Справа: № 2а-1549/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
30 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" про стягнення штрафних санкцій, -
Позивач - Заступник прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" про стягнення штрафних санкцій в сумі 71 331,17 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості проведено перевірку за додержанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" законодавства про зайнятість.
За результатами перевірки складено Акт №105-ш від 07 грудня 2009 року «Про порушення законодавства України про зайнятість населення».
Перевіркою позивача було виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: у відповідності до наказу №186-к від 25 травня 2009 року по ТОВ «Суматра-ЛТД» звільнено з посади менеджера з реклами журналу відділу зв'язків з громадськістю департаменту маркетингу ОСОБА_3 з 25 травня 2009 року по скороченню штату чисельності згідно ст..40 п.1 КЗпП України.
Перевіркою встановлено, що звіт про заплановане вивільнення працівників по формі №4-ПН (план) поданий до Святошинського районного центру зайнятості 25 березня 2009 року, вх. № 129/09.
Крім того встановлено, що звіт про фактичне вивільнення працівників по формі №4-ПН (факт) до Святошинського районного центру зайнятості не подавався, що є порушенням п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до Акту № 105-ш від 07 грудня 2009 року та довідки про річну заробітну плату від 07 грудня 2009 року, сума штрафу, яка підлягає стягненню з ТОВ «Суматра-ЛТД», складає 71 331,17 грн.
28 грудня 2009 року Київським міським центром зайнятості направлено ТОВ «Суматра-ЛТД» претензію № 11-12994 з вимогою в добровільному порядку сплатити штраф.
Оскільки відповідачем не було сплачено суму штрафу, Заступник прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №» 803-XII, при вивільненні працівників (у тому числі, працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Частиною 2 п. 5 ст. 20 вищевказаного Закону визначено, що у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 затверджено Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість, пунктами 1, 2 якого передбачено, що Інспекція здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість.
В силу вищевказаного Положення, Інспекція має право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ, організацій усіх форм власності, за недодержання вимог, передбачених ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону «Про зайнятість населення», порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.
Згідно пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), якщо контролюючим органом визначено податкове зобов'язання, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту перевірки № 105-ш від 07 грудня 2009 року та довідки про річну заробітну плату від 07 грудня 2009 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» застосовано штраф у сумі 71 331,17 грн.
Так, Київським міським центром зайнятості 28 грудня 2009 року направлено на адресу відповідача претензію № 11-12994 з вимогою про сплату штрафу в добровільному порядку.
Матеріали справи свідчать, що копію Акта № 105-ш від 07 грудня 2009 року отримав директор ТОВ «Суматра-ЛТД», що підтверджується його розпискою на останньому аркуші Акта.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної справи кошти, які підлягають сплаті, на рахунок Київського міського центру зайнятості не надходили.
Крім того, Акт про порушення законодавства України про зайнятість населення № 105-ш, яким застосовано штрафну санкцію до відповідача, було оскаржено в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року, у справі №2а-16776/09/2670 за позовом ТОВ «Суматра-ЛТД» до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості про скасування припису від 07 грудня 2009 року № 105/1, провадження у справі закрито.
Таким чином, оскільки відповідачем не погашено штраф у встановленому законодавством порядку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що сума штрафу у розмірі 71 331,17 грн. підлягає стягненню з ТОВ «Суматра-ЛТД».
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суматра-ЛТД" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 05 лютого 2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.