Ухвала від 11.02.2014 по справі 806/7000/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"11" лютого 2014 р. Справа № 806/7000/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Франовської К.С.

Хаюка С.М.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" грудня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсі А" до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся з позовом , в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 03.09.2013 р. №101060000/2013/300615/2 та від 02.09.2013 р. №101060000/2013/300614/2, визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 03.09.2013 року №101060000/2013/00730 та від 02.09.2013 року №101060000/2013/00729, стягнути 33124,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що товариство відповідно до зовнішньоекономічного контракту з компанією "DIWEAVE" (Чехія) від 27.08.2013 року імпортує на територію України обладнання для заняття спортом та аксесуари і комплектуючі до нього. 02.09.2013 року та 03.09.2013 року, відповідач безпідставно відмовив в митному оформленні та пропуску товарів, що ввозилися через митний кордон України відповідно до зазначеного контракту, за ціною цього контракту. Крім того , що для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору були надані всі необхідні документи, а тому у митного органу були відсутні підстави для коригування їх митної вартості за резервним методом.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.09.2013 р. №101060000/2013/300615/2, від 02.09.2013 р. №101060000/2013/300614/2, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 03.09.2013 р. №101060000/2013/00730 та від 02.09.2013року №101060000/2013/00729. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що позивачем надавалися відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, згідно з вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачем відповідно до зовнішньоекономічного контракту з компанією "DIWEAVE" (Чехія) від 27.08.2013 року Житомирській митниці Міндоходів було надано митну декларацію № 101060000/2013/015443 від 02.09.2013 року з метою проведення митного оформлення 3 видів товару "інвентар та обладнання для настільного тенісу". Митна вартість декларантом була визначена на підставі ст. ст. 57-58 Митного - кодексу України з використанням основного методу - за ціною договору (вартість операції).

В результаті проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару за МД № 101060000/2013/015443 від 02.09.2013 було встановлено, що документи подані як підстави для митного оформлення містять розбіжності: банк отримувач коштів зазначений у договорі відмінний від банку зазначеного в платіжному доручені від 02.09.13 р., а також відсутня інформація про вартість страхування за перевезення та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

У зв'язку з виникненням сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості вказаного товару, митним органом направлено вимогу про надання додаткових документів.

На підтвердження заявленої митної вартості, до МД № 101060000/2012/015443 були подані до Житомирської митниці контракт від 27.08.2013 року № CZ2013DW33/UA; Додаток до контракту (Специфікація); Інвойс експортний № DCU-280813-002 від 28.08.2013 року, наданий Постачальником, в якому вказано асортимент, кількість та вартість товару; Міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) А № 562629/А від 30.08.2013 року, яка підтверджує факт отримання і перевезення товару; Мита експортна декларація країни відправлення (Чехія) від 30.08.2013 року № 13CZ51000027QZEGE0; Акт проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; Платіжне доручення в іноземній валюті № 181 від 02.09.2013 року; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг про транспортні послуги №2 від 30.08.2013 року; договір про перевезення № 8/01 від 27.08.2013 року.

02.09.2013 р. Житомирською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №101060000/2013/300614/2 та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 02.09.2013року №101060000/2013/00729.

Підставою для винесення оскаржуваних рішень став висновок відповідача про те, що згідно із ч. 3 п. 6 ст. 54 МК України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МК України, а саме покупець і продавець пов'язані між собою, що суперечить вимогам п. 1.4. ст. 58 МКУ.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про протиправність висновків відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Разом з тим, за приписами ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів виключно за наявності неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості таких товарів.

Таке рішення має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Отже, всупереч зазначеним вимогам оскаржувані рішення Житомирської митниці Міндоходів не містять обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано правильною .

В рішенні №101060000/2013/300614/2 зазначені такі розбіжності: банк отримувач коштів, зазначений в договорі, відмінний від банку, зазначеного в платіжному дорученні №181, а також відсутня інформація про страхування за перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , в контракті зазначена назва банку та Свіфт код. S.W.I.F.T. - це міжнародна система банківських телекомунікацій, яка широко застосовується в усьому світі серед міжбанківських платіжних систем, особливість полягає у тому, що кожен банк має спеціальний індивідуальний код банку (Bank Identifier Code BIS), що служить адресою банку в мережі S.W.I.F.T. При вводі цього коду у платіжному дорученні інформація щодо банку - отримувача вибивається автоматично. Система S.W.I.F.T. є міжнародною мережею для збереження і передачі фінансової інформації. Дані передаються по мережі у виді структурованих повідомлень, кожне з яких призначено для виконання визначеної фінансової операції. Для кожного підключеного вузла система індивідуально підтверджує факт отримання повідомлення та його обробки. Високий рівень безпеки забезпечується системою контролю доступу до мережі, що включає в себе місцеві паролі для вузлів і журнальні файли, у яких зберігається інформація про підключення до мережі. Вся інформація, що передається в системі S.W.I.F.T., шифрується. Тому у відповідача відсутні будь-які ґрунтовні підстави вважати, що платіж було здійснено неналежним чином.

