті 5 Договору «Порядок та умови проведення розрахунків» викладено у наступній редакції: «Остаточний розрахунок за фактично переданий газ за договором здійснюється до 31.01.2014».
На думку відповідача, оскільки предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за Договором №14/119/11 від 31.01.2011, зокрема, стягнення інфляційних нарахувань у сумі 2114466,25 грн. та 3% річних у сумі 842863,80 грн., та сторонами було змінено дату остаточного розрахунку за договором, тому стає відсутнім факт прострочення виконання зобов'язання та зникають підстави для стягнення з відповідача цих штрафних санкцій.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності предмету спору провадження у справі підлягає припиненню.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та поставив відповідачу протягом січня 2011 року - лютого 2012 року природний газ на загальну суму 219226267,86 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 24-37).
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, розрахувався з простроченням строків оплати, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 2114466,25 грн. та 3% річних у сумі 842863,80 грн.
Водночас, як встановлено у судовому засіданні під час розгляду справи, 28.01.2014 між сторонами укладена Додаткова угода №9 до Договору якою змінено строки розрахунків, згідно якої абзац 2 п. 5.1 статті 5 Договору «Порядок та умови проведення розрахунків» викладена у наступній редакції: «Остаточний розрахунок за фактично переданий газ за договором здійснюється до 31.01.2014».
Предметом позову у справі є стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, та, оскільки, сторонами було змінено дату остаточного розрахунку за спожитий газ до 31.01.2014, а нарахування похідних вимог було здійснено за період, який обмежується 2012 роком, тому на час розгляду справи є відсутнім факт прострочення виконання зобов'язання відповідача за цим Договором та відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.
За таких обставин, відсутній предмет спору, тому провадження у справі слід припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стала неправомірна поведінка відповідача в частині невиконання зобов'язання за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу. Врегулювання строків розрахунків здійснено сторонами вже після звернення позивача до суду, тобто наявна вина відповідача у доведенні спору до суду, а тому судові витрати слід покласти на відповідача, з огляду на приписи ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ, вул. Шевченка, 102, ідентифікаційний код 05451150, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720, судовий збір в сумі 59146,61 грн., видати наказ.
Суддя О.С. Фонова