№ 207/2957/13-ц
№ 2/207/60/14
28 січня 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Подобєд О.К.,
при секретареві Черномазовій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3; третя особа: житлово-будівельний кооператив "№ 31" про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду с позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі - відповідач -1), ОСОБА_3 (надалі - відповідач -2) про визнання квартири за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, при чому просила визнати квартиру майном, набутим за час шлюбу і таким, що є спільною сумісною власністю подружжя, а також виділити їй 1/2 частку квартири. В обґрунтування пред'явлених вимог позивачка зазначила, що 27 травня 1972 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , про що в книзі реєстрації шлюбів Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблено актовий запис за № 131. В липні 2010 року шлюбні відносини були припинені. Під час шлюбу ОСОБА_4 став членом ЖБК "№ 31" та вони отримали квартиру за адресою АДРЕСА_1. Пайовий внесок за квартиру було сплачено в повному обсязі під час шлюбу за спільні кошти. Після розлучення ОСОБА_4 виїхав з квартири і придбав собі інше житло. Вона весь час проживає в зазначеній квартирі, утримує її, сплачує за комунальні послуги, інше житло у неї відсутнє. У зв'язку зі смертю ОСОБА_4 вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивачка заявлену позовну підтримала повністю, просила її задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти заявлених позовних вимог, підтвердивши викладені в ній обставини.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про поважні причини неявки суду не повідомила. У звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.
Представник третьої особи житлово-будівельного кооперативу "№ 31" в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, а саме, що спірна квартира була придбана подружжям ОСОБА_4 під час шлюбу за спільні кошти. Пайовий внесок сплачений в повному обсязі. ОСОБА_1 весь час проживає в зазначеній квартирі, сплачує комунальні платежі, утримує нерухоме майно в належному стані.
Суд, вислухавши позивача, відповідача-1, представника третьої особи, вивчивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 травня 1972 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 10).
02.07.2010 р. шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а. с. 11).
Від шлюбу є дочка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
В 1982 р. ОСОБА_4 став членом ЖБК № 31; за рішенням Баглійського райвиконкому № 319 від 20.08.1982 р. подружжя ОСОБА_4 отримало квартиру за адресою АДРЕСА_1. Пайовий внесок за квартиру було сплачено в повному обсязі в січні 1996 р.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили факт того, що квартира була придбана подружжям під час шлюбу за спільні кошти.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а. с. 12).
ОСОБА_4 залишив заповіт, згідно з яким, належне йому майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2, заповів ОСОБА_8 ; автомобіль марки NISSAN NOTE заповів ОСОБА_9; інше майно, яке на час смерті належало спадкодавцеві, в заповіті не зазначено.
ОСОБА_2 подала заяву до Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом.
ОСОБА_3 згідно спадкової справи, копія якої долучена до матеріалів судової справи, заяву про прийняття спадщини не подавала.
Згідно ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями 1-ї черги за законом після померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - матір спадкодавця.
Відповідно ст. 1245 Цивільного кодексу України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Відповідно до ст. 384 Цивільного кодексу України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.
Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; у відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню у справі.
Згідно ч. 2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно ст. 63, ч.1 ст. 64 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Ст.ст. 68, ч.1 69, ч.1, 2, 3 ст.70 Сімейного кодексу України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, за умов, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
З наданих суду сторонами доказів не вбачається істотних підстав для відступлення суду від засад рівності часток у спільному майні, придбаному за час перебування у шлюбі.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя. Визнати квартиру за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину зазначеної квартири.
Керуючись ст.ст. 3, 60, ст. 63, ч.1 ст.64, 68, ч.1 69, ч.1, 2, 3 ст.70 Сімейного кодексу України, 10, 11, 60, 212 215, ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя, та визнати за нею право спільної часткової власності на 1/2 частину вказаної квартири, загальною площею 62,5 кв.м, житловою площею 36,6 кв.м, без виділу частки в натурі, що є що є підставою для Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області
Суддя О.К. Подобєд