Крім того, відповідно до умов контракту, поставка товару здійснюється без страхування. Ціни встановлені на умовах ЕХW згідно Інкотермс-2010 (відповідно до приписів Інкотермс- 2010 умовами постачання товару страхування вантажу не передбачено). Оскільки , позивач не укладав договір страхування, тому не міг подати даний документ для підтвердження заявленої митної вартості.

Судом вірно зазначено, що нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, на чому наполягає відповідач в р. ЗЗ спірного рішення, посилаючись на МД 101060000/2013/011181 від 05.07.2013р., не може бути виключно-достатнім доказом заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що жодних аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару рішенням не встановлено.

Щодо протиправність винесення митним органом рішення №101060000/2013/300615/2 від 03.09.2013 та картки відмови у митному оформленні № 101060000/2013/00730, колегія суддів виходить з наступного.

24.07.2013 року декларантом, відповідно до зовнішньоекономічного контракту з компанією "ІТС ЕХСІМ" (Чехія) від 16.07.2012року № СZ 2012E15/UA, Житомирській митниці було надано митну декларацію № 101060000/2013/012424 з метою проведення митного оформлення обладнання для зайняття спортом, аксесуари та комплектуючі та приладдя до вказаного обладнання в асортименті.

03.09.2013 року декларантом до МД № 101060000/2013/012424 для підтвердження митної вартості, були подані до Житомирської митниці наступні документи: Контракт від 16.07.2013 року №CZ2012Е15/UA; Додатки до контракту (Специфікація); інвойс експортний № ITCUKREL-290813-001 від 29.08.2013 року, наданий Постачальником, в якому вказано асортимент, кількість та вартість товару; Міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) А № 562629 від 30.08.2013 року, яка підтверджує факт отримання і перевезення товару; Митна експортна декларація країни відправлення (Чехія) від 30.08.2013 року № 13CZ5100009Z4NTFC6; Акт проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; Платіжне доручення в іноземній валюті № 180 від 30.08.2013 року; Рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг про транспортні послуги №2 від 30.08.2013 року; Договір про перевезення № 8/01 від 27.08.2013 року; Сертифікат походження № 913060 від 30.08.2013 року.

03.09.2013 р. відповідачем було прийнято рішенні про коригування митної вартості товарів від №101060000/2013/300615/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 03.09.2013року №101060000/2013/00730.

При прийнятті вказаних рішень, митний орган дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи зазначені у частині другій ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв'язку з неподанням декларантом за письмову вимогу митного органу відповідно до пункту 3 ст. 53 додаткових документів.

Судом вірно зазначено, що відповідачем не надано пояснень та аргументів в рішенні, які б свідчили про те, що позивач поніс додаткові витрати на оплату вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням.

Пунктом 5.2 Контракту зазначено , що вартість упаковки і маркування входить до вартості товару. Крім того, контрактом встановлені вимоги до упаковки та маркування, а саме: упаковка товару повинна відповідати його вигляду і забезпечувати повне збереження товару при перевезенні будь-яким видом транспорту, вантажно - розвантажувальних роботах і складуванні.

Отже, складові митної вартості імпортованих позивачем товарів у вигляді упаковки, маркування та погрузки товару включені до складу ціни, що була фактично сплачена позивачем за зовнішньоекономічним контрактом, але не зазначення окремо цих складових, та не надання позивачем на вимогу відповідача додаткових документів на підтвердження цих складових без зазначення у вимозі про надання додаткових обставин, які ці документи мали б підтвердити не може бути достатнім обґрунтуванням неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача при застосуванні резервного методу на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях на основі МД 101060000/2013/012424 від 24.07.2013р., оскільки відповідно до неї визначалася митна вартість товарів, які не можна розцінювати як ідентичні, подібні (аналогічні) товари.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02.09.2013 року №101060000/2013/300614/2 та від 03.09.2013 року №101060000/2013/300615/2 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 02.09.2013 року №101060000/2013/00729 та від 03.09.2013 року №101060000/2013/00730 винесені не на підставі вимог митного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Ф.Бондарчук

судді: (підпис) К.С. Франовська

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ І.Ф.Бондарчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Елсі А" бульвар Ромена Ролана,13-В,м.Київ,03170

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000

4- представник позивача Невмержицький Олексій Миколайовича , АДРЕСА_1

Попередній документ
37168095
Наступний документ
37168097
Інформація про рішення:
№ рішення: 37168096
№ справи: 806/7000/13-а
Дата рішення: 11.02.2014
Дата публікації: 17.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: