10 лютого 2014 р.Справа № 2а-12933/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання: Губарь А.С.
за участю представника позивача: Фірсової Н.В.
за участю представника відповідача: Ремінного В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції сільського господарства в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 2а-12933/12/2070
за позовом Харківської державної зооветеринарної академії
до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області
про скасування рішення,
Позивач, Харківська державна зооветеринарна академія, звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просив скасувати припис відповідача, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, №004377 від 26.10.2012 р. посилаючись на те, що правомірно користується земельною ділянкою, яка передана ВУЗ у постійне користування. Розмір земельної ділянки визначений інспекцією невірно. Перевірка проведена інспекцією була організована з порушенням закону і без дотримання встановленої законом процедури. Висновки перевірки є помилковими і не можуть бути визнані законними підставами для складання правомірного припису.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. адміністративний позов Харківської державної зооветеринарної академії задоволено.
Скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Харківській області №004377 від 26.10.2012 р.
Відповідач, Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, не погодився із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Харківської державної зооветеринарної академії.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на реалізацію наказу Державної інспекції сільського господарства в Харківській області №222 від 08.10.2012 р. відповідачем на підставі направлення №4/0390 від 12.10.2012 р. було проведено планову перевірку Харківської державної зооветеринарної академії за місцем здійснення діяльності - Харківська область, смт. Мала Данилівка.
За результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) суб'єктом владних повноважень складено акт планової перевірки від 26.10.2012 р., припис від 26.10.2012 р. №004377, розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки без дати в сумі 533.648,85 грн., 674.884,51 грн. та 702.955,55 грн. відповідно.
За наслідками проведення перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ХДЗВА положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: самовільне захоплення земельних ділянок в орієнтовному розмірі 1.987,3707 га на території Дергачівської міської ради (орієнтовно 554,8335га), Малоданилівської селищної ради (орієнтовно 723,6639га) та Русько-Лозівської сільської ради (орієнтовно 730,8613га).
З посиланням на результати названого позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідач 26.10.2012 р. виніс припис №004377, яким поклав на ХДЗВА в особі ректора Головка В.О. обов'язок до 24.11.2012р. усунути порушення ст.ст. 22, 125, 126 Земельного кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку що відповідач не дотримався встановленої законом процедури реалізації управлінської функції, щодо встановлення дійсного розміру земельної ділянки. Не добув даних про самовільне захоплення земельної ділянки та не взяв до уваги той факт, що позивач не відноситься до товаровиробників сільськогосподарської продукції.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, правовідносини з приводу реалізації територіальними органами Державної інспекції сільського господарства України повноважень контролю за додержанням земельного законодавства, унормовані приписами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за N 1223/8544; втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132; далі - Порядок №312).
Згідно з п.5.4 Порядку №312 в акті державний інспектор зазначає, зокрема, місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується.
Отже, ані приписами жодного з перелічених актів законодавства, ані приписами Порядку №312 територіальний орган Державної інспекції сільського господарства України не має повноважень на встановлення орієнтовного розміру земельної ділянки.
Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" зазначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Матеріали справи не містять фактичних даних, які б засвідчували вчинення позивачем протиправного діяння по самовільному захопленню земельних ділянок в розмірах 554,8335 га, 701,6759 га та 730,8613 га на території Дергачівської міської ради, Малоданилівської селищної ради та Русько-Лозівської сільської ради відповідно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні в акті перевірки, ні в акті обстеження, ні в розрахунку шкоди відповідачем не указано джерело інформації стосовно розміру спірної земельної ділянки. План - схема земельної ділянки взагалі не містить ніяких параметрів, притаманних частині земної поверхні, як-то: ширина, довжина, перелік та розташування розміщених об'єктів нерухомості, межі фізичної огорожі. Доказів проведення відповідачем самостійної процедури обміру земельної ділянки, опису задіяних в цій процедурі технічних приладів та знаряддя матеріали справи не містять.
Таким чином, ані в судах першої, ані апеляційної інстанцій відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів відносно дотримання закону при визначенні орієнтовного розміру земельної ділянки - 1.987,3707 га.
Таким чином, дії відповідача з приводу визначення розміру земельної ділянки не можуть бути визнані судами такими, що відповідають закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не дотримався встановленої процедури реалізації управлінської функції, дійсного розміру земельної ділянки не встановив.
Окрім того, наказом Міністерства аграрної політики України №275 від 18.09.2001р. відповідно якого позивач, Харківська державна зооветеринарна академія, є правонаступником Харківського зооветеринарного інституту та була створена на базі останнього.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміст складеного органом державного нагляду (контролю) акту перевірки та припису поза розумним сумнівом не доводить факту вчинення позивачем протиправного діяння - самовільного захоплення земельної ділянки, позаяк не містить жодних добутих інспекцією в процесі реалізації владної управлінської функції належних, допустимих та достатніх даних, котрі б спростовували презумпцію добросовісності та сумлінності позивача як учасника земельних правовідносин.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з реалізацією управлінської функції, як суб'єктом владних повноважень, прямо суперечить ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013р. по справі № 2а-12933/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 2а-12933/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2014 р.