12 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2107/2-а-4131/11
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 11 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генічеської районної державної адміністрації, 3-х осіб - Петрівської сільської ради Генічеського району, відділу Держкомзему у Генічеському районі про зобов'язання видати сертифікат на земельну часку (пай) із земель колишньої колективної власності КГ «Пам'ять Ілліча» на території петровської сільської ради Генічеського району Херсонської області, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Генічеської районної державної адміністрації, 3-х осіб - Петрівської сільської ради Генічеського району, відділу Держкомзему у Генічеському районі, в якому просив видати сертифікат на земельну часку (пай) із земель колишньої колективної власності КГ «Пам'ять Ілліча» на території петровської сільської ради Генічеського району Херсонської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно державного акту на право власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству «Пам'ять Ілліча» с. Петрівка належало 9703,3 га земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Петрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області. З 15 червня 1988 року та до ліквідації колгоспу позивачка являлась членом КСП «Пам'ять Ілліча». Відповідні обставини встановлені рішенням Генічеського районного суду від 19 червня 2007 року. Крім того, вищевказаним рішенням суду було встановлено, що позивачка безпідставно в період розпаювання земель КСП «Пам'ять Ілліча» не була включена до списку осіб, що мають право на земельний пай, так як вона в той час була направлена господарством на навчання. Після ухвалення вищевказаного рішення вона звернулась до Генічеського РДА з заявою про виділення їй земельної частки (паю), де їй було відмовлено в задоволенні її клопотання оскільки, як вказано в повідомленні адміністрації, за нею рішенням суду не визнано право на земельну частку (пай) як члена КСП - правонаступника колгоспу. Згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року №720/95 право на земельну ділянку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Позивачка вважає, що має всі законні права на земельну частку (пай), які належали КСП «Пам'ять Ілліча» до його ліквідації та просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 7,9 га. Також просить зобов'язати відповідача видати сертифікат на вищевказану земельну частку (пай). Виділення земельного паю просить повести з земель резервного фонду відповідача.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка змінила позовні вимоги та просила зобов'язати Генічеську районну державну адміністрацію видати їй сертифікат на земельну частку (пай) із земель, які належали КСП «Пам'ять Ілліча».
Представник Генічеської районної державної адміністрації позов не визнала, до суду надала письмові заперечення, та зазначила, що право позивача на земельну частку (пай) нічим не підтверджено, всі судові рішення на користь позивача скасовані, тому підстав видачі сертифіката відсутні.
Представник Петрівської сільської ради також позову не визнав та пояснив, що на час розпаювання земель КСПП «Пам'ять Ілліча» позивачка не була членом господарства, а тому у неї відсутнє право на земельну частку (пай). В задоволенні позову просив відмовити.
Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 11 березня 2013 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою на вказане рішення, просить його скасувати та прийняти нове, яким залишити позовну заяву без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу № 30 від 16 серпня 1993 року було прийнято на посаду вихователя групи продовженого дня Петрівської середньої школи.
Апеляційним судом Херсонської області прийнято рішення від 21.11.2006 року яким встановлено, що державний акт на право колективної власності на землю виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Пам'ять Ілліча» с. Петрівка 05 серпня 1993 року і землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання. Рішенням Генічеського районного суду від 19 червня 2007 року із справи №2-о-125/2007 встановлено, що ОСОБА_2 була членом колгоспу «Пам'ять Ілліча» в період з 15 червня 1988 року до ліквідації колгоспу. Дане рішення було скасовано в апеляційному порядку.
Державний акт на право колективної власності на землю належить колективному сільськогосподарському підприємству «Пам'ять Ілліча», проте, позивачкою не надано до суду належних доказів, що вона була членом саме колективного сільськогосподарського підприємства «Пам'ять Ілліча», оскільки з вищевказаного рішення Генічеського районного суду вбачається, що позивачка була членом колгоспу «Пам'ять Ілліча».
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 05.09.2012 року залишено без змін рішення Генічеського районного суду від 05.07.2012 року, яким відмовлено позивачу у позові про визнання за нею права на земельну частку (пай) із земель колишнього сільськогосподарського підприємства «Пам'ять Ілліча».
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним тлумаченням фактичних обставин справи.
Але судова колегія вважає за необхідне зробити наголос на наступному.
ОСОБА_2 звернулась до Генічеського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії, в якому одним з відповідачів є Генічеська районна державна адміністрація.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено ряд процесуальних порушень, які призвели до невірного вирішення справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до органів місцевого самоврядування належать сільські,селищні, міські ради.
Згідно до вимог ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Згідно розподілу гілок влади відповідач - Генічеська районна державна адміністрація являється органом державної виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Відкриваючи провадження у справі та вирішуючи її по суті, судом першої інстанції не дотримано вимог ст. 18 КАС України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Як видно з матеріалів позовної заяви за предметом спору розгляд даної справи не віднесений до компетенції місцевого загального суду як адміністративного та підлягає розгляду Херсонським окружним адміністративним судом.
При цьому, питання підсудності досліджується судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини являються підставою для скасування постанови суду від 11.03.2013 року.
Відповідно до вимог ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що спір вирішений неповажним судом, тому апеляція підлягає задоволенню частково, постанова скасуванню з прийняттям нової постанови по суті позовних вимог. При цьому судова колегія вважає, що підстави для задоволення прохання апеляції про залишення позову без розгляду відсутні, так як апелянт не надав процесуальної заяви з мотивуванням такого процесуального рішення.
Враховуючи, що спір вирішено неповноважним судом, а також з урахуванням того, що постанову винесено з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови з ухваленням нової постанови по суті спору.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 11 березня 2013 року скасувати.
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Генічеської районної державної адміністрації, 3-х осіб - Петрівської сільської ради Генічеського району, відділу Держкомзему у Генічеському районі про зобов'язання видати сертифікат на земельну часку (пай) із земель колишньої колективної власності КГ «Пам'ять Ілліча» на території петровської сільської ради Генічеського району Херсонської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